ЇЇ тато ніколи не прийде на свято: волонтери просять привітати доньку волинського Героя

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Іменинниця має дуже рідкісне ім’я французького походження – Женев’єва, що означає “біла хвиля”, а за іншою версією “добра та чесна”.

Завдячує таким іменем дівчинка своїм матусі та татусеві. Батько 5-х дітей (2-є дітей з першого шлюбу дружини стали рідними теж) Шепелюк Олексій Борисович носив звання майора, був командиром зенітно-ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 51 Окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил Міністерства оборони України. Підрозділ майора Олексія Шепелюка брав участь у боях під Іловайськом. Після здобуття Іловайська Олексій Шепелюк дістав завдання увійти до групи підсилення підрозділів Збройних сил на передовій. Група зенітників прибула на передову в розташування батальйонної групи, але саме у цей час через кордон перейшли озброєні підрозділи російських військ, які відразу ж відкрили вогонь на ураження по українських військових. Підрозділи українських військ швидко опинились у оточенні, а їхня бойова техніка була виведена з ладу. За цих умов Олексій Шепелюк разом із іншим офіцером — командиром зенітно-ракетного дивізіону Олексієм Кондесюком прийняв рішення — щоб не потрапити в полон, піти на прорив оточення. Але під час виходу з оточення підрозділ українських військ потрапив у засідку. Більшість групи прориву дістала важкі поранення, у тому числі й командир підрозділу Олексій Кондесюк. Олексій Шепелюк спробував урятувати бойового побратима, але при наближенні до свого товариша сам дістав важкі поранення. Офіцерів оточила група з 12 російських десантників. Не бажаючи здаватись у полон, українські офіцери підірвали себе гранатами разом із путінськими вояками. Оскільки тіло Олексія Шепелюка не було знайдено, тривалий час він вважався зниклим безвісти. Полеглий герой був похований як невідомий у Дніпропетровську, і лише 13 липня 2015 року Олексій Шепелюк був ідентифікований за аналізом ДНК.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сьогоднішня іменинниця найменшенька зі всіх діток загиблого Героя, їй виповнюється 7 років. Дівчинка цього року пішла до першого класу. У школі їй подобається математика, письмо, читання, малювання та трудове навчання, не дуже до вподоби музика та фізичне виховання. Вдома вона малює, їй подобається різати на дрібні шматочки папір, ліпити з пластиліну та складати пазли. Женев’єва уже вміє готувати смачненький омлет, вівсянку та чай, тому голодною ніколи не залишиться ні вона, ні її гості. А ще разом з сестричкою Домінікою дівчинка уже третій рік займається на театральному гуртку. Дуже хоче ходити на гімнастику.

Як і кожна маленька красуня, Женев’єва вірить у дива, мріє бути принцесою Ельзою із улюбленого мультфільму “Крижане серце”, щоб мати такі ж чарівні сили і вирішувати всі проблеми, які трапляються у житті. Саме Ельза, Анна та Сніговик є її улюбленими героями мультиків. Ще дівчинці подобаються пригоди “Небезпечного Генрі” з однойменного мультфільму та капітана Чела.

Женев’єва хоче мати безліч друзів та рідних. З майбутньою професією дівчинка ще до кінця не визначилися, оскільки хоче бути або гімнасткою, або співачкою, або моделлю чи взагалі артисткою. Тому й не дивно, що їй до вподоби багато сучасних співаків, зокрема Ольга Полякова (яку частенько чує по телевізору), наш земляк Дмитро Монатік (пісні якого так люблять слухати старші сестри) і Настя Каменських (бо в неї дуже гарне волосся і вона гарно співає). Саме цих людей хотіла б колись дівчинка зустріти на своєму життєвому шляху.

Дівчинка разом з матусею Мариною та сестричкою подорожували до Туреччини. А завдяки волонтерам родина Шепелюків усім сімейством побувала у Болгарії.

Цього року вони з мамою були на морі в Одесі, а також відвідали місто Харків, побували у військовому університеті, який закінчив татко.

Тваринок Женев’єва просто обожнює, особливо котиків, морських свинок, декоративних кроликів, папуг та собачок. Раніше мали дві морські свинки Масяню та Веню, котів Беллу та Іксика і декоративних кроликів.

Дівчинка щиро радіє, що має велику родину і каже, що кожен з них може бути авторитетом і у всіх є чому повчитися. Це і татко, який був добрим, веселим та розумним. Це і матуся – гарна, розумна, вимоглива та дбайлива, яка уміє багато чого робити, завжди відкрита чомусь новому, рада прийти на допомогу своїм діткам та й іншим також. (Дівчинка її постійно обіймає та говорить, що матуся у них – найкраща у світі. Женев’єва засинає лише поруч з мамою. І старший братик Віталик – розумний, відповідальний та надійний, грає у баскетбол та у всьому допомагає мамі та сестрам. І сестри Домініка та Маргарита, які веселі та творчі (Маргарита ходить на дизайн та малювання, Домініка вміє грати на фортепіано, сопілці, а тепер вчиться ще й на саксофоні. Вони разом відвідують театральний гурток). А найстарший з братів по татові – Денис, живе в іншому місті. І хоч діти рідко бачаться, проте матуся завжди дає настанови, щоби вони гуртувались, берегли одне одного та цінували миті, проведені разом.

А ще Женев’єва пригадує, як раніше усією родиною на вихідні вони збирались на кухні і ліпили пельмені та вареники. І хоч ліпити правильно у неї не виходило, але вона розкачувала так званих “колобків”, яких мама все одно варила. У процесі готування усі ставили татові запитання, на які той швиденько давав відповіді. Було дуже тепло та затишно у родинному колі, тож не дивно, що цих вечорів дівчинці не вистачає.

Про Україну Женев’єва говорить, що це її Батьківщина. Країна, яку захищав її татко, задля того щоби всі жили у ній щасливо, в мирі та злагоді, щоб вона була вільною та незалежною. Женев’єва хоче, щоб усі діти були здорові і мали обох батьків, бабусь та дідусів, домашніх улюбленців; щоб у садочках та школах було багато гойдалок, дитячих та спортивних майданчиків, басейнів; і щоб на сніданки та обіди завжди давали цукерки.

Захищаючи кордони рідної неньки України, Олексій загинув. Тому найзаповітніша мрія дівчинки – щоб тато був поруч, вкладав спати, приходив на свята, вітав з днем народження – тепер на жаль нездійсненна.

Зі слів мами Марини Олександрівни, сім’я з усіма негараздами намагається справлятися самотужки, усю матеріальну допомогу від держави отримала. Мама лишила нам адресу для листування та привітань своїй маленькій іменинниці, бо ж вона любить заводити нові знайомства. Незайвими будуть також і речі, якісь предмети гардеробу та взуття, бо ж дівчатка ростуть дуже швидко.

"Як би складно вам не було у цьому житті, згадайте, що є поруч з вами діти, які не мають кому сказати слово «тато», яких їхні батьки не носитимуть на плечах, не водитимуть у кінотеатри на прем’єру найновіших мультфільмів, не проведуть у школу на перший урок. Все це у них відібрала війна...", йдеться у дописі на сторінці проекту "ДІТИ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ".

Інформація для благодійників: ШЕПЕЛЮК ЖЕНЕВ’ЄВА - 7 років (25.12.2011). м. Нововолинськ. Зріст 128, розмір взуття 33.
Подарунок до ДН: будь-який сюрприз на ваш розсуд


Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!