«Обличчя Луцька»: за лаштунками. ФОТО

Про «кухню» «Облич Луцька» ‒ ідеї, авторів, учасників і потенційних учасників ‒ розповіла одна з ініціаторів проекту Оксана Цимбалюк (на фото).

Поспілкувалися з дівчиною кореспонденти Gazeta.ua.

«Втілюємо проект утрьох: я, Таня Хомич і Володя Хомич. Ідея у нас виникла на початку серпня 2012 року. Вова показав мені сайт аналогічного одеського проекту, потім ми знайшли подібну ініціативу в Чернігові та Івано-Франківську і подумали, що було б цікаво таке ж робити в Луцьку. Ми не вигадували нічого нового, просто підхопили естафету у створені подібних проектів. Проте розробили власний стиль фотографії і тематику запитань», ‒ пояснила Оксана.

За її словами, після цієї розмови вони відвідали фототренінги в Польщі та в Україні і вирішили робити «Обличчя Луцька».

«У мене вдома всі троє коротко обговорили концепцію проекту, людей, яких варто сфотографувати першими, зробили все це і 14 вересня стартували в соцмережах Вконтакте, Facebook і Blogspot, ‒ додала дівчина.

Згодом такий проект зʼявився у Львові та Тернополі.

«Було б кльово, якби це перетворилось у всеукраїнську ініціативу, таку собі громадську акцію. Коли починали проект, не думали, що він стане дуже популярним серед лучан. Мабуть, через те, що в ньому беруть участь не лише відомі персони, але і прості пересічні люди. Учасником проекту може стати будь-хто, незважаючи на кількість грошей в його гаманці, віку, статі, професії. Крім того, щось подібне у Луцьку ніхто раніше не робив», ‒ зазначила Оксана.

Щодо некомерційності проекту фотограф каже, що кожен із авторів має роботу, сімʼю, особисте життя і ще багато інших проектів.

«Таня і Вова свого часу організовували в Луцьку фестиваль альтернативної музики, успішну рок-школу. Я займалася журналістикою і громадською діяльністю», ‒ розповіла Оксана Цимбалюк.

Фотограф переконує, що справа не у грошах, а в свідомості і стилі життя ‒ вони не можуть нічого не робити.

«Крім того, кайфуємо від спілкування з людьми і того, що робимо. Мені завжди хотілось звернути увагу мешканців Луцька, що наше місто ‒ цікаве, незважаючи на всі його проблеми. Тут живуть колоритні і неординарні люди, про яких варто розповідати всьому світу. У своєму проекті хочемо обʼєднати випадкових, цікавих і відомих перехожих Луцька», ‒ зазначила вона.

Окрім того, Оксана Цимбалюк розповіла про процес написання тексту, питання до героїв.

«Перш за все ‒ імʼя, прізвище, вік людини та професію. Потім просимо, щоб вона розповіла, чим вона займається: де працює, які має хобі, захоплення, яка її життєва мета та ціль, про музичні захоплення. Це блок про особистість. У ньому вона може розповісти про себе, що завгодно. Другий блок ‒ про Луцьк. Інтервʼюер розповідає, скільки часу вона мешкає в Луцьку. Якщо це турист, то розповідає, чому сюди приїхала. Ми запитуємо, що подобається, а що не подобається у місті, про улюблені місця. Якби була можливість, що можна було би змінити. Не хочемо, щоб люди хвалили і возвеличували Луцьк, але й не наголошували на проблемах міста. Звісно, все залежить від респондента і його любові чи нелюбові до Луцька», ‒ розказала фотограф.

У соцмережі Вконтакте разом із фото та розповіддю ставлять пісню: або улюблену композицію, або ту, яка характеризує респондента.

Щодо перехожих, то Оксана каже, що кожен по-різному реагує на фотографів.

«Буває, вийдемо в місто і перших десять людей нам відмовляють із незрозумілих причин. Буває люди самі підходять і просять сфотографувати», ‒ додала вона.

На думку Оксани Цимбалюк, в таких випадках спрацьовує «ефект телебачення», коли люди тікають, бачачи камеру, фотоапарат чи диктофон. А якщо пояснюють відмову, то найчастіше кажуть: «Я негарно виходжу на фотографіях, я не фотогенічний».

«Наголошуємо, що у нас всі люди гарні на фото! Зазвичай ми підходимо до людини, вітаємось, представляємось, пропонуємо взяти участь в проекті і, в разі потреби, аргументуємо чому вибрали саме її», ‒ зазначила фотограф.

«Одного разу троє сиділи і пили каву на вулиці. Мали з собою фотоапарат і ще штатив. Підійшов хлопчина і почав розпитувати, чим ми займаємось. Розговорились і сфотографували його. Виявилося лучанин 5 років жив у Нью-Йорку на одній квартирі з дочкою Флі ‒ басиста гурту Red Hot Chili Peppers. «Вона була подругою моєї дівчини. Навіть побував на концерті RHCP у Києві. Мені запрошення дав сам Флі. На квитку було написано «художник». Потім деякі люди дякували нам, що ми розповіли їм про цього хлопця. Також багатьом сподобалася публікація про луцького скульптора Миколу Голованя», ‒ продовжила Оксана.

Загалом, за словами дівчини, у доробку проекту вже 162 обличчя: студенти, учні, держслужбовці, журналісти, митці, правоохоронці, пожежники, продавці, вчителі.

«Одним із перших героїв був наш місцевий вуличний музикант Владислав Старинков, вокаліст гурту «Флайза» Андрій Тимчук, джазова співачка Галина Конах, радіоведучий Сергій Ткачук. Якось випадково зустріли в центрі міста нашого губернатора Бориса Клімчука та екс-мера Богдана Шибу. Також взяли участь футболісти луцького ФК «Волинь», музиканти з гурту «Kozak System» Іван Леньо та Сергій Соловій», ‒ розповіла фотограф.

Щодо охочих взяти участь у проекті, то Оксана сказала, що таких не бракує.

«Приходять, дзвонять, закидають повідомленнями на електронку і в соціальних мережах. Це все робиться дуже легко, і той, хто нам написав чи подзвонив, ‒ обовʼязково зʼявляється в проекті «Обличчя Луцька», ‒ резюмувала фотограф.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!