Лучанин передав храму святиню, яку ледве врятував

Заробітчанин із Луцька Іван перевіз через кілька кордонів і подарував луцькому храму старовинну ікону Донської Богородиці, яку в Іспанії збирались викинути на смітник.

Про це розповідається на сайті Волинської єпархії УПЦ.

Ікону чоловік знайшов під час ремонту однієї мадридської квартири: вона лежала в стосі картин, що залишились від попередніх господарів. Придбавши у них квартиру, нові власники помешкання зібрались їх викинути на смітник.

«Як виявилось, раніше квартира належала військовослужбовцю, що в роки Другої світової воював на боці гітлерівської Німеччини. Мені вдалось з’ясувати, що певний час дивізія, у складі якої ніс службу іспанець, дислокувалась під Курськом.

Тому цілком можливо, що ікону він привіз з війни як трофей, сподіваючись вигідно продати», – розповів Іван.

Перевірили всі речі, а сумки з іконою не зачепили

Чоловік каже: побачивши старовинний образ, він зрозумів, що тримає у руках православну святиню. А відтак вирішив, що її місце – у храмі. Тому й спробував переправити ікону в Україну.

Авто, яким добирався додому лучанин, без проблем перетнуло іспансько-французький і французько-німецький кордони. А зовсім недалеко від польської митниці їх зупинили німецькі поліцейські.

«Мене вивели з машини, перевірили документи і, не зважаючи на те, що все було в порядку, забрали з собою, – розповів чоловік. – Нічого не пояснюючи, почали обшук. Перевірили всі речі, навіть спеціальними спицями прокололи підошви у взутті – очевидно, шукали наркотики. Коли ж дійшли до валізи, де лежала ікона, я почав подумки просити Богородицю про допомогу. І, як не дивно, німці лише відкрили сумку, але перевіряти її не стали. Обмежились тим, що забрали всі гроші, а мене відвезли у в’язницю».

Лише після втручання посольства ситуацію вдалося врегулювати. Українця передали французькій поліції. Ті, своєю чергою, знову обшукали чоловіка, проте валізу з іконою так і не перевірили. Після цього видали всі необхідні документи і відправили його в Іспанію.

Ця ікона надихала воїнів на Куликовому полі

Друга спроба перевезти ікону в Україну вдалася. Чоловік поклав образ на дно коробки з олією і передав попутнім транспортом, а сам вирушив в Україну літаком. Виявилося, що коробку по дорозі ніхто так ні разу й не відкрив.

Відразу по прибуттю заробітчанин подарував ікону одному із луцьких православних храмів. Зважаючи на те, що святиня потребувала відновлення, священики звернулись за допомогою до фахівців музею Волинської ікони.

«Ми маємо справу з однією із копій знаменитої Донської ікони Богородиці, що її написав у XIV столітті Феофан Грек, – розповіла художник-реставратор Леся Обухович. – Вона завдячує своїй назві донським козакам - за легендою, саме ця ікона надихала їх під час битви на Куликовому полі, і її вони на честь перемоги подарували Димитрію Донському. Ікону часто переписували, зокрема, у нашому випадку це копія XIX століття. Найімовірніше, її намалювали в обителі. Про це свідчить досить вправне монастирське письмо з правильною іконописною каліграфією, із знанням основ виписування лику, послідовності накладання фарб».

За словами реставратора, цей тип ікон Богородиці належить до ікон Замилування, або грецькою мовою «Єлеуса». Саме в таких іконах Ісус-дитя торкається щокою до Богородиці.

Як пояснює Леся Обухович, кожен канонізований тип ікони передбачає певне розміщення Дитяти на руках у Богоматері.

Окрім того, на іконах Донської Богородиці у Богодитини по самі колінця відкриті ніжки, правою рукою Ісус благословляє, лівою – тримає синій сувій, що символізує Новий завіт.
Обухович каже, що працювала над іконою кілька місяців – живопис на старовинному образі був зовсім забруднений, на левкасі видно було вм’ятини.

Днями після реставрації Донську ікону Богородиці повернули в храм. Прикрашена новою рамкою, найближчим часом вона займе чільне місце в іконостасі.

«Божа Матір – велика заступниця, яка після Успіння і до сьогоднішнього дня молиться перед Богом за нас, грішних християн, – каже священик Андрій Нікітіч. – Через свої Ікони Богородиця завжди проявляє людям милість та заступництво. Так і в цьому випадку Пречиста Діва проявила до усіх нас, до нашої Волинської землі свою безмежну материнську любов. Шлях, який подолав раб Божий Іван з цією іконою, інакше, як дивом, не назвеш. Це диво, яке укріпляє наші слабкі християнські серця. Розуміючи, що Божа Матір проявила до усіх нас свою велику милість, із щирою вірою та любов’ю у серці ми, священнослужителі та православні християни, будемо вшановувати цю чудотворну ікону Божої Матері у нашому храмі».


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!