Мріє про собаку: син волинського Героя святкує день народження

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Іменинник Олександр Кумецькийсвяткує сімнадцятиріччя. Саша є сином Кумецького Віктора Володимировича, старшого сержанта 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Віктор загинув 5 вересня 2014 року близько 14:30 у бою з російськими диверсантами разом зі ще 16-ма бійцями на перехресті дороги біля Луганського гольфклубу в районі с. Цвітні Піски Слов’яносербського р-ну Луганської обл. Був похований як тимчасово невстановлений захисник України на кладовищі у м. Старобільськ, а після встановлення особи за тестом ДНК, перепохований у серпні 2015 року на алеї почесних поховань у с. Гаразджа Луцького р-ну.

Сашко щовечора телефонував батьку, коли той був на Сході, і просив повернутися, та у відповідь чув лише, що він не може залишити своїх друзів та буде відвойовувати неньку Україну заради своїх дітей також. Тож пережити втрату найдорожчої людини, наставника і порадника, опори і підтримки сім’ї хлопцю було дуже складно.

Зараз Олександр навчається 2 курсі у Коледжі технологій, бізнесу та права за спеціальністю «Правознавство». Хлопець говорить, що не має хисту до математики, проте дуже подобається йому вивчати історію. Уже зараз Сашко впевнений, що у майбутньому відкриє власну справу та буде успішним бізнесменом, і у такий спосіб зробить свій вклад у розвиток української економіки. А ще частину зароблених коштів він готовий використовувати на благодійність, зокрема хотів би відкрити притулки для тварин та допомагати людям з тяжкими формами захворювань ставати на ноги та почувати себе повноцінними людьми.

Між іншим, бажання завести собаку (цього хотіла родина Кумецьких іще до війни на Сході) після смерті Віктора так і лишилося нездійсненним. А Саша досі мріє, що колись таки буде мати вівчарку або лабрадора, а поки що вдома тримає лише котиків та рибок.

Основним захопленням Олександра є футбол. Хлопець пригадує, як колись разом із татом виходили у двір і грали досхочу, а інколи їздили на природу з батьковими та Сашковими друзями і влаштовували міні-турніри.

Любить Сашко також читати і серед книг він має свої вподобання. Зокрема, захоплюється пригодами Гаррі Поттера. До літа планує дочитати усі частини цього фантастичного роману Джоан Роулінг і зібрати власну колекцію книг.

Хлопець має серйозну проблему зі здоров’ям – хворіє на астму, тому змушений усюди носити з собою інгалятор. Проте це не заважає йому працювати над саморозвитком і займатися спортом. Юнак пригадує, як колись до Луцька приїжджав видатний український силач Василь Вірастюк. Вдосталь надивившись на його міць та витривалість, Сашко вирішив теж більш серйозно зайнятися спортом, почав бігати, качати прес, руки, спину, ноги, і зараз ходить у зал. А місяць тому ще й записався на тайський бокс. Цей приїзд надихнув його, тепер хлопець також хоче бути неабияким сильним, щоб, можливо у майбутньому, стати для когось прикладом, як свого часу для нього став Вірастюк.

Сашко минулі роки був за кордоном у Литві та Болгарії. Найбільше його вразили там чистота міст та привітність людей. У планах Сашка колись помандрувати до США та Іспанії. Хлопець хотів би на власні очі побачити Голлівуд; відвідати один із найкращих університетів світу – Гарвард; побувати на вулиці, де живе українська діаспора, поспілкуватися з ними та більше дізнатися про їхнє життя за кордоном; краще довідатися про саму культуру американців. В Іспанії прагне побувати у Мадриді на відомому стадіоні Сантьяго Бернабеу, та бути присутнім на грі найвідоміших футболістів світу.

У тематичних таборах по Україні минулого року Олександр не зміг взяти участь, хоч і отримував багато запрошень, але цього літа він планує надолужити згаяне і обов’язково кудись поїхати.

Найбільшою опорою та підтримкою після загибелі батька для Сашка стала його родина та друзі, особливо мама Руслана Володимирівна, старша сестра Юлія (з якою швидко знаходить компроміси; цінні поради Юлі завжди хлопцю стають у нагоді).

Про свою маму Олександр додає, що вона в нього найкраща, дуже її поважає та цінує, і вдячний за тепло, турботу та за слова підтримки. Так вийшло, що Руслана по загибелі чоловіка підписала контракт і є солдатом медичної служби, працює санітаркою у військовому госпіталі. Усі проблеми у цій сім’ї завжди вирішуються спільно, а чоловічі обов’язки лягли на плечі ще юного Сашка. «Маючи таких близьких людей поруч, можна нічого не боятися», - додає хлопець. Адже саме ці люди допомогли йому прийти до тями і адаптуватися до нових реалій після загибелі батька, стали опорою, аби не впасти у відчай, та дозволили повернутися до нормального життя.

Про свою країну Олександр говорить, що це не просто дім - це його рідний дім, де він прагне будувати своє майбутнє. Він хоче докласти максимум зусиль, аби Україна змінювалася на краще, бо для справжніх українців ніде не може бути так добре, як на рідній Богом даній землі. «У нас найкрасивіші дівчата та наймужніші хлопці; гарні, неосяжні простори, багата земля та найгостинніші люди», - додає Сашко.


І ми не можемо не додати, що поруч з тим, що Сашко спортсмен та чудовий історикознавець, він ще й великий патріот України та, можливо, стане не просто успішним бізнесменом, а й громадським діячем чи навіть політиком (задатки до цього у хлопця є, що помітно неозброєним оком). Тож із таким підростаючим поколінням за майбутнє України можна не хвилюватись.

І на завершення лишилося сказати, що іменинник завжди радий новим знайомствам і не проти спілкування, тому можете сміливо відправляти йому листи та привітання (адресу за необхідності надамо у приват). А мама додає, що сім’я компенсації від держави отримала і матеріальний стан є нормальним. Але існує актуальна потреба у одязі для Сашка, бо в цьому віці хлопці мужніють та розвиваються дуже швидко.

Інформація про батька хлопця є у Книзі пам’яті, деталі за посиланням: http://memorybook.org.ua/14/kumecky.htm

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Інформація для благодійників: Кумецький Олександр. 17 років (06.03.2002). м. Луцьк. Зріст: 183; Розмір одягу: Л; Розмір взуття: 43. Подарунок до ДН: будь-який сюрприз на ваш розсуд.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!