За Хотиславським кар’єром наглядатимуть зі Святого озера

Щоб унеможливити негативні екологічні наслідки для Шацьких озер з боку білоруського Хотиславського кар’єру, на волинському озері Святе розконсервують контрольні свердловини.

Про це повідомив «Волинській газеті» начальник обласної держекоінспекції Анатолій Гетьманчук.

Як зазначив чиновник, облдержадміністрація вже готує договір із підприємством «Північгеологія», щоб розконсервовувати дві свердловини на території озера Святе, яке першим може постраждати через розробку білоруського піщаного карєру.

«Ми проводитимемо ретельний моніторинг. У випадку чого – миттєва реакція!», - запевняє Гетьманчук.

Рішення про додатковий контроль за Хотиславським кар’єром прийняли після інспекції волинянами білоруського родовища. За словами екологів, нині на території кар’єру на площі в 9 гектарів розробили родовище метрів на п’ять. Наразі беруть лише пісок. Глину не чіпають: використовують привозну.

«Там збудований і діє сучасний потужний завод із виробництва якісної силікатної цегли. Встановлене німецьке обладнання, яке передбачає якнайменший вплив на навколишнє середовище. Відповідні фільтри убезпечують довкілля від шкідливих викидів. Пилу, якого всі боялися, практично немає», - каже начальник волинської екоінспекції.

Виробництво повністю автоматизоване. На території кар’єру, де триває видобуток піску, є 12 веж для спостереження, що дає змогу моніторити ситуацію у довкіллі. Зокрема – зменшення рівня води.

«За десять років практично відхилень не зафіксовано. Якщо вони і є, то лише ті, що спровоковані погодними умовами. Тобто, посушливий рік – одні показники, мокріший – рівень піднімається. Але все – в межах норми. Передбачається зведення цеху з виготовлення вапняку. Зроблені обвідні канали. Там, до речі, риба плаває. Тож усі вимоги щодо охорони навколишнього середовища виконуються», - переконує Анатолій Гетьманчук.

- Невже білоруси праві, коли кажуть, що волиняни перебільшують ймовірну шкоду, яку може принести шацьким озерам це виробництво?

- Ми не знаємо, що буде далі. Про це не знає ніхто: яким може бути вплив на навколишнє середовище, коли родовище розроблятимуть далі. Нікому не відомо, як вестиме себе та порода, котра там залягає. Розробляється проект, ведуться перемовини з Євросоюзом щодо виділення ним коштів на моніторинг та прогнозування наслідків. Це вперше в історії Європи, коли родовище розроблятиметься на таку глибину. Тобто до справи обов’язково будуть задіяні науковці, фахівці», - каже начальник обласної держекоінспекції.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!