9 дітей і 60 внуків: історія матері-героїні з Волині

У Камінь-Каширському районі живе бабуся, яка у свої 68 років має уже 60 онуків.

Зінаїда Миколаївна Матвійчук народила п’ятеро дочок та п’ятеро синів. Щоправда останній малюк прожив лише місяць – помер від хвороб. А от дев’ятеро дітей вигодувала та виховала хорошими людьми, - пише Район.Камінь-Каширський.

За це удостоєна найвищої державної нагороди для багатодітних матерів – отримала орден та почесне звання «Мати-героїня».

«Зібратися усією родиною нам ще не вдавалося жодного разу», - каже Зінаїда Миколаївна.

Кожен із дітей Зінаїди Миколаївни вправний господар чи господиня. Усі вони мають гарні сім'ї. Дехто з них розлетівся по світу, а дехто залишився у рідному селі.

«Живуть мої діти в Камені-Каширському, в Житнівці, у Нововолинську, на Рівненщині, а є й на Алясці. У селі зосталися дві дочки й два сини. У них разом 20 дітей. А всього Бог обдарував мене аж шістдесятьма онуками», – розповідає Зінаїда Миколаївна.

Бабуся гордо зауважує, що не забуває, як кожного із них звати. Адже вважає своїм головним обов’язком щодня молитися за своїх дітей та онуків.

«Родина постійно зростає, бо онуки вже одружуються. Але я пам’ятаю, як усіх їх звати. Молюсь за кожного щодня. Обов’язково. Хочеться, щоб всі вони були з Богом», – наголошує.

Найбільше любить бабуся коли її діти та онуки максимально всі збираються у неї вдома. Особливо ті, що живуть далеко.

«Ми часто бачимося з дітьми, які живуть у нашому селі. Тут нема молитовного будинку, то вони на зібрання сходяться до нашої хати. А ті, що далі – рідше. Бо ж і клопоти свої, і діти малі. Найрідше у нас бувають, звичайно, ті, що на Алясці», – з сумом говорить.

Дочка, яка виїхала жити у Сполучені Штати Америки вже 11 років не булав вдома. Бабуся Зінаїда ще жодного разу не була там. І думає, що вже й не побуває, бо дорога далека і дорога.

Перед Новим роком для бабусі зробили подарунок – всі, хто зміг, зібралися на гостину.

Зінаїда Миколаївна каже, що дуже любить пригощати своїх онучат.

«Та тільки вони мене ще краще пригощають», – мовить посміхаючись.

Цінують онуки бабусину ласку. Люблять посидіти на руках, послухати її цікаві розповіді. А ще люблять бабусин хліб та кажуть, у неї виходить надзвичайно смачний борщ.

«Бабо, розчиніте хліба», просять онучки, коли набридне вже їсти магазинний. То вже й стаю до печі. А як спечу хліба, то і борщу зварю. Мій борщ завжди хвалить зять Василь. А онучка з Нововолинська кожного разу «дайте рецепт» і все. Кажу: «що там його варити», а вони на своєму: «то чого ж він у нас ніяк не виходить такий, як у вас»?», – розповідає Зінаїда Миколаївна.

«У мене всі онуки добрі. Хай Бог їм добру долю дає», – з любов’ю не втомлюється повторювати бабуся.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!