Суд виправдав адвокатку, яку звинувачували в підбурюванні дати хабар прокурору з Луцька

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області виправдав адвокатку, яку її підзахисний звинуватив у підбурюванні до дачі хабара прокурору Луцької місцевої прокуратури.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 8 січня.

За матеріалами справи, у 2016 році адвокат начебто запропонувала своєму клієнту надати $3000 прокурору за призначення покарання, не пов’язаного із позбавленням волі.

Прокурор у показаннях суду розповіла, що до суду було передано справу щодо трьох осіб, які вчинили ряд крадіжок у Волинській області. Напередодні скерування обвинувального акту до суду, до одного чоловіка застосували запобіжний захід у виді тримання під вартою, а до двох інших, серед яких і клієнт того адвоката, – особисте зобов’язання. Прокурор спілкувалася з адвокатом, оскільки під час розгляду справи її чоловіка з’явилося ще два вироки і стояло питання як буде призначатися покарання, чи будуть апеляції на ті вироки. У справі була кілька епізодів, по шкода була відшкодована шляхом повернення викраденого, а по інших були цивільні позови, тому йшлося про покарання у виді 5 років позбавлення волі. Загальна сума матеріальних збитків становила близько 125 тис. рн. З пом’якшуючих обставин було щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Зі слів прокурора, про вимагання грошей їй нічого не відомо.

Сам заявник розповів, що адвокат йому сказала, що потрібно відшкодувати шкоду усім потерпілим, що треба платити, бо нічого так не вирішиться. Адвокат назвала суму у 3000 доларів США. Коли він заявив, що таких грошей нема, то вона відповіла: «Шукай, бо можуть змінити запобіжний захід».

Адвокат скористалась правом зберігати мовчання і відмовилась давати показання на підставі ст. 63 Конституції, вину не визнала, стверджувала, що присягу адвоката не порушувала і злочину не вчиняла.

Згідно висновку співробітника Інституту держави і права ім. В.М. Корецького дії прокурора Рівненської області щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення стосовно адвоката НСРД, як наслідок ухвала слідчого судді, а також постанова про контроль за вчиненням злочину не відповідають вимогам законодавства, закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом навіть у випадку конфлікту між ними держава не має права втручатись у спілкування та обмін інформацією. Правоохоронним органом заборонено за допомогою адвоката отримувати конфіденційну інформацію щодо клієнта, аналогічно і від клієнта щодо адвоката.

Суд зазначив, що прокурор не перевірив, чи не підбурювали особу до вчинення злочину з метою подальшого її викриття безпосередньо працівники правоохоронних органів чи їх агенти. Йдеться про адвоката, одним із завдань якого є максимально пом’якшити становище підзахисного. Проте прокурор абсолютно цього не аналізує і виносить постанову про проведення НСРД на підставі заяви і допиту як свідка клієнта адвоката, не обґрунтовуючи питання провокації, що суперечить положенням КПК України і гарантіям незалежності адвокатів.

Прокурор керувався заявою особи, стосовно якої здійснювались кримінальні провадження у трьох різних областях України за численними епізодами корисливих злочинів. Відносно адвоката в матеріалах справи наявні лише позитивні характеристики.

Відомості до ЄРДР внесено за ч.3 ст. 368 ККУ, за якою адвокат не може бути суб’єктом злочину, адже не підпадає під визначення службової особи. Суд вважає, що об’єктивна підозра, що обвинувачена брала участь в злочинній діяльності чи була схильна до вчинення злочину – відсутня.

На уточнююче питання, чи то він пішов до СБУ чи працівники СБУ самі до нього прийшли, заявник, активно киваючи головою, зізнався, що це не він ходив до СБУ, а до нього прийшов його знайомий, якого він знає 5 років і той працює в СБУ. Заяву писав в громадському місці, а не в приміщенні УСБУ в Рівненській області. «Та і обірвана остання фраза заяви побічно свідчить, про диктовку», – йдеться у рішенні суду.

Суд вважає, що заява клієнта адвоката була написана з ініціативи співробітника СБУ. 3000 доларів для контрольованої передачі коштів виділено з державного бюджету на підставі санкції голови СБУ. Крім того, із записів розмов видно, що заявник вживав фрази, що свідчать про спонукання адвоката, був ініціатором, просив захисника назвати суму, бо він ніби мав позичити ці кошти і спішив, аби товариш не поїхав, що йому терміново треба знати скільки позичати, наполегливо питав що там прокурор. Неодноразово отримував відповідь, що прокурор не вирішує, при цьому йшла мова і про відшкодування збитків потерпілому.

Потерпілі від крадіжок дали показання, що працівники правоохоронних органів їх допитували і при цьому повідомляли, що адвокат взяла хабар. Всі ці дії, як вважає суд, виходять за межі пасивного розслідування.

Для суду очевидно, що заявник намагався будь-якими методами уникнути реальної міри покарання, яка йому загрожувала через велику кількість інкримінованих епізодів. І був ображений на адвоката, яка його спонукала відшкодовувати завдані потерпілим збитки і пояснювала, що йому після вироку змінять запобіжний захід. Під час розгляду справи чоловік писав адвокату повідомлення погрозливого характеру.

На даний момент чоловік засуджений трьома вироками різних судів, два з яких пройшли всі інстанції, і відбуває реальну міру покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Рівненської області від 07.06.2017 та вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 07.06.2018 у виді позбавлення волі строком на 3,6 роки. Крім того, постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області встановлено, що 6 березня 2017 року він керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння, але від медогляду з метою встановлення стану наркотичного сп’яніння відмовився.

Також цей чоловік має статус потерпілого у кримінальному провадженні від 08.02.2017 стосовно інспектора патрульної поліції №2 Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області, якому інкримінується, що він спонукав його до передачі пального. У цій справі він також залучався до негласних слідчих дій працівниками СБУ.

Суд зробив висновок, що заявник був під контролем правоохоронних органів і виступав в ролі агента держави. Співробітники УСБУ в Рівненській області зініціювали розслідування без достатньої інформації про причетність особи до злочину, після чого правоохоронці вийшли за межі пасивного розслідування, змоделювавши ситуацію. Тож, інкримінований адвокату злочин має всі ознаки провокації.

Крім того, заявник під час допиту в суді сказав, що адвокат раніше отримувала від нього гроші і відшкодовувала збитки потерпілим. Це співпадає з є версією сторони захисту, що гроші брались для відшкодування збитків, бо загалом епізодів було близько 80, проте не всі дійшли до суду завдяки роботі адвоката.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!