Волок, драглі і підпалок: найоригальніші назви давніх волинських страв

Традиційна волинська кухня здавна була самобутньою та цікавою, а головне – надзвичайно смачною.

Різноманіття волинських страв відоме нам із дитинства, з часів гостювання в бабусь-дідусів, проте волинська кухня вміє здивувати не лише смаколиками, а й дивовижними та неповторними назвами страв, давніми, як і самі страви, - пишуть Хроніки Любарта.

Тож, у даній публікації розповідають про назви страв, які готували в селі Борисковичі на початку ХХ століття. Описані страви не повністю репрезентують кулінарні традиції цього села в давнину і тепер. Перелік назв страв подаємо для ілюстрування мовного багатства говірки цього населеного пункту.

Вóлок – страва з молодого листя лободи, відвареного та заправленого часником, перцем, сіллю, цибулею, з додаванням підсмаженого сала – шкварок. Страва, як і її назва, очевидно, сягає найдавніших часів та виникла через нестачу харчів напровесні. Цікаво, що в говірці села для позначення періоду, коли закінчувалися запаси харчів з попереднього року, а новий врожай ще не зібрано, збережене слово переднóвок.

Драглí – страва, яку одержують при охолодженні м’ясного відвару з подрібненими шматочками м’яса.

Клекуцьóха – страва на основі пшоняної каші з додаванням овочів (картоплі або гарбуза).

Кóмп – великий шматок свинини із стегнової частини ноги, заправлений спеціями та часником і запечений у печі (в п’єʹцу). Щоб уникнути пригорання, для запікання кóмпа готували бездріжджове тісто, яким огортали свинину. Тісто не дозволяло м’ясу пригоріти, а також зберігало його м’якість та аромат.

Крижалкú – відварена в воді зі спеціями невелика головка капусти, розрізана на невеликі частини і заправлена олією та спеціями.

Нúґлі – страва з тіста, яке готували на основі картопляного пюре та муки, яєць. Із тіста робили кульки, які відварювали в підсоленій воді та засмажували смальцем або салом. Часто нúґлі були з начинкою з грибів, сиру та ін.

Підкалáтка – тушковане в гýсятниці в печі куряче м’ясо з додаванням моркви, цибулі, спецій.

Підпáлок – товстий млинець із хлібного тіста, підсмажений на сковороді в печі та натертий часником.

Хамýла – літня солодка страва з ягід (вишень, черешень) та молока з додаванням борошна, ягідний суп.

Харамáґа – страва з сушених грибів, відварених та заправлених підсмаженим борошном. Харамаґа була обов’язковою стравою на Кóляду, на поминальних обідах, що свідчить про належність цієї страви в минулому до ритуальних, обрядових страв.

Більшість наведених страв не входять у меню сучасних жителів села, адже кулінарні вподобання змінюються та оновлюються дуже стрімко. Лексеми на позначення цих страв збережені в говірці села Борисковичі досі, вони яскраво репрезентують його мовне багатство та засвідчують багаті кулінарні традиції села, сформовані протягом минулих століть.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!