«Я татка мало пам’ятаю»: донька загиблого волинського Героя чекає свята

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Незабаром шостий день народження відсвяткуватиме Калина Столярчук.

Вона ще маленька, але вже рівняється на Героя Мирослава Станіславовича Столярчука. Каже: «Я татка мало пам’ятаю, але те що він зробив заради нас та України це дуже героїчно!» Вона з розповідей мами чула, що він безмежно любив Україну, тому одним із перших вступив до роти поліції особливого призначення «Світязь», аби стати на її захист. Він був рішучим у своєму виборі та переконаннях, хороший товариш і надійний побратим, готовий у найтяжчий момент простягнути руку допомоги. Навіть у критичних ситуаціях він знаходив слова підтримки, ніколи не дозволяв собі панікувати і всіляко підтримував побратимів. Завжди був спокійним, врівноваженим, відповідальним і надійним. На жаль, війна забирає найкращих - таким Мирослав назавжди залишиться у спогадах рідних та побратимів.

Останній раз на зв’язок із рідними Мирослав виходив 28 серпня 2014 року, у день, який став для України чорною датою у календарі. Прориваючись з Іловайського котла, бійці роти «Світязю» потрапили під ворожий обстріл. Чимало захисників Батьківщини загинули, ще більше – потрапили у полон.

У списках полонених тривалий час було й ім’я рядового міліції Столярчука, тож родина до останнього сподівалася, що він живий. Аж доти, поки вони не впізнали Мирослава на наданих волонтерами фотографіях загиблих.

Чимало зусиль довелося прикласти, аби знайти тіло Мирослава. А звістка про те, що він похований на Вінниччині під чужим ім’ям, стала для родини неабияким потрясінням. Зрештою, всі крапки над «і» поставили результати ДНК-експертизи та судові рішення про визнання похованого на Вінниччині бійця Мирослава Столярчука.

І лише через шість місяців після трагедії під Іловайськом, тіло Героя привезли на Волинь, аби він знайшов вічний спокій у рідній землі.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Маленька Калина цього року пішла у перший клас. У школі дівчинці дуже добре, вона вчиться читати, віднімати та додавати. Подобається їй також ліпити різні вироби з пластиліну. Любить активний спосіб життя, катається на велосипеді та роликах. У майбутньому хоче працювати у поліції, щоб захищати людей від злодіїв.
На даний момент мрія дівчинки, мати власну кімнату, в якій будуть красиві меблі.

Із відомих людей дівчинці подобається веселий та добрий Сергій Притула, який багато допомагає нашим воїнам на Сході.
А ще вона дуже любить свою мамочку. Вона її постійно обіймає та цілує, для того, щоб та частіше посміхалася. Калина - справжня мамина помічниця: в домі прибирає після себе, (хоча не завжди про це пам’ятає, але вона вчиться).

У неї є сестричка Христина та маленький братик Остапчик, про якого вона піклується, грається з ним, він ще маленький, тому потрібно за ним пильнувати.
Калина любить дивитися мультфільми «Монстри на канікулах» та «Феї».
У дівчинки є ще кицька Дашка, з якою вона з радістю грається, адже вона м’яка та смішна. А ще вона просить у мами собачку, таку маленьку щоб можна було тримати у квартирі та щоб робити їй зачіску.
Мама Ольга багато часу проводить з дітьми, адже вона у декретній відпустці. Усі компенсації отримувала, але зараз найбільш актуальним для дитини, є одяг та взуття. Побутові труднощі звичайно є, не вистачає коштів для завершення ремонту.

Мама та донечка дякують усім волонтерам, за те, що вони хороші люди, постійно щось дарують, запрошують на різноманітні свята.
Сім’я дуже рада спілкуванню, тому лишила нам адресу для привітань і листування, яку за необхідності можемо надати у приват.

Отож, перед вами коротка історія із буднів ще однієї із числа сімей Небесного Легіону. У житті цих діток так мало щастя, їм так не вистачає підтримки та настанов від власного татка, їм так мало уваги лишається від мами. Але зробити дитину щасливою не так уже й складно. Достатньо усього лиш здійснити її мрію. То ж вперед – робити добрі справи та дарувати радість діткам, яких торкнулася війна, діткам Небесного Легіону!

Інформація для благодійників: Столярчук Калина. Невдовзі 7 років (27.09.2011). м. Луцьк. Зріст: 110; Розмір взуття: 28-29.

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!