На Волині учасники екопоходу «Сніготопка» здолали 50 кілометрів пішки. ФОТО

Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» організував дводенний зимовий піший екопохід під назвою «Сніготопка».

Про це повідомляється на сторінці парку «Цуманська пуща» у Facebook.

Похід відбувся 26-27 січня. Захід приурочений до Всесвітнього дня водно-болотних угідь. Його мета – це популяризація екотуризму на території національного парку та привернення уваги громадськості до цінності водно-болотних угідь, та їхньої естетичної привабливості.

Взяти участь у зимовому поході зголосились як бувалі туристи, так і люди, для яких це був перший похідний досвід. 14 учасників з Луцька, Рівного, Костополя, Березного та Києва подолали близько 50 км пішки (26 км в перший день та 23 км в другий) по маршруту: станція «Цумань» – смт Цумань – с. Башлики – ур. Гребельки – ур. Гайсин – ур. Живоронь – с. Городище – ур. Майдан – ур. Вілька Котівська – с. Дерно.(Ківерцівський р-н, Волинська обл.).

Перша ділянка маршруту протяжністю 7 км проходила по слідам останньої розібраної вузькоколійної дороги в Ківерцівському районі, яка сполучала смт Цумань та станцію «Цумань» в селі Кадище. Її розібрали в 2001 році і довгий рівний насип поступово заріс чагарниками та підіском, чітко його можна прослідкувати лише взимку. Далі зупинка в смт Цумань для чаювання та огляду колишнього костелу Святого Аргентінуса 1936 року та Свято-Покровської церкви 1843 року.

Приємно вразили мальовничі пейзажі та рельєф надзаплавних борових терас лівого берегу річки Путилівки на ділянці між селищем Цумань та селом Башлики.

Наступний об’єкт на маршруті – урочище Гребельки. Це каскад ставків посеред лісу біля села Мощаниця, побудованих ще в часи, коли цими землями володіли князі Радзивілли.

Далі група рушила в сторону села Городище. Ліси між селами Карпилівка та Городище заболочені. Саме тут, посеред важкопрохідних ділянок непогано зберіглись земляні укріплення австро-угорські фронтової лінії оборони часів Першої світової війни. Пройтись по цим місцях можливо лише взимку, коли болота замерзають. Учасники без проблем подолали водно-болотний челендж – рух по пересічній місцевості по купинах із глибокими канальцями між ними.

На другий день, головними об’єктами на маршруті були Городищенські дуби віком понад 500 років, які є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення, а також мальовничі пейзажі штучних ставків в урочищах Майдан та Чеканське. Саме тут бачили найбільше слідів тварин: козуль, оленів, лисиць, зайців та інших.

Чарівна атмосфера молодих самосівних лісів та перелісків в урочищі Вілька Котівська підсилювалась сонячною погодою та свіжим снігом, який випав напередодні. В долині річки Сичівки ще до цього часу вгадуються місця, де колись стояли хутори та будівлі польських та німецьких колоній Адамівка та Нова Земля. На завершення походу, виконали вправу на витривалість і останні 4 км пройшли по доволі глибокому і складному снігу із переправами через меліоративні канали. Фініш екопоходу відбувся на станції Олика, в селі Дерно.











Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!