«Русские» – нам не брати, – білорус, який воює в складі волинської бригади

Майже півтора роки білорус Зубр, підписавши контракт із Збройними Силами України, служить і воює в складі 14 окремої механізованої бригади.

Про це йдеться на сторінці "14 окрема механізована бригада" у facebook.

"Виною всьому, напевно, моя громадянська позиція і навчання в Білоруському державному університеті на історичному факультеті. Я дуже давно зрозумів, що «русские» - нам не брати. Крім того, твердо стояв і стою на позиції європейського розвитку своєї Білорусі та України. У нас спільне історичне минуле: князівство Литовське і Річ Посполита, до якої входили Україна і Білорусь. Ми були не тільки єдиною державою, ми були європейською нацією, далекою від Московії, з якою довго і успішно воювали. Спочатку князівство Литовське, а згодом Річ Посполита свого часу були однією з найрозвинутіших і найсильніших держав у світі… Знаючи це все, усвідомлюючи, що означає вторгнення російських військ на Донбас, я бачив для себе один-єдиний шлях – зі зброєю в руках захищати Україну", - розповідає Зубр.

Перше знайомство з Україною, пригадує чоловік, у нього відбулося задовго до війни, в 2007 році, коли приїздив сюди на концерт. Згодом разом із однодумцями-співвітчизниками брав участь у подіях Майдану. А в 2014, коли почалися перші бої на Донбасі, Зубр почав збиратися на фронт.

"На той час і я, і чимало наших хлопців-білорусів були впевнені, що бойові дії припиняться за кілька днів, шкодували – мовляв, все пропустили. А потім стало зрозуміло, що все це надовго… Багатьох із своїх співвітчизників, як вирушили воювати на Донбас, я знав ще до війни, з багатьма познайомився вже на фронті. І зараз підтримуємо стосунки: знаємо, хто на яких позиціях стоїть, хоча й служимо в різних бригадах, зідзвонюємося, підтримуємо один одного", - розповідає Зубр.

Свій бойовий він починав у складі добробатів: шахта Бутівка, Авдіївка, бої в складі тактичної групи «Білорусь», Мар’їнка, де він отримав поранення.

Згодом, розповідає Зубр, коли зрозумів, що добробати відживають себе, прийняв рішення йти служити в ЗСУ. Так білорус Зубр потрапив у 14 омбр, яка, зізнається, стала для нього рідною.

"Їдучи на Донбас, я розумів - це квиток в один кінець: ти, цілком імовірно, можеш загинути, можеш унаслідок поранення залишитися на все життя інвалідом, а в разі повернення в Білорусь на тебе чекає в’язниця", - пригадує боєць.

Україна і війна докорінно змінили життя білоруса Зубра – в минулому році, знайшовши в Києві своє щастя, він одружився. І нині, воюючи, чоловік будує плани на майбутнє, і, як і більшість його співвітчизників, які захищають нашу Батьківщину від «русского мира», сподівається і вірить в отримання українського громадянства.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!