Ігор Лапін – про реформу та підсумки приватизації

Найбільшим здобутком реформи є те, що об’єкти малої приватизації, які роками не продавалися, зараз реалізуються з підвищенням стартової ціни у десятки разів.

Таку думку народний депутат Ігор Лапін висловив у своєму блозі на blog.liga.net, передає ВАР.

Народний депутат пише, що реформа приватизації фактично розпочалася у січні 2018 року з прийняттям Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Метою реформи є підвищення ефективності та прозорості приватизаційних процесів. Було спрощено і суттєво скорочено процедуру приватизації, посилено захист інвесторів – покупців об’єктів української держвласності, створено умови для швидкого скорочення розмірів неефективного державного сектора економіки.

«Цим Законом також проведено уніфікацію законодавства про приватизацію, зокрема визнано такими, що втратили чинність низку загальних та спеціальних приватизаційних законів: про приватизацію державного майна, про Державну програму приватизації, про малу приватизацію, про приватизацію об’єктів незавершеного будівництва, а також про особливості приватизації підприємств Міноборони та АПК. Крім цього, внесені зміни до Цивільного, Господарського, Земельного кодексів та до 13 законів, що регулюють окремі питання економічної діяльності», – вказує народний обранець.

Серед найважливіших новацій реформованого законодавства Ігор Лапін називає шість показників:

– скорочення груп об’єктів приватизації з шести до двох: велику (балансова вартість активів за останній звітний фінансовий рік перевищує 250 млн грн.) і малу приватизацію (все інше);

– замість п’яти способів приватизації залишилося два – аукціон і викуп;

– передбачено для покупців можливість вирішення спорів в міжнародному комерційному арбітражному суді;

– значне скорочення термінів проведення приватизації, відміна передприватизаційної підготовки, яка тривала 6-12 місяців;

– справи про банкрутство підприємств-боржників державного сектору економіки, щодо яких прийнято рішення про приватизацію не порушуються до її завершення.

Об’єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами. Для підготовки об’єктів великої приватизації залучаються інвестиційні радники, які обираються на конкурсі. Основними завданнями радника є, зокрема, пошук потенційних покупців об’єктів приватизації та визначення стартової ціни об’єктів великої приватизації.

Об’єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Стартова ціна визначається на рівні балансової вартості об’єкта малої приватизації. Якщо об’єктом малої приватизації є акції, частки – стартова ціна встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток). У разі відсутності балансової вартості об’єкта малої приватизації така вартість визначається відповідно до Методики оцінки.

Для продажу орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) може бути застосовано такий спосіб приватизації як викуп, за умови здійснення орендарем поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна.

Нардеп зауважує, що процес приватизації починається із затвердження переліків.

«Перелік підприємств «великої» приватизації затверджується Урядом, що і було зроблено у травні 2018 року. До переліку увійшло 23 підприємства. Фондом проведено відбір інвестиційних радників для 10 об’єктів та укладено договори про надання послуг. Ці договори має затвердити Кабінет Міністрів України, після чого радник розпочне підготовку активів до приватизації.

На сьогодні рішенням суду заблоковано затвердження результатів конкурсу радників п’яти великих підприємств: ПАТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Індар», ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Завод Електроважмаш» і ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»», – інформує він.

«Старт малої приватизації фактично розпочався у серпні 2018 року після відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації. Відповідальним за забезпечення консультаційної та підприємницької діяльності, спрямованої на обслуговування цієї системи, визначено державне підприємство «ProZorro.Продажі», яке належить до сфери управління МЕРТ», – додає парламентар.

«За інформацією МЕРТ станом на 20.11.2018 у системі ProZorro. Продажі зареєстровано 1290 об’єктів малої приватизації державної і комунальної власності з початковою ціною 1,3 млрд грн. Уже проведено більше 316 успішних аукціонів, які принесли до державного бюджету понад 435 млн грн. Надходження до державного бюджету за реалізовані об’єкти очікуються до кінця 2018 року за умови підписання договорів купівлі-продажу переможцями аукціонів», – пише Лапін.

Як найвиразніший приклад продажу зростання ціни продажу, Ігор Лапін називає об’єкт (кафе) у місті Добротвір Львівської області. Ціна зросла в 435 разів з стартової ціни 2,3 тис. грн. до ціни продажу -1 мільйон гривень. Також успішними прикладами є:

– Львівський дослідний завод «Хвиля» продано за 60 млн гривень, а це на 47 млн. грн. більше від початкової вартості (стартова ціна – 12 622 100 грн.).

«Лиманське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство продано за 8 млн грн. Конкуренція серед 4 учасників збільшила стартову ціну на 270%, з 2,9 мільйонів до 8 мільйонів гривень.

Найбільшим здобутком реформи є те, що об’єкти малої приватизації, які роками не продавалися, зараз реалізуються з підвищенням стартової ціни у десятки разів.

Звернув увагу народний депутат і на проблемні питання Закону:

1. При віднесені об’єктів до малої приватизації можуть потрапити до переліку деякі стратегічні та містоутворюючі підприємства.

2. Приватизація об’єктів без землі закладає потенційний конфлікт між власником приватизованого об’єкту і власником земельної ділянки, яка раніше входила до складу підприємства.

«Єдиним цінним активом багатьох занедбаних підприємств є земельна ділянка. Оформлення на неї правовстановлюючих документів та включення до статутного капіталу значно підвищило б інвестиційну привабливість і вартість таких підприємств при їх продажі», – підсумував Ігор Лапін.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!