Заробітчани – потужне джерело економічної підтримки держави, – Ігор Лапін

До Верховної Ради було внесено проект закону №10153 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном».

Про це пише ВАР.

Законопроектом пропонуються такі нововведення:

- створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції. Під контролем Мінсоцполітики;

- формування реєстру заробітчан;

- установа Фонду «добробуту» українських мігрантів;

- впровадження карти трудового мігранта.

Нового контролера трудових мігрантів вже встигли обізвати новим «міністерством». По-перше, в його структурі передбачається створення територіальних органів (в містах і областях). По-друге, його наділять величезним числом нових повноважень:

- Провести перепис заробітчан, з яких збиратимуть внески до Фонду «добробуту». Взяти на себе збір та ведення бази трудових мігрантів.

- Відомство буде допомагати людям з працевлаштуванням.

- Здійснювати правову допомогу, вирішувати трудові спори.

- Займатися організацією курсів перекваліфікації, допомагати повернулися трудовим мігрантам консультаціями у відкритті бізнесу в Україні.

- Надавати соціальні послуги заробітчанам.

- Проводити культурні та освітні заходи.

- Створювати бази агентств з працевлаштування, яким видаватимуть ліцензії, і контролювати їх роботу.

- Видавати перед від’їздом мігранту проект трудового договору, завірений роботодавцем (з кількістю робочих годин, умовами праці, інформацією про страховку). Розповісти про особливості країни, в яку їде людина.

На все вищеперелічене будуть потрібні гроші, і чималі. Щоб їх зібрати, нове відомство створить в Україні новий фонд – під назвою «Фонд добробуту».

Наповнювати його буде Держслужба зайнятості, компанії-посередники, які працевлаштовують наших людей за кордоном, а також самі заробітчани. Ті люди, які отримають роботу за допомогою посередників.

Відповідно до законопроекту, перший внесок – реєстраційний – за людину зроблять посередники: Держслужба зайнятості або агентство з працевлаштування. А наступні – сам працівник. Причому, щороку. Розміри цих внесків в документі не прописані. Незрозумілий навіть принцип їх розрахунку: чи буде це затверджена сума або відсоток від зарплати.

Є лише припущення і чутки з цього приводу: джерела UBR.ua, близькі до розробників документа, стверджують, що обговорюються цифри в діапазоні від $ 50 до $ 200.

За всі ці витрати людині запропонують дві речі:

- карту трудового мігранта;
- страховий поліс державної страхової компанії.
- Який захист / допомога на увазі обидва документи – незрозуміло. Неясно чи буде вона в принципі.

За уточненими даними, 2017 року грошові перекази в Україну з-за кордону склали приблизно 9,3 млрд доларів.

Ця сума у понад п’ять разів перевищує прямі іноземні інвестиції того ж року, які Нацбанк оцінив у 1,8 млрд доларів.

Загалом, за оновленими даними НБУ, за 2015-2017 роки трудові мігранти переказали в Україну 23,8 млрд доларів.

Це більше, ніж усі валютні резерви країни, які на початок 2018 року становили 18,8 млрд доларів.

Це також більше, ніж виділені МВФ кошти за програмою розширеного фінансування, із якої Київ вже отримав 7,62 млрд доларів.

У 2019 році заробітчани перекажуть в Україну 12,2 мільярда доларів — НБУ

Національний банк прогнозує подальше збільшення обсягу грошових переказів в країну від трудових мігрантів: якщо за 2018 рік їх сума оцінена в 11,6 мільярда доларів, то за 2019 рік очікується отримати 12,2 мільярда доларів.

Про це написав глава ради НБУ Богдан Данилишин у Facebook.

2017 – 9,3 млрд
2018 – 11,6 млрд
2019 – 12,2 млрд (прогноз)

Російські ЗМІ вже кілька днів поступово розгортають хвилю публікацій про «масову трудову міграцію з України», «критичне зменшення населення».

Народний депутат Ігор Лапін вважає, що зважаючи на відсоток трудових мігрантів та на розмір їхнього валютного внеску в економіку держави, варто замислитись «що держава може зробити для трудових мігрантів», а не «що мігранти можуть зробити для держави». Бо вони вже роблять, і то дуже немало.

«Сама ідея подбати про наших заробітчан – дуже хороша. Але викликає недовіру джерело – комітет махрового популіста Капліна. Прагнення людей навіть коштом дуже тяжких зусиль в незвичному середовищі, в іншій країні з іншою мовою. без підтримки і підстраховки, але забезпечити свою родину, своїх дітей – точно не привід згадати принцип «відібрати й поділити». Ми бачимо цифри: валютний потік від заробітчан більший, ніж прямі іноземні інвестиції і більший, ніж валютний резерв держави. Більше, ніж транші МВФ. В 2018-му році заробітчани передали в країну 11,6 мільярда доларів – величезну суму! При тому, що за програмою розширеного фінансування МВФ на тоу момент Україна отримала 7,62 мільярди доларів. Таке джерело підтримання на плаву економіки воюючої держави слід всіма силами захищати, а не прицінюватись, з якого боку їх краще «подоїти», – зауважив парламентар.

«Війна – це найсильніший аргумент завжди. На цей рік в бюджеті України заплановано на оборону держави за всіма статтями десь 7,5 мільярдів доларів. Заробітчани перерахують, фактично, майже 2 оборонних бюджети країни. Тому я особисто і мої колеги, звісно, приділимо законопроекту про «картку трудового мігранта» дуже прискіпливу увагу. Ми не дозволимо ні надурити заробітчан, ні «доїти» їх на утримання ще одного роздутого апарату чиновників. Зрештою, в нас є Міністерство закордонних справ з чималим фаховим апаратом. Є дипломати, є консульства і представництва за кордоном. До наших послуг – досвід як мінімум всієї Європи – бо ми точно не перша країна, працівники котрої масово вирішили, що за кордоном платять краще. Можемо просто брати і переписувати собі відповідну правову базу тієї ж Польщі – чиї громадяни давно створили цілі робочі квартали і «окупували» цілі галузі економіки у Великій Британії й Німеччині. Польща з того не робить аж такої трагедії – але про правове забезпечення подбала. Маємо подбати й ми», – сказав народний депутат.

«Головне – від початку змінити сам принцип, основу ставлення держави, чиновника до заробітчан. Вони – точно не «економічні злочинці», вони ні в кого нічого не крадуть. Вони – потужне джерело економічної підтримки держави. Тому повинні мати відповідні права і підтримку з боку держави. Так, маємо проблему з солідарним пенсійним забезпеченням. Але, зрештою, парламент та уряд вже кілька років як проголосили орієнтир на запровадження накопичувальної пенсійної системи. Заробітчани самі намагаються подбати про власну старість – вкладають гроші в європейські пенсійні фонди. Значить, наша робота – легалізувати таку форму самостійного соціального забезпечення. Створити українські пенсійні фонди і правову базу їхньої роботи. Узгодити взаємодію з європейськими та міжнародними подібними інституціями. Депутатам роботи тут не забракне точно. Але в жодному випадку це не буде робота з «доїння» грошей з заробітчан», – підсумував Ігор Лапін.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!