«Силою нашу церкву ніхто не забере»: як у Луцьку прихильники УПЦ (МП) на майдан вийшли. ФОТОРЕПОРТАЖ

Із отриманням України Томосу громади поділилися на два табори – прихильників православної церкви України і прихильників Української православної церкви Московського патріархату. Хоч, як показала практика, других, зокрема, на Волині – меншість.

В останній день зими – 28 лютого – сотні вірян УПЦ (МП) з усіх куточків області зібралися під стінами Волинської облради на молитовне стояння за свої права. Вони стверджують, що їхню віру хочуть похитнути, а церкви захоплюють силою, тож просять відреагувати на ситуацію владу і правоохоронців.

Молитви почали лунати на майдані близько 11:00. Очолили стояння митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир та єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл. З усіх боків – поліція та вибухотехніки. Боялися провокацій, проте все минуло мирно.

На противагу сотням прихильників УПЦ (МП) прийшли під стіни облради п’ятеро вірян ПЦУ. Один з учасників акції Ярослав Корнійчук наголосив, що, розгорнувши транспаранти з лозунгами «Путін – патріарх РПЦ», хотіли показати не завжди правдиві слова «емпешних» священиків.

«Ми прийшли, щоб люди зрозуміли. Бо їм, вочевидь, священики неправильно толкують. Кажуть, що вони Українська православна церква. А вони ж - московська! Хай називають справедливо. А вони обманюють людей. Ми взяли плакати, щоб люди подивилися, почитали. Може, хтось і зрозуміє, і будуть приходити до нас, в українську церкву», - зауважив він. І додав, що це – ніяка не провокація, адже вірянам УПЦ (МП) ніхто не заважав молитися.

Після затяжної молитви слово мав митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир. Говорив він про збереження держави, мовляв, для цього потрібні не політичні гасла, а молитва, про гоніння прихильників УПЦ (МП) та єдність серед них.

До присутніх звернувся і єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл. Він був більш категоричний, аніж Володимир. За словами Нафанаїла, тепер у вірян відбирають церкви, де молилися тисячі років, де славили Бога, молилися за Україну та ближніх, прихильники не визнаної у світі церкви – ПЦУ.

Інформаційне агентство ВолиньPost зібрало думки різних учасників молитовного стояння. Тут думки теж розділилися: хтось не проти ПЦУ, дехто її не визнає, хтось не розуміє.

Уляна, Луцьк:

– Поки у Луцьку все мирно, але ходять чутки, що буде захоплення церков так званими націоналістами. Ми відстоюємо своє право на вибір віри. Кожна людина вправі ходити у ту церкву, яку обрала. Силою нашу церкву ніхто не забере, як зараз відбувається в Україні. Ми готові йти на розмову, а ті. Хто захоплюють церкви, роблять це силою. Усе має відбуватися мирно.

Сергій, село Новостав (Горохівський район):

– Нашу церкву хочуть незаконно захопити. Місцеві органи самоврядування ініціювали збори, куди прийшли люди, що не мають відношення до церкви, невіруючі або з інших конфесій. Вони приймали рішення за тих людей, які є віруючими, які десятки років ходять в церкву. На зборах прийняли рішення, що наша церква переходить у так звану ПЦУ. Але всі знають, що ПЦУ не визнана жодною помісною церквою, окрім грузинської. Усі дії, які чиняться – політичне замовлення. Почалося класичне гоніння. Ніхто ні в кого не питає. У нас забирають церкву, але віру не заберуть. У нас усі віряни – патріоти, моляться за Україну, батюшка – за воїнів АТО. Люди бояться переслідувань, що сільрада не даватиме довідок, дозволів.

Світлана Григорівна та Антоніна Ананіївна, Луцьк:

– Ми хочемо, щоби в нас була українська церква. Така, як була все життя. У нас там нічого поганого немає. Не йде мова за Путіна чи Кирила. У нас моляться за Україну, стають на коліна, моляться на воїнів. Просто на слов’янській мові. Нам – за 70 років, прожили все життя у цій вірі. Ми не проти ПЦУ, але ж не такими методами, не такими гоніннями. Ми не хочемо такого, як було в Жидичині, такої бійки. Зараз храми захоплюють. Де таке бачено? Це така віра і любов до Бога? Стравили людей одне на одне. Люди самі помаленьку вирішать, що їм робити.

Отець Віктор, священик Локачинського благочиння:

– Ми приїхали відстоювати права нашої святої православної церкви, яка дана нам від дідів-прадідів. Ми хотіли б, щоб держава не вмішувалася у справи церкви. Наша молитва – єдиний спосіб нашого щастя. Ніякі ми не російські. Ми український народ. У нас в районі зовсім не мирно. Провокаторів всюди вистачає. Вони виганяють малих дітей з хат, кажуть їм втікати разом з батюшками. Таке було у селі Войнин. Якщо ПЦУ визнають всі церкви світу, то будемо говорити. А зараз… Із розкольниками ми діла не маємо.

Речник Волинської єпархії УПЦ (МП) Олег Точинський:

– Ми хочемо донести у першу чергу до регіональної влади думку про те, що ті процеси, які сьогодні мають місце у міжконфесійних стосунках, процесах переходів, виконувати це відповідно до чинного законодавства. У більшості ситуацій, які ми фіксуємо, навіть нещодавно прийняті закони не підтримують і не виконують. Ми просимо ОДА вплинути на чиновників на місцях, щоб вони не ініціювали збори, щоби вони не втручалися у внутрішні справи релігійних громад, не провокували людей на місцях. Чиновники мають в першу чергу дбати про добробут у населених пунктах, а не сіяти ворожнечу. Ми вимагаємо, щоб дотримувалися законодавства і право на збереження своєї релігійної конфесії було врегульовано.

Військовий капелан Михайло Бучак:

– Військові капелани Волині підтримують єдність українського православ’я. Не тільки у розуміння однієї гілки, а всіх. Ми хочемо побачити думку населення, їхню позицію. Дивлюся, що більшість людей посміхаються, ніхто нас тут не б’є. Думаю, що все буде добре. Раніше закон про релігійні організації був недемократичним: достатньо було 10 людей зі священиком, щоби не дослухатися до думки іншої частини громади. Зараз кажуть: он прийшли на збори не парафіяни. Але чого вони раніше не приходили? Бо не підтримували цю церкву. Сьогодні цю несправедливість врахували і вирішили. Якщо відбуваються збори і один-два проти переходу до ПЦУ з усієї громади – це вже позиція. Люди починають розуміти, що, можливо, в УПЦ вони ще готові бути, в УПЦ (МП) – частково, в РПЦ – не хочуть. Треба просто розставити все на свої місця. Я ж не боюся, що в мене прізвище Бучак. То чому бояться назви РПЦ? Виходить, це зневага до церкви, яка опікується вами. Зрештою, вірю у мудрість українського народу і що всі порозуміються.

Зрештою, на молитовному стоянні підтримали звернення до голови ОДА Олександра Савченка та голови облради Ігоря Палиці з вимогою вплинути на ситуацію, зупинити «рейдерство», притягнути до відповідальності чиновників, які «здійснюють брутальне втручання у релігійні справи, обманюють людей, особисто беруть участь у захопленнях храмів», «припинити акти агресії щодо монастирів та храмів УПЦ в області», а також «припинити злочинну бездіяльність» правоохоронців, коли виникають протистояння.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!