На території райлікарні на Волині відновлюють історичний парк. ФОТО

Відомо, що Старий Ковель з моменту свого виникнення стояв на острові, котрий омивався зі східного боку водами річки Тур'ї, а західний берег – відгалуженим від неї у південній частині міста оборонним ровом-каналом, що зливався з головним руслом ріки у частині північній, попід стінами давнього, початку XIV століття, замку.

Про це пише КовельPost.

Лише наприкінці XIX століття, з появою перших залізничних колій, місто через греблю поволі розселилося на присілках Глинянка та Заріччя східного берегу Турії, де з розвитком транспортної інфраструктури поставав новочасний Ковель. У той час, коли на давніх міських околицях та старих садибах густо зеленіли сади – модерновий Ковель похизуватися смарагдовим листом не міг. Пустища та, в кращому випадку, виорані городи домінували навкруг поодиноких будівель.

Виправити ситуацію мав Міський сад (парк), закладений в перших роках XX століття практично у центрі нових кварталів забудови поруч новоспорудженого Свято-Миколаївського храму Кінбурнського полку, що дислокувався у місті.



На передньому плані давнього, 1906 року, фотознімку видно підв’язані до кілочків молоді саджанці паркових дерев, за якими доглядає, очевидно, садівник. Зліва – вздовж алеї, що ділили парк від його кутів по діагоналі, видніється відпочинкова лава. Східну межу території парку відділяє від церкви алея молодих пірамідальних осокорів, висаджених, ймовірно, разом із її зведенням на початку 90-х років XIX століття.

Наступні знімки зберегли для нащадків краєвиди центрального міського парку у 1918 та 1935 роках. За десятиліття дерева неабияк підросли і своїм листом вабили у прохолодний затінок каштанів і лип місцевих мамусь з дітлахами та бабусь з онуками.



В різні роки у парку розміщувалися каруселі, літня сцена та альтанки.

Друга світова війна, прокотившись через Ковель в обидва боки вогняною хвилею, нанесла місту страшні рани. Прилеглі до міського парку території забудови були практично зметені з лиця землі. Лишилося попелище від храму Миколая Чудотворця. Втім, майже півстолітній парк, перекопаний оборонними ходами сполучення німецького гарнізону – вистояв!



Повоєнний Ковель, відбудовуючи знищене війною, не залишав поза увагою і паркове господарство. У квітневі дні 1955 року місцева преса писала:

«Багато декоративних та фруктових дерев за післявоєнні роки посаджено і в нашому місті. Незабаром зазеленіє молодий парк по вулиці Калініна <йдеться про нинішній парк ім. Лесі Українки – авт.>… У минулі роки трудящі нашого міста нарікали на відсутність саджанців. В цьому році виконком міськради врахував потреби і зараз зелене господарство має для реалізації 12 тисяч саджанців фруктових і 5 тисяч декоративних дерев. Перетворити наше місто в квітучий, розкішний сад – справа честі всіх трудящих».


Естафету ковельчан, котрі в ті далекі часи відбудовували місто після буремного лихоліття підхопили наші сучасники. Зараз, на колишній парковій території, яка сьогодні відведена ЦРЛ Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання ведуться роботи з благоустрою: знесені аварійні, сухі дерева, територію спланували, завезли ґрунт, висаджують платани кленолисті, козацькі ялівці, барбарис. На клумбах висаджено іргу канадську, яку з часом доповнять злаковими травами. Завершуються роботи по укладанню нових брукованих пішохідних доріжок.



Автор - Сергій Товкач


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!