Мріє, щоб припинилася війна: син волинського Героя святкує день народження

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Свій дванадцятий день народження вже за кілька днів зустріне Юрій. Його батько – старшина Збройних сил України Чопко Віктор Олександрович, учасник війни на сході України, механік-водій (14-та окрема механізована бригада). Загинув під час обстрілу одного з крайніх опорних пунктів бригади.
Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Найбільше, про що мріє син Героя: «Щоб припинилася війна, щоб розвивалася Україна економічно і культурно, адже це найкраща країна у світі, де є безліч природних багатств та найбільша цінність - працьовиті люди. Він вважає, що життя в нас налагодиться лише тоді, коли об’єднається український народ, а розвиток економіки забезпечить гідний рівень життя громадян. Важливе значення має також екологічна ситуація, і це залежить від кожного з нас».

Аж не віриться, що хлопчик з такими дорослими поглядами навчається лише в 6 класі. З шкільних предметів йому подобаються інформатика, математика, біологія, історія, трудове навчання та фізкультура. Не подобається зарубіжна література, бо вчать твори російською мовою.

Юркові подобається все, що пов’язане з футболом, його улюблені футболісти з якими він би хотів зустрітися це - Кріштіану Роналдо та Ліонелео Мессі. Іноді, вони з братом і дядьком ходять на стадіон, коли грає затурцівська команда “Турія”.

Він дуже любить проводити час зі своїми друзями: «Ціле літо на нашій вулиці було дуже багато дітей, більше десяти. Хлопці організовували змагання з футболу, їздили на шкільний стадіон грати футбол. Також, влаштовували перегони на велосипедах. На жаль, літо швидко закінчилося». Тепер у вільний час хлопець грає у настільну гру “Ерудит”, або у комп'ютерні ігри. Часто дивиться мультики. Улюблені герої Спайдермен, Бетмен. Ще він любить складати конструктор лего.

В майбутньому планує вивчати технічні науки, щоб навчитися створювати власні комп'ютерні ігри. Юрко каже: «Поки що я точно не визначився із майбутньою професією, мама каже, що треба добре вчитися, то буде більше можливостей у майбутньому».
Коли хлопець читав книгу про Гаррі Поттера, то зрозумів, що від кожного з нас залежить майбутнє.

Дякуючи волонтерам, Юра нещодавно повернувся із Греції – першої в своєму житті подорожі за кордон. Залишилося безліч приємних спогадів та багато нових друзів.

Влітку їздив у Прикарпаття, побував у с. Урич Сколівського району на фестивалі, де на скелях стояла фортеця Тустань, яка мала оборонне значення для краю в час існування Галицько-Волинського князівства.

Для Юри найбільшим авторитетом є його тато. Він розповідає: «Коли мій тато був живий, ми дуже багато часу проводили разом. Він брав мене з собою на риболовлю влітку і взимку, то був найкращий час у моєму житті. Як татко їхав десь далеко і надовго на роботу, то завжди привозив гарні подарунки, в мене були найкращі і найбільші машинки. Він мене ніколи не сварив. Хоча було одного разу, але я був винен. Я залишився сам у хаті і вчився запалювати сірники».

Юрко любить історію свого краю. Щороку відвідує фестиваль, який проводиться у травні в музеї, де працює його мама Віра. Іноді виступає на відкриттях виставок, бере участь у організації свят.
Вдома у хлопця багато обов'язків: миє посуд, прибирає у будинку, влітку допомагав мамі з консервацією та прополювати город від бур'янів. Він усвідомлює, що має бути хорошим прикладом для молодшої сестрички Іванки. Кожного дня він її забирає зі школи, заводить додому та разом з нею обідає. Інколи він читає для неї казки.

Любить, коли мама розповідає їм цікаві історії на ніч. Юрчик розповідає: «У нас вдома багато різних вазонів. В моїй кімнаті колекція декоративних листяних бегоній, коли в школі був ярмарок, то брав деякі вазони на продаж. А ще, ми з сестрою любимо дивитися фотоальбоми. Звичайно, це приємніше робити з мамою, бо вона розказує, де ми були, що було цікавого. Особливо часто переглядаємо фото, на яких ми з татом».

Не так давно, їхня сім’я перебралися в свій дім, спочатку було важко без друзів, сумував за бабусею Софією, хоч вона живе неподалік, у сусідньому селі. Але з часом звик, адже поруч завжди є молодша сестричка, та ще й двоюрідні Настя та Сашко.

У Юрка велика родина, завжди може хтось допомогти. Найчастіше допомагають дідусь Юра, бабуся Наталка, тітка Оля, дядько Сергій.
Допомагають також татові співробітники, бо й він допомагав усім.

Іменинник дуже вдячний та щиро цінує усю надану йому допомогу. А ще радий спілкуванню з новими людьми та давніми знайомими, тому з радістю лишив свою адресу для листування у приват.

Інформація для благодійників:Чопко Юрій – невдовзі 12 років (25.10.2006). Локачинський р-н. Зріст: 165; Розмір взуття: 40.
Подарунок до ДН: будь-який сюрприз на ваш розсуд.

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!