Йому дуже не вистачає татка: закликають привітати сина волинського Героя

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Нашому черговому іменинникові скоро виповниться п’ять років. Матвійко син Героя Максима Ляшука (позивний «Яр») лейтенанта міліції, командира взводу № 2 роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» УМВС України. Загинув 29.08.2014 року в «зеленому коридорі», поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко, коли разом із добровольчими батальйонами та військовими колоною покидали Іловайськ в автобус влучив снаряд. 2 вересня 2014-го тіла 88 полеглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя. Лише через чотири місяці впізнаний за тестами ДНК та перезахоронений.
Максим прожив гідно і достойно, завжди керувався вродженим прагненням до справедливості. Товариші по службі знають його як відповідального, сміливого та рішучого, який у своїх вчинках керувався честю та совістю.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Орден "Лицарський хрест добровольця" від "Всеукраїнсько союзу ветеранів АТО" вручили його синові Матвію Ляшуку.

Коли сталася трагедія під Іловайськом, синочок Максим, якому тоді було десять із половиною місяців, зробив свої перші кроки.

Молода вдова Ольга Ляшук запевняла на могилі свого чоловіка: «Ми всі втратили багато, а Матвійко – найбільше, бо не матиме власних спогадів про татка, а знатиме його лише із розповідей близьких. Я обіцяю тут, перед усіма, що син виросте, знаючи про подвиг батька і шануючи його пам’ять. Матвійко гордитиметься тим, що він син Героя» і непохитно дотримується своєї обітниці. Оля постійно дякує Богу, що у неї є синочок. Стверджує, що це найбільша радість і щастя у її житті.

Матвійко відвідує дитячий садок, він дуже допитливий. Його цікавить усе від сонячної системи до дощових черв’ячків. Йому дуже хочеться бути дорослим. Мама розповіла про кумедну ситуацію, яка сталась із Матвійком у бабусі в селі. «Матвійко ходить у садочок і, як усі дорослі люди, що ходять на роботу, він отримує за це гроші. Одного ранку він прокинувся і сказав бабусі, щоб вона дала йому його зарплатню, бо він хоче поїхати у супермаркет. Бабуся не стала заперечувати, дала йому гроші, а дідусь вирішив прослідкувати за внуком, щоб з ним нічого не трапилось. Матвійко сів на свій велосипед і поїхав до супермаркету, купив там сік і цукерку та повернувся до дому, а дідусь увесь час за всім спостерігав здаля. Цілий день після цього він вихвалявся як сам їздив у магазин та за свою зарплату купив собі смаколики, як дорослий хлопчик)»

Матвійко дуже любить дивитись мультик про Бебі Боса і дуже часто говорить: «Я бебі бос!» особливо коли чогось хоче. Хлопчик любить різні конструктори, із задоволенням розв’язує логічні задачки вечорами та проводить цікаві експерименти разом з мамою.

У селі у Матвійка власний зоопарк. Є справжні мама Свинка, тато Свин, Пеппа і Джордж, є кролики, собаки – Марс, Бімка, такса Тіна і четверо цуциків. Матвійко має свій город, дбає про господарство.

У Матвійка були вроджені проблеми із серцем, через це майже два роки тому йому провели операцію і, дякувати Богу і чудовим спеціалістам, все добре. Через часті походи до лікарів Матвій почав цікавитись медициною і знає про віруси, бактерії і хвороби. Хлопчик ще не має сформованого уявлення про те, ким мріє стати, але все частіше він говорить, що хоче лікувати людей. Мама вірить, що його допитливість та наполегливість допоможуть у майбутньому здобути бажану професію, яка буде приносити користь іншим.

Від татка Матвійко перейняв не тільки безстрашність, але й шалену любов до подорожей! Цьогоріч Матвійко з мамою побували у Польщі у місті Познань на відпочинку. Мама Оля говорить, що вони із синочком дуже вдячні сім’ї Хранюків пану Ігорю та пані Анні за незабутні враження та знайомство із неймовірними людьми. Матвійкові найбільше запам’ятався двоповерховий автобус, яким він їхав до Польщі, розваги на батутах, де він поводився як справжній каскадер та три братики Ілля, Андрій та Захар, із якими він познайомився у Познані.

Нещодавно сім’я Ляшуків завдяки Волинській ОДА оздоровлювалась у санаторії. Матвійко дуже комунікабельний і завів там багато друзів. Хлопчик вже другий місяць з нетерпінням чекає на свій день народження отож запрошував на святкування майже всіх з ким спілкувався у санаторії і до кого ходив на процедури.

Мама Оля дуже відкрита та доброзичлива людина, завжди рада допомогти. При потребі завжди помагає і нашому волонтерському руху. Ольга тішиться новим знайомствам та спілкуванню, тому надала нам свою адресу для усіх бажаючих привітати її сина та просто висловити підтримку їй та дитині.

Матвійко ще досить маленький, та стійко виносить усі труднощі, хоч йому дуже не вистачає його татка. І хоч мама Оля весь свій час та сили віддає синочкові, але буває іноді дуже важко, як забезпечити всім необхідним дитину, так і віднайти потрібні слова. Для Матвійка загибель тата непоправна втрата. І кожен з нас повинен розуміти, якою непомірно важкою ціною здобувається майбутнє України.Тому цій сім’ї необхідна ваша підтримка.

Інформація для благодійників: Ляшук Матвій. Невдовзі 5 років (12.10.2013). м. Луцьк. Зріст: 122-128; Розмір взуття: 31-32.

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!