Волинському народному хору – 40 років. ФОТО

Волинський народний хор відсвяткував ювілей у стінах Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

Про це повідомили у прес-службі Волинської обласної філармонії.

8 листопада численні шанувальники Волинського державного академічного українського народного хору прибули до Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка на великий святковий концерт, присвячений 40-річчю з часу створення цього колективу, вельми знакового для нашого краю й для України загалом.

Власне, перший концерт відбувся ще 7-го, але саме на 8-ме припали характерні для ювілеїв урочистості, зокрема, презентація 2-го тому збірника «Співає Волинський народний хор» – його представив присутнім художній керівник і головний дириґент хору, заслужений діяч мистецтв України, Олександр Стадник, висловивши глибоку подяку директору Волинської обласної філармонії Сергієві Єфіменку за підтримку цього видання.

Олександр Олександрович також зі словами вдячності за плідну співпрацю звернувся до колег – головного балетмейстера колективу, заслуженого артиста України Валерія Смирнова, головного хормейстера Володимира Єфіменка, керівника оркестру, заслуженого артиста України Ростислава П’ятачука, згадав і присутніх у залі учасників хору різних років. Хвилиною мовчання артисти і слухачі вшанували пам’ять тих, хто уже відійшов за межу земного буття. В їх числі – й перший керівник Волинського народного хору, народний артист України Анатолій Пашкевич.

Виступ свій хор розпочав вокально-хореографічною композицією «Волинь моя» обрамленою двома пісенними перлинами – славнозвісною «Піснею про Волинь» Анатолія Пашкевича на вірші Дмитра Луценка (своєрідною візитівкою хору) та не менш знаною «Волинь моя» Степана Кривенького.

Як справжній гімн незнищенності українського духу прозвучала пісня незабутніх Петра Свіста і Олеся Жолдака «Гарний козак, гарний» (солісти – заслужені артисти України Петро Хемій та Ярослав Дричик, після чого музичну естафету перейняли Тетяна Клекочко та Іван Місанчук, заспівавши з хором українську народну пісню в обробці О. Стадника «Ой у лузі, при дорозі».

Мабуть, кожного до сліз зворушили «Мамина молитва» Олександра Стадника-старшого на слова Володимира Гапоненка (солісти – заслужені артисти Василь Марчук та Олександра Грицак) та українська народна пісня «Ой, вийшов місяць із-за хмари», що прозвучала у виконанні хору (соліст Петро Хемій) без музичного супроводу – a capella (таким же акапельним було і виконання у другому відділі концерту української народної пісні в обробці О. Стадника «Ой, там, за лісочком»; соліст – Іван Місанчук). Марія Табачук та Юрій Литвинюк представили українські народні пісні «Коли калина розцвіла» та (у другому відділі) «Біля річки, біля броду» (обробка відповідно батька і сина Стадників), а Ірина Субота та Дмитро Савчук – українські народні пісні в обробці Олександра Стадника-молодшого) «Коли калина розцвіла» і (теж у другому відділі) – «Качур молодий».

Варто сказати, що хор уникає шаблонності у своєму репертуарі й навіть уже відомі пісні (наприклад, «Як служив я в пана»; соліст – Ярослав Дричик) чи хореографічні картинки – такі, як «Три діди», «Зачарований капелюх» тощо, – на кожному новому концерті звучать ніби по-різному – завжди знаходиться якась нова «родзинка». тож не дивно, що чимало творів того вечора виконувалися на «біс» («Козачок» у постановці В. Смирнова, «Ой, устану я в понеділок» в обробці О. Стадника /солісти Ірина Субота й Алла Блащук/), «Була колись дівчина» Левка Лепкого /солісти Дмитро Савчук та Артем Мартинович/ тощо).

Серед особливостей ювілейного концерту треба відзначити й певну «козакоцентричність» програми – образ козака ледь чи не лейтмотивний («Поїхав козак у далеку дорогу» /слова О. Стадника, музика народна; солісти Ірина Субота й Іван Місанчук/, адаптована Олександром Олександровичем для хору пісня Ігоря Семендяєва «Отаман» з репертуару заслуженої артистки України Людмили Артеменко та гурту «Водограй», «Копав, копав криниченьку» /солісти – заслужені артисти України Петро Хемій та Василь Марчук/ вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть» тощо), і це цілком зрозуміло: про невмирущі традиції козацтва треба нагадувати повсякчас, особливо нині, коли проблема захисту рідного краю стала як ніколи актуальною.

Тож годі дивуватися тому болю й скорботі за всіма, хто поліг у боротьбі за Україну – і в минулому, й нині, на фронтах АТО, – які озвалися у серцях слухачів під час виконання пісні Олександра Стадника (він же й дириґував) «Ой, Морозе, Морозенку» (слова народні; солісти – заслужені артистки України Валентина Дорощук та Олександра Грицак). Це був, до речі єдиний момент, що звичний нон-стоповий плин концерту був порушений оголошенням номера. Але при цьому не забуваймо й іншої характерної риси нашого народу – оптимізму, вміння жартувати й плекати надію на краще навіть у тяжких життєвих обставинах. Як ілюстрація до цього – жартівлива «Стукалка-грюкалка» (обробка Олександра Стадника; солістка – Олена Шульгач), згадані вже «Зачарований капелюх» і «Три діди».
Зрештою, хто б не задавав тон концерту – вокалісти, танцюристи, чи оркестранти, – впадає у вічі артистизм кожного з них: вони не просто грають ноти, співають слова, чи роблять танцювальні рухи, а переживають кожен сюжет, доносячи його до слухача й заряджаючи його позитивною енергією. За прикладами далеко ходити не треба. Це й вокально-хореографічна композиція «Ой, весна, весна» (кажуть, кожен українець в душі бодай трохи язичник), «Поліська кадриль», «Поліська полька» (оркестровий номер), «Полька-свербилівка» і, звичайно ж, іскрометний гопак, що став апофеозом концерту.

Хоча ні – після закінчення програми якраз і настав час для урочистих вітань, віншувань і нагород. Голова Волинської обласної державної адміністрації Олександр Савченко назвав творчість Волинського державного академічного українського народного хору найвищим виявом культури (особливо в контексті Дня працівника культури, що відзначається 9 листопада), окрім того, наголосив, що народ, який має у своєму духовному надбанні такі скарби – непереможний, і вручив Почесну грамоту Волинської облдержадміністрації заслуженим артистам України – головному балетмейстеру Валерію Смирнову та керівникові оркестру Ростиславу П’ятачуку, подяки трудовому колективу Волинського народного хору, його керівникові, заслуженому діячеві мистецтв України Олександрові Стаднику та головному хормейстеру Володимирові Єфіменку, а також величезний букет квітів.

Ігор БЕРЕСТЮК


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!