Маленький захисник: зворушлива історія від волинського волонтера

Волинський волонтер і адвокат Василь Нагорний переповів зворушливу історію про маленького захисника України.

Про це він написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

За словами Нагорного, події розгорталися на Донеччині влітку 2014 року.

Подаємо його допис без редагування:

«Після чергового обстрілу наших позицій, до бійців вчергове навідався місцевий 11 -річний хлопчик Ваня. Бійці «перехрестили» його Іванком, мовляв так «крутіше». А ще навчили вітатись «Слава Україні», сказали, що то пароль на блокпостах, які він проходить.

Як розповідав малий, він живе з бабусею та сестричкою. і чекає, коли приїде мама, яка ось уже два роки, як подалася кудись на заробітки.

-Вона дзвонила, казала, щоб я до тата в Донецьк їхав, але, хто ж буде тут захищати бабусю і сестричку під час обстрілів, та й злодії навідуються час від часу - ділився переживаннями малий.

Помічали бійці, що пацан збирає гільзи, якось спитали жартома:

- Іванку, ти на металолом носиш їх?

-Та ні, це для сестрички - відмахувався Іванко.

Коли розвідники підійшли до першого будинку в селі, то з нього вибіг Іванко, за ним вийшла бабуся.

- Так от де ти живеш, далеченько ж тобі до нас ходити - зраділи несподіваний зустрічі бійці. Схоже, бабуся не знала про походеньки онука, бо здивовано глянула на нього. Іванко, на хвильку розгубився, а потім, вдаючи, що сердиться, пробормутів:

-Ей, а ви чому пароль не кажете?

-Слава Україні! - вигукнули бійці.

-Героям слава, проходьте - відповів сміючись малий.

Бабця зблідла і присіла, а оговтавшись, сказала:

-Ваня в хату, а ви хлопці йдіть куди йшли, нам біди вистачає....

***

За декілька днів, Іванко, знову навідався до бійців...

-Е, братику, гаряче стає зовсім, тікай но звідси, і давай ми домовимося з волонтерами чи Червоним Хрестом, хай заберуть вас звідси, відпочинете від обстрілів, батьки ж певно так і не приїхали....

Іванко, враз став дуже серйозним:

-По-перше, «Слава Україні», ви зовсім витратили пильність, по-друге, роботи додалося. Тепер, мені треба і бабусю, і сестричку, і вашого бійця захищати... Ви ж тоді не всі повернулись, правда.... Його, не забрали, бабця домовилась, привезли, похоронили, я покажу...

Коли бійці, прийшли на місцеве кладовище, то побачили, що на двох могилах, маленькій, і зовсім свіжій великій, гільзами викладені однакові хрестики, а на табличках однакові роки смерті...»


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!