Травник із Полісся розповів про секрети нетрадиційного лікування

Василя Шворака з Качина Камінь-Каширського району називають у селі Касьянчиком в пам’ять про його діда, який вмів грати на скрипці. У Василя Климовича з музикою не склалося, зате він добре знається на лікарських травах, які щедро дарує нам Полісся.

Про усі секрети народної медицини дізнавався "Вісник".

Лікувати органи треба схожою травою

– Народився я за панської Польщі вісімдесят років тому, – каже Василь Климович. – Жили ми на хуторі, мали 14 гектарів землі, біля хати буяв ліщиновий гай та вабило різнотрав’я. Тож як було не вивчити кожну рослинку! У лікарню колись люди не зверталися, рятувалися народними способами, зіллям.

Про рослини і зайшла мова. Найперше про сон-траву, або простріл. Дід Касьянчик каже, що ця дуже красива квітка бореться з грибками та бактеріями, заспокоює нервову систему, снодійна, лікує суглоби, помічна при ударах, ураженнях шкіри. Але вживати її варто обережно і лише зовнішньо, бо може призвести до паралічу. Щоправда, використовували сон-траву дуже рідко. Інша справа – гадючник. Назва лякає, а користь велика. Нею можна приправляти їжу, помічна для сечового міхура, від ревматизму, подагри, псоріазу, гепатиту і навіть раку. Гадючник – рослина-медонос, – наголошує травник.

Василь Шворак розповідає про ваточник сирійський, який росте поблизу сусіднього села Олександрія біля панської криниці. Мабуть, ніхто з качинців і гадки не має, як називаються ці квіти. Рослина дуже важко приймається при садінні, зате вивести її з городу практично неможливо. Має бактерицидні та протизапальні властивості. Її розчином промивають рани, роблять компреси, лікують захворювання шкіри, зокрема, екзему, лишаї, укуси комах. Лікувальною є і звичайна анемона, або вітряниця. Вона помічна при застуді, мігрені, серцево-судинних недугах, безсонні, шумі у вухах і навіть пухлинах.

У давнину побутувала думка, що лікувати будь-який людський орган треба травою, яка зовні схожа на нього. Йдеться про печіночницю, листочки якої й справді нагадують нашу печінку. Офіційна медицина її не використовує, але люди здавна готували ліки з цієї рослини. Вона зацвітає навесні першою, ще під снігом. Ефективна і в боротьбі із захворюванням печінки, і при подразненні гортані. А ще існує припущення, що ця трава вбиває туберкульозну паличку.

Меліорація знищила помічні зілля

– Болить голова – випийте настоянку іван-чаю, – радить дід Касьянчик. – Від безсоння допоможе верес, замість кави пийте цикорій. Колись люди від багатьох хвороб парилися в листі берези і гілках ялини та сосни, а тепер про це забули. Ходили у постолах з лози, тому ноги не боліли. Ванночки з гілок верби помагають хворим суглобам.

Із сумом згадує Василь Шворак про ароматну зубрівку. Щойно почали її скуповувати і вивозити за кордон – тепер цю траву в лісі не знайти.

– І толокнянка пропала, і вереду (так по-народному називали рослину, що нагадує брусницю, але листки у неї з більшими зубчиками, лікували висипання на тілі) теж уже не знайдете, – сумно зітхає. – Після меліорації багато трав пропало. А скільки риби в болотах було! – переводить розмову на інше. – Щупачки, в’юни, червоні карасі… Де вони поділися? Тільки вужі й залишилися по болотах, але це їхня територія, бо вони раніше за нас на світі з’явились, тож які можуть бути претензії? – жартує чоловік.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!