Стефанівка: історія волинського села, якого офіційно не існує
Нещодавня аварія на трасі між Володимиром-Волинським та Ковелем знову підняла хвилю розмов про кладовище, по якому нібито проходить ця дорога. В публікаціях часто виринала і назва місцевості, де сталась аварія – Стефанівка. Часом навіть вказують, що це село. Утім, в офіційному списку сіл Володимир-Волинського району такої назви немає.
Історія цього колишнього села не написана. На поверхні лежить лише кілька фактів, – інформують Хроніки Любарта.
Наразі найбільше відомо про трагедію села на початку 1944 р. Маємо доволі детальні спогади уродженки Стефанівки Альбіни Ковальської. З них випливає, що польське населення села було частково знищене 13 лютого 1944 р. Частині мешканців вдалось врятуватись, а згодом виїхати до Польщі.
Історик Владислав Філяр пише, що напад на Стефанівку стався 25 січня і вчинив його підрозділ УПА з Гнійного.
Отже, люди у селі зникли у 1944 р. Довідник адміністративно територіального устрою за 1947 р. уже не містить згадок про Стефанівку. Хоча Білозовщина і Ганнусин ще є.
Найімовірніше, що у радянський час територія Стефанівки та сусідніх сіл була віддана у відання військових. Вони й перетворили цю землю на полігон. Деякі будівлі, напевно, збереглись. З часом у них поселились військовослужбовці з родинами.
З часу Другої світової війни маємо ще одну цікаву згадку. Яніна Топольська згадує, що «більшість євреїв загинула в П’ятиднях, а іншу частину німці закопували біля військових казарм, на луках, в такій долині, зі сторони села Стефанівка». Тож цілком можливо, що десь у тій місцині лежать тіла жертв Голокосту.
Що ж було до 1944 р.?
На щастя, частково збереглись метричні книги Володимирського костелу. Вони оцифровані та викладені у вільний доступ. Будь-хто може подивитись.
Так от, у цих книгах є записи про смерть, шлюби та народження прихожан володимирського костелу. У цих записах зустрічаються і мешканці Стефанівки!
І усі померлі зі Стефанівки були поховані на володимирському римо-католицькому приходському кладовищі.
Отже, у Стефанівці кладовища не було. Сусідні села Андресувка, Геленівка та Борек обслуговувались теж у володимирському костелі та хоронили своїх померлих на володимирському кладовищі.
Найдавніша згадка про Стефанівку у метричних книгах – 1885 р. Але, ця дата не може вважатися датою заснування села. Бо йдеться про те, що цього року у Стефанівці померли Ян Пузьо, Францішек, Пузьо, Вероніка Лоєвська та Францішек Подгурський. При цьому частина з них були підданими Австро-Угорської імперії.
Село ж виникло раніше.
Географічний словник Королівства Польського та інших слов’янських країн (15 тт., 1880-1902) пише, що Стефанівка є колонією гміни Верба Володимирського повіту, розташована за 16 верст від міста, має 22 будинки та 163 мешканці. «Список населенніх мест Волінской губернии » (1906) говорить про ті самі 22 будинки, але уже 168 жителів.
Гелена Захарчук, уродженка Стефанівки, пригадує також, що її тато отримав землю у цьому селі за участь у війні проти більшовиків. Він був нагороджений Хрестом Virtuti Militari. Пізніше, за першої радянської окупації ту нагороду закопали «під кущем троянд».
Отож, Стефанівка. Найдавніша відома нам згадка – 1885 р. Проживали там римо-католики та колоністи з Австро-Угорської імперії. На початку ХХ ст. у селі було понад 20 будинків та проживало понад півтори сотні мешканців.
У міжвоєнний час село належало до гміни Верба Володимирського повіту.
У ході польсько-українського міжетнічного конфлікту в часі Другої світової війни мешканці села були або убиті або виїхали. Відомо про щонайменше одну людину, що зі Стефанівки опинилась аж у Боснії.
По тому, радянська влада викреслила село зі списків населених пунктів, а на землі створила військовий полігон.
Після 2014 р. полігон знову стали активно використовувати, а у вцілілих та новозбудованих будівлях поселились військовослужбовці. Статус окремого населеного пункту це поселення, колишня колонія і село Стефанівка, не мають.
Не дивно, що поселення відродилось. Дивно, що збереглась назва. І, схоже, повертається до активного вжитку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Історія цього колишнього села не написана. На поверхні лежить лише кілька фактів, – інформують Хроніки Любарта.
Наразі найбільше відомо про трагедію села на початку 1944 р. Маємо доволі детальні спогади уродженки Стефанівки Альбіни Ковальської. З них випливає, що польське населення села було частково знищене 13 лютого 1944 р. Частині мешканців вдалось врятуватись, а згодом виїхати до Польщі.
Історик Владислав Філяр пише, що напад на Стефанівку стався 25 січня і вчинив його підрозділ УПА з Гнійного.
Отже, люди у селі зникли у 1944 р. Довідник адміністративно територіального устрою за 1947 р. уже не містить згадок про Стефанівку. Хоча Білозовщина і Ганнусин ще є.
Найімовірніше, що у радянський час територія Стефанівки та сусідніх сіл була віддана у відання військових. Вони й перетворили цю землю на полігон. Деякі будівлі, напевно, збереглись. З часом у них поселились військовослужбовці з родинами.
З часу Другої світової війни маємо ще одну цікаву згадку. Яніна Топольська згадує, що «більшість євреїв загинула в П’ятиднях, а іншу частину німці закопували біля військових казарм, на луках, в такій долині, зі сторони села Стефанівка». Тож цілком можливо, що десь у тій місцині лежать тіла жертв Голокосту.
Що ж було до 1944 р.?
На щастя, частково збереглись метричні книги Володимирського костелу. Вони оцифровані та викладені у вільний доступ. Будь-хто може подивитись.
Так от, у цих книгах є записи про смерть, шлюби та народження прихожан володимирського костелу. У цих записах зустрічаються і мешканці Стефанівки!
І усі померлі зі Стефанівки були поховані на володимирському римо-католицькому приходському кладовищі.
Отже, у Стефанівці кладовища не було. Сусідні села Андресувка, Геленівка та Борек обслуговувались теж у володимирському костелі та хоронили своїх померлих на володимирському кладовищі.
Найдавніша згадка про Стефанівку у метричних книгах – 1885 р. Але, ця дата не може вважатися датою заснування села. Бо йдеться про те, що цього року у Стефанівці померли Ян Пузьо, Францішек, Пузьо, Вероніка Лоєвська та Францішек Подгурський. При цьому частина з них були підданими Австро-Угорської імперії.
Село ж виникло раніше.
Географічний словник Королівства Польського та інших слов’янських країн (15 тт., 1880-1902) пише, що Стефанівка є колонією гміни Верба Володимирського повіту, розташована за 16 верст від міста, має 22 будинки та 163 мешканці. «Список населенніх мест Волінской губернии » (1906) говорить про ті самі 22 будинки, але уже 168 жителів.
Гелена Захарчук, уродженка Стефанівки, пригадує також, що її тато отримав землю у цьому селі за участь у війні проти більшовиків. Він був нагороджений Хрестом Virtuti Militari. Пізніше, за першої радянської окупації ту нагороду закопали «під кущем троянд».
Отож, Стефанівка. Найдавніша відома нам згадка – 1885 р. Проживали там римо-католики та колоністи з Австро-Угорської імперії. На початку ХХ ст. у селі було понад 20 будинків та проживало понад півтори сотні мешканців.
У міжвоєнний час село належало до гміни Верба Володимирського повіту.
У ході польсько-українського міжетнічного конфлікту в часі Другої світової війни мешканці села були або убиті або виїхали. Відомо про щонайменше одну людину, що зі Стефанівки опинилась аж у Боснії.
По тому, радянська влада викреслила село зі списків населених пунктів, а на землі створила військовий полігон.
Після 2014 р. полігон знову стали активно використовувати, а у вцілілих та новозбудованих будівлях поселились військовослужбовці. Статус окремого населеного пункту це поселення, колишня колонія і село Стефанівка, не мають.
Не дивно, що поселення відродилось. Дивно, що збереглась назва. І, схоже, повертається до активного вжитку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Аварія у Луцьку – Mercedes не пропустив пожежну машину. ФОТО
05 червень, 2019, 23:20
В місті на Волині взялись за впорядкування каналізаційних люків. ФОТО
05 червень, 2019, 22:53
Стефанівка: історія волинського села, якого офіційно не існує
05 червень, 2019, 22:36
Гроза і захід сонця – яскраві світлини вечірнього неба над Луцьком
05 червень, 2019, 22:09
Господар закрив у машині: на Волині волонтери врятували собаку, який міг загинути від задухи. ФОТО
05 червень, 2019, 21:32