Дитина залишилась сиротою: син волинського Героя мріє про подарунки на свято

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Невдовзі п’ятнадцятий день народження зустріне Іван Головін, котрий є сином Головіна Дмитра Володимировича, який у серпні 2014 року був призваний на військову службу за мобілізацією, як доброволець, приховавши те, що сам виховує двох діток (дружина покинула сім’ю раніше, виїхавши в Росію). Дмитро був навідником у 17-тій окремій танковій бригаді. Загинув на Сході, врятувавши свого побратима. Коли до бліндажа наблизилися проросійські найманці, вони почали кричати: «Танкіст, виходь!» Вийшов саме Дмитро та був убитий. Супротивники не стали перевіряти бліндаж, думаючи, що там нікого немає. Таким чином, він врятував життя побратимові.

Фактично сиротами залишилися двоє дітей – Олександра та її старший брат Іван. До того, тато спільно зі своїми батьками виховував їх. Мати пішла з сім’ї раніше. Тепер крім дідуся й бабусі у дітей нікого не залишилося.

“Що ж тепер робити, буся? Татко ж казав, що він літом приїде, і ми підемо рибалити. З ким я тепер туди піду? Він же обіцяв приїхати”, – перші невинні емоції дитини вилились у гіркі слова розчарувань. А вже згодом на своїй сторінці у соцмережі Іванко написав: “Щоб Путін здох! Я ненавиджу його, бо він забрав життя мого татуся”. Страшно уявити, що відчуває дитина в 11 років, ховаючи рідного батька. Після загибелі Дмитра його дітки лишилися під опікою бабусі Анни Романівни, яку вони ніжно називають “буся”. Іван так і живе з бабусею, дідусем і сестричкою Олександрою. Дітки кажуть, що Анна Романівна їх дуже любить і намагається у всьому їм допомагати та підтримувати, хоч інколи це буває не просто.

Бабуся розповіла нам, що ім’я собі Іванко обрав сам, оскільки народився у день Святого Івана Златоуста. Вона ж поділилася спогадами із хрестин: коли священник хрестив Івана, то сказав, що той буде або “попом” або артистом. Наш іменинник часто жартує з цього приводу: каже, що посвячуватись у священника не збирається, а от про кар’єру артиста уже задумувався. А якщо точніше, мріяв бути хореографом, так як 8 років був учасником ансамблю сучасного бального танцю “Грейс”. Але несподівана смерть тата на війні змінила усі його плани. Тепер він точно знає, що коли виросте, стане військовим, як батько і на даний момент навчається у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Небесної Сотні.

З навчальної програми йому до вподоби уроки історії, української літератури. Так склалось, що свій улюблений гурток танців він замінив спортивними заняттями у боксерській залі. Тому і на здоров’я скаржитись не доводиться, бо ж готує себе наш іменинник до військової служби.

Справжнім авторитетом для Вані завжди був і залишиться його татко, а ще хресний батько Віктор – рідний брат полеглого Героя, котрий служить у поліції. Тому Іван бачить, як часом буває тяжко та попри все намагається наслідувати його і не зрадити своєму вибору професії.

Не зважаючи на такий дорослий вибір, іноді і Вані хочеться побути дитиною. Тож вдома у них є “повний набір фауни”. Улюбленицею сім’ї є собака породи пекінес Жужа, дворовий пес Барсик та три котики, є папужка Кеша, хом’ячок Кексик, рибка Мартін. В основному, доглядом за тваринками займається молодша сестричка Олександра, але і Ваня теж їй охоче допомагає.

Свій вільний час Іван проводить з друзями. Ще більше знайомств він завів під час подорожей та відпочинку. А побувати хлопцю вже пощастило у Франції, Болгарії, Польщі та Німеччині. Найбільше запам’яталася йому поїздка до Америки. Там він жив із сестрою в сім’ї, де до них дуже добре ставилися. І навіть, зараз на відстані вони постійно спілкуються. Звичайно, мріє побувати ще в якихось країнах. Також Іван відвідав багато знаменитих місць України, підкорював Карпатські гори. І все це завдяки волонтерам і громадським організаціям, за що він їм дуже вдячний.
Вдячний юнак каже: «Дякуючи волонтерам, людям які пройнялись нашим горем і підтримують нас я почав розуміти, що світ не такий поганий, і в ньому є набагато більше хороших людей. А не тих що вбили мого тата».

«Волонтери стільки для нас зробили і роблять що важко навіть перерахувати. Але найважливіше, вони об’єднали нас - дітей Героїв Небесного Легіону. Дякую усім хто допомагає в організації поїздок, відпочинку, подарунків».

Про Україну Іван відгукується з теплотою в серці, бо це ж країна, де він народився та живе. І якщо потрібно буде, впевнено стане на її захист, як і його татко. Та все ж надіється, що настане час, коли ця війна закінчиться і Україна стане ще заможнішою, а, головне, мирною країною. Ще Іван додає, що нічого не хотів би змінювати у державі, лише додати свою частку у розвиток та процвітання нашої Батьківщини.

Бабуся розповіла, що компенсації і з державного, і з місцевих бюджетів родина отримала, тому практично матеріально забезпечена, особливих якихось потреб не має. Вона лишила нам свій адрес для листувань та привітань імениннику, бо ж завжди щиро раді новим знайомствам та друзям і залюбки запрошує на екскурсію до свого гарного древнього міста Володимира-Волинського.

Інформація для благодійників: ГОЛОВІН ІВАН. Невдовзі 15 років (26.11.2003). м. Володимир-Волинський. Ріст: 178 см , розмір взуття 43.
Подарунок до ДН: будь-який сюрприз на ваш розсуд.

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!