Подружжя з Волині має 13 дітей і вважає їх великим подарунком

Олександр та Віталія Велички із села Гораймівка вважають своїх 13 дітей великим Божим дарунком.

Про це пише Волинь.

Олександр та Віталія – однокласники. Олександр із сім’ї християн віри євангельської, у Віталії батько був парторгом і довго не мирився з тим, що донька ходила на зібрання із бабусею. Два роки тому після інсульту колишній затятий атеїст повірив у Бога.

Віталія навчалася у Ківерцівському медучилищі, ще встигла півроку попрацювати патронажною медсестрою в Рудниках і Чорнижі, а потім – тривалі декретні відпустки. Олександр після школи закінчив шестимісячні курси водія-тракториста у Колках, після чого прямо в гаражі почав самотужки освоювати столярну справу: на саморобних верстатах із двома компаньйонами виготовляли столи, стільці та інші дерев’яні вироби.

– З 2006 року я офіційно став підприємцем, – розповідає Олександр Величко. – Займався лісопильним та лісостругальним виробництвом, мав столярний цех, але він згорів через неправильне встановлення лінії з виготовлення тирсобрикетів. Після пожежі оговтався, але цех вже не відновляв, хоча верстати маю. Окрім того, що пиляємо і стругаємо лісоматеріал, б’ємо піддони для потреб українських цегляних заводів. Маю сім працівників, які працюють із початку заснування виробництва.

Велички не тримають ніякої живності і прийшли до цього свідомо.

– Коли я народила шосту дитину, то тоді корову вже продали, а свині ще були, – розповідає господиня. – Ще раніше тримали дві корови та вісім свиней, садили гектар картоплі.

– Коли я почав працювати у столярному цеху біля хати, то зрозумів, що власна справа і домашнє господарство – справи несумісні, – підхоплює цю тему пан Олександр. – Господарка займає багато часу і це шкодить основній роботі. Ти повинен щодня рано вставати та встигнути попорати усю живність. Окрім цього – заготовляти сіно, кропити жуки і тому подібне. Потрібно займатися чимось одним, тоді буде толк. За день можу виготовити одні двері, а, тримаючи господарство, – не можу зробити і половини. Нині не розриваюсь між роботами. Людина повинна мати час вранці спокійно помолитися, поснідати тощо. На роботу я ніколи зарання не поспішаю, йду на дев’яту ранку, але завжди вчасно. Бо лишень затримаєшся на півгодини, на другий день і працівники починають пізніше сходитись.

Цього року Велички висадили гектар полуниці, спорудили три теплиці, проклали труби для підігріву ґрунту гарячою водою, аби вчасно і добре прогріти землю і якнайшвидше вийти на ринок із продукцією. Використовуватимуть відходи від власної лісопереробки, та планують скуповувати їх по сусідніх пилорамах. Теплицями буде займатися старший син Андрій.

- Хочемо, щоб діти виросли справжніми християнами, вихованими і хорошими людьми, – каже багатодітна мама.

Будинок подружжю дістався від батька Віталії Юріївни, але тоді він був одноповерховий. Молодий господар його розібрав і переробив по-новому у півтораповерховий. У будинку шість спалень. Діти – найбільша нагорода подружжя. 19-річний Андрій вже одружений. Донька Юля – перша помічниця матері на кухні і невдовзі буде займатися магазином будматеріалів. Охочий до роботи син Богдан, який нещодавно закінчив вечірню школу у Цмінах, він допомагав у спорудженні теплиць. 15-річний Роман навчається у 10 класі, часто заміняє батька на роботі. Якщо виходить із ладу якась техніка чи прилад в домі, на підхваті 14-річний Ігор. 13-літня Яна минулого року допомагала матері в обробітку малини. Менша на рік Анна та 9-річна Дарина допомагають доглядати менших дітей. Другокласник Олександр допомагає на городі. Анастасія лише піде в дитсадок, але й вона допомагає мамі — складає попрасовані речі. 4-річний Сергій – постійно зустрічає батька з роботи. А Софія у свої три теж самостійна. Найменшій Діна лише два рочки.

– Всі наші діти здорові – і це найголовніше, – продовжує Віталія Юріївна. – Найчастіше у мене запитують «яка найбільша каструля на кухні?». Часом готую восьмилітрову першої страви на один прийом їжі, ввечері знову треба щось варити. Меншенькі люблять молочні страви. Тож їм варю окремо.

Святкує дружна родина на просторій кухні за великим столом. Тоді й готувати доводиться багато: до десяти літрів голубців, чотири великих торти, а ще вареники, пельмені. Тоді допомагає незаміжня сестра господині Лариса.

– Найкращий відпочинок, коли діти сплять, – усміхається голова сімейства. – Інколи їздимо сім’єю на море. Возимо дітей по черзі. Вдома час від часу любимо посмажити шашлики.

– Ми сприймаємо наших дітей, як велику працю перед Богом, і це допомагає нам справлятися з усіма труднощами. Хочемо, щоб вони виросли справжніми християнами, вихованими і хорошими людьми, – каже багатодітна мама.

Сергій ГУСЕНКО.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!