Фотовиставка Василя Шевчука

У гостях ВолиньPost ‒ фотограф Василь Шевчук.

Василь надає перевагу весільній фотографії, стверджує, що саме у ній перетинаються всі жанри ‒ і портрет, і пейзаж і репортаж. Саме там, за його твердженням, фотографу можна реалізуватися найбільше.

Тож, далі Василь Шевчук розповідає про себе сам.

***

Доброго дня, мене звати Василь Шевчук. Весільною фотографією займаюсь не довгий період, а ось з фотокамерою знайомий ще з дитинства.

Фотографія – один із найкращих способів зафіксувати яскраві моменти життя. Може видатись парадоксальним, але саме весільна фотографія вимагає від фотографа тієї різножанровості, коли потрібно бути і пейзажистом, і портретистом, і володіти навиками репортажної зйомки.

Весільний фотограф повинен володіти досвідом, який би допомагав опинитись у потрібному місці ще до того, як щось відбудеться, і сфотографувати. Підкреслю, що наречені в день весілля не помічають багато з того, що відбувається навколо: вони заклопотані один одним, організаційними питаннями або ж хвилюються, щоб все пройшло якнайкраще.

Весільна фотографія поглинула в себе всі можливі сюжети ‒ від психологічних портретів та ігрових постановок до репортажних сцен і навіть «любовних» пейзажів, де пара є лише маленьким об’єктом ландшафту.

З досвідом прийшло розуміння, що люди на світлинах сподіваються побачити себе пристрасними та емоційними. Я стараюсь підібрати для моделі найбільш вигідний ракурс. В кожної людини можна віднайти хоча б декілька таких образів.

Моя ціль – зняти не один хороший кадр, а створити хронологію дня, наповнену кульмінаційними моментами. Віддати молодятам альбом, який принесе їм естетичне задоволення і залишиться актуальним продовж багатьох років.

Кожна пара, з якою я працюю, для мене особлива. Процес фотосесії не є самоціллю. Хочеться, щоб молодята раділи цьому дню, самі вирішували, як їм хочеться провести час і зробити його незабутнім, проявляли якомога більше фантазій та емоцій. На щастя, більшість пар розуміють це, і мені залишається лише ловити моменти, спостерігати за щасливими обличчями, стежити за розвитком сюжету і передавати це на світлинах.

На мій погляд, найціннішим у фотографії є невловимість і витонченість моменту, миттєвість емоцій, непередбачуваність подій. Впевнений, це було і буде завжди. Тому залишається вічна погоня фотографа за цим невловимим і зникаючим. На щастя, ніякі технічні засоби або методи обробки не можуть замінити в цьому процесі особистість фотографа. Неповторність його бачення.

Все що залишиться після весілля – це сукня, обручки, партнер по життю та спогади у світлинах. Світлини, які з плином часу перетворяться у сімейну реліквію.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!