Батьки вже продали квартиру: просять допомогти зібрати кошти на лікування юній лучанці

Важка недуга сковує тіло юної лучанки, учениці сьомого класу НВК «Гімназія № 14 імені Василя Сухомлинського» Ангеліни Яценюк. У неї на нижній кінцівці діагностували судинну пухлину. Аби поставити донечку на ноги, батьки продали все, що мали, навіть житло. Але не допомогло. У березні на дівчинку чекає чергова операція.

Про це пише "Високий замок".

Ангеліна — молодша до­нечка у родині Ольги та Миколи Яценюків. Змал­ку росла здоровою. Єдине, час­то до дитини чіплялися всілякі алергії. Коли ж дитина готува­лася йти в перший клас, під час медогляду в неї виявили неспо­дівану болячку.

— Ми записалися на прийом до ортопеда-травматолога. А він, оглянувши ніжки, одразу на­сторожив: «У дитини є пухлин­ний утвір». Коли я це почула, здалося, що земля втікає з-під ніг, — пригадує пані Ольга.

Дівчинку поклали на опера­цію в дитячу обласну лікарню. Та, на жаль, одразу правиль­ний діагноз волинським меди­кам встановити не вдалося. Тож тільки дитина почала оговтува­тися від пережитого, забува­ти лікарняні жахіття, як пухлина знову дала про себе знати.

— Ніжка почала збільшува­тися, боліти. І ми пішли до сво­го хірурга. Тоді він, глянувши на гульку, порадив звернути­ся в онколікарню. Сказав, що в дитини може бути рак, — ледве стримуючи емоції, розповідає мама. — В онкодиспансер нас не поклали, бо «ще замалі». Пора­дили щотри місяці робити УЗД, спостерігати. Коли ріст пухли­ни пришвидшився, ми поїха­ли у Київ. Тоді Ангелінці нарешті встановили точний діагноз — су­динна мальформація — і на ліку­вання скерували в ОХМАТДИТ. Пам’ятаю слова хірурга після операції: «Я не Господь Бог, не даю гарантії, що ще десь немає аномальних судин, але у цьо­му місці ми видалили все». Я зі­тхнула з полегшенням. А через рік знову здригнулася — пухли­на почала рости у тому ж місці.

Ольга знайшла хірурга, який спеціалізується на вроджених мальформаціях. Це — Лариса Чернуха, провідний спеціаліст Інституту хірургії та трансплан­тології імені Шалімова.

Минулого літа Яценюки були змушені продати квартиру і пе­реселитися в стару хатину без зручностей на околиці міста. Ін­шого вибору не мали — це була ціна доньчиного здоров’я, її жит­тя. Дівчинку до поїзда на ру­ках ніс тато. З перону столично­го вокзалу до таксі Ангелінку по черзі передавали з рук у руки ви­падкові перехожі. А в коридор ін­ституту заносив таксист. Адже батьки не мали змоги їхати з донькою до Києва удвох… Май­же п’ять годин чекань, п’ять го­дин молитов. І почула від лікаря: «Все пройшло вдало».

— Але попереду в нас ще одна операція, — каже мама. — Аби аномальні судини не роз­росталися, нам запропонували провести так зване склерозу­вання судин. Це коли під за­гальним наркозом вводиться препарат, що зробить суди­ни твердими. Хворі судини не зможуть змінюватися, поки ліки діятимуть, — рік, два чи на­віть п’ять. А донечка буде весь цей час нормально жити. Та біда, що препарат цей доро­гий, а у нас закінчилися кошти. Одна ампула — 9 тисяч гри­вень, а їх треба чотири. Плюс наркоз, антибіотики, оплата інших медикаментів, перебу­вання у медзакладі… Нам по­трібні спеціальні панчохи, кож­на з яких коштує у межах двох тисяч — а їх слід мати чотири (щоб були змінні). Коли поду­маю, в яку все разом це може вилитися суму, опускаються руки… Без чужої допомоги нам не обійтися.

Гроші можна переказати на рахунок ПАТ «Кредобанк» 26202010499903 (на ім’я мами Ольги Миколаївни Яценюк).

Тел. мами: 050−378−93−25.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!