Сільський голова з Волині майструє флейти дощу

Про дощовиці здавна складають легенди. Подейкують, що флейти дощу, як їх ще нерідко називають, мають магічні властивості й можуть викликати дощ. Що в посушливе літо й роблять мольфари. А ще звуки цього інструмента здатні подарувати відчуття, наче дощ зовсім-зовсім поряд – то сіється дрібнесенько, то ллє, наче з відра. Щоправда, нині їх виготовляють переважно етногурти, а також любителі відпочити під звуки дощу, пишуть Волинські новини.

Детальніше про історію флейти дощу та її виготовлення розповідає Олександр Гуч, житель села Дерно Ківерцівського району, голова Дернівської сільради, який кілька років майструє ці інструменти.

– Олександре, розкажіть детальніше про історію дощовиць.

– Передусім вони є неодмінним атрибутом багатьох шаманських культур. Адже це прадавній ритуальний музичний інструмент. Подейкують, що в сиву давнину, коли ще не було цивілізації, шамани використовували дощовиці для того, аби викликати духів. У Карпатах давні мольфари за допомогою флейт дощу керували погодою – то викликаючи, то припиняючи дощ. У сучасному світі, дуже стрімкому й насиченому, палиці дощу, як ще називають дощовиці, активно використовують різноманітні етногурти. Окрім цього, її звуки чудово допомагають розслабитися після важкого дня. Адже тіло людини на 90 відсотків складається з води. Відповідно, звуки дощу, які дарує цей інструмент, сприяють гармонії нашого фізичного та психоемоційного здоров’я.

– А як ви взялися за виготовлення дощовиць?

– Десять років тому я вперше побачив цей інструмент на фестивалі. Його ніжні звуки мені дуже сподобалися, тож вирішив поцікавитися технологією виготовлення дощовиць. Використовую для цього стовбур борщівника Сосновського – рослини, яка є дуже отруйною. Це сьогодні вона росте повсюди, однак у ті часи в нашому регіоні траплялася вкрай рідко. Тож по сировину їздив за кілька десятків кілометрів від дому. Її найчастіше заготовляють узимку, коли рослина добре висохла і в ній немає отрути. Щоправда, є чимало майстрів, які заготовляють сировину в кінці літа чи восени. Однак зрізувати стовбур варто на колінах, тобто в тих місцях рослини, звідки ростуть листочки. Відрізавши шматок стовбура бажаної довжини, потрібно по спіралі зробити спеціальні перетинки із зубочисток чи іншого матеріалу різної товщини. Адже саме завдяки цьому дощовиці матимуть різну гаму звуків. Тоді закриваю один з отворів, а в інший насипаю наповнювач.

– Що використовуєте для наповнення інструмента?

– Кожен майстер сам вирішує, що йому брати за наповнювач. Дехто використовує для цього пісок, хтось – крупи, ще хтось – дрібнесенькі камінці, шматочки корінців рослин. Або ж вибирають наповнювач на власний розсуд. Свого часу я зауважив, що коли наповнювач дуже дрібненький, то звук дощовиці буде більш ніжний, подібний до шуму літнього дощику. А коли складається з великих частинок, то звуки флейти дощу будуть подібними до шуму сильної зливи.

– Як прикрашають флейти дощу?

– На власний розсуд. У давнину наносили різноманітні візерунки, а нині декорують і стрічками, різнокольоровою линвою – одне слово, кожен майстер сам обирає, як прикрасити дощовицю. Однак її поверхню обов’язково потрібно покрити лаком або воском для того, аби захистити флейту дощу від вологи. І, звісно, завдяки цьому вона значно довше прослужить.

Олена СЕМЕНОВА
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!