Скандал на Волині: дитмайданчик хочуть збудувати на місці старого кладовища
У селі Раків Ліс Камінь-Каширського району сільська рада хотіла облаштувати дитячий майданчик на місці старого кладовища.
Люди ж переконані, на цьому цвинтарі — історія села, - пише газета Полісся.
У 1783 році тут за кошти графа Йосифа Красицького та прихожан був споруджений дерев’яний храм на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Десь у цей період на церковних землях було закладене і кладовище.
Приблизно у 30-х роках минулого століття цвинтар втратив своє культове значення, вичерпавши ресурси під поховання. І кладовище занепадало. Однак воно залишалося такою собі зеленою зоною у центрі села. Тут росли розлогі вікові дерева, але ні хрестів, ні надгробків у повоєнні роки уже не було.
У радянську добу прямо по людських кістках і черепах пустили асфальтну дорогу у напрямку села Бузаки.
Років сім-вісім тому стараннями небайдужих жителів на кладовищі встановили православну фігуру – хрест та інформаційну плиту. Адже такі місця вічного спокою охороняють моральні та юридичні закони, регламентуючи до найменших дрібниць, що можна робити на кладовищах, а що — ні.
"За життя наші попередники були такими ж простими людьми, як і ми. Подбати про місце їх поховання — наш святий обов’язок. Це — святе місце, наруги над ним ми не допустимо", — каже мешканка села Марія Сус.
На переконання жінки, це місце впало в око місцевову жителю, будинок якого поряд. Тому спорудити на старому кладовищі дитячий майданчик, вона переконана, — його ініціатива.
Як зазначив у коментарізавідувач відділу історії державного історико-культурного заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний, перед забудовою всі давні кладовища обов’язково потрібно досліджувати. І у разі, якщо там збереглися поховання чи є ймовірність під час будівельних робіт викопати останки померлих, то треба спочатку провести перепоховання.
Археолог Андрій Бардецький пояснив, що на таких кладовищах часто могли хоронити померлих під час епідемій. Доки поховання у землі, то ризик заразитися вірусом практично нульовий.
Кажуть, що свого часу на цьому кладовищі сховали у землю церковні дзвони від безбожників. Один із місцевих жителів знав приблизно і місце. Однак рятувальники району, які кілька років тому на прохання мешканців села до пошукових робіт залучили навіть саперну групу з потужним металошукачем, нічого так і не змогли тут виявити.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Люди ж переконані, на цьому цвинтарі — історія села, - пише газета Полісся.
У 1783 році тут за кошти графа Йосифа Красицького та прихожан був споруджений дерев’яний храм на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Десь у цей період на церковних землях було закладене і кладовище.
Приблизно у 30-х роках минулого століття цвинтар втратив своє культове значення, вичерпавши ресурси під поховання. І кладовище занепадало. Однак воно залишалося такою собі зеленою зоною у центрі села. Тут росли розлогі вікові дерева, але ні хрестів, ні надгробків у повоєнні роки уже не було.
У радянську добу прямо по людських кістках і черепах пустили асфальтну дорогу у напрямку села Бузаки.
Років сім-вісім тому стараннями небайдужих жителів на кладовищі встановили православну фігуру – хрест та інформаційну плиту. Адже такі місця вічного спокою охороняють моральні та юридичні закони, регламентуючи до найменших дрібниць, що можна робити на кладовищах, а що — ні.
"За життя наші попередники були такими ж простими людьми, як і ми. Подбати про місце їх поховання — наш святий обов’язок. Це — святе місце, наруги над ним ми не допустимо", — каже мешканка села Марія Сус.
На переконання жінки, це місце впало в око місцевову жителю, будинок якого поряд. Тому спорудити на старому кладовищі дитячий майданчик, вона переконана, — його ініціатива.
Як зазначив у коментарізавідувач відділу історії державного історико-культурного заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний, перед забудовою всі давні кладовища обов’язково потрібно досліджувати. І у разі, якщо там збереглися поховання чи є ймовірність під час будівельних робіт викопати останки померлих, то треба спочатку провести перепоховання.
Археолог Андрій Бардецький пояснив, що на таких кладовищах часто могли хоронити померлих під час епідемій. Доки поховання у землі, то ризик заразитися вірусом практично нульовий.
Кажуть, що свого часу на цьому кладовищі сховали у землю церковні дзвони від безбожників. Один із місцевих жителів знав приблизно і місце. Однак рятувальники району, які кілька років тому на прохання мешканців села до пошукових робіт залучили навіть саперну групу з потужним металошукачем, нічого так і не змогли тут виявити.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
В Україні рекордно подорожчала цибуля
27 вересень, 2018, 12:39
11 луцьких освітян отримають іменні премії. СПИСОК
27 вересень, 2018, 12:32
Скандал на Волині: дитмайданчик хочуть збудувати на місці старого кладовища
27 вересень, 2018, 12:19
Смертельна аварія у Луцьку: водія «блях» судитимуть
27 вересень, 2018, 12:13