Вільна людина та сильна держава: про що Безсмертний дискутував з волинянами*
Відомий український політик та майбутній кандидат у Президенти Роман Безсмертний обговорив із волинянами найактуальніші проблеми держави та у ході дискусії міркував, якою має бути Україна, аби задовольняти запити громадян.
Зустріч-дискусія «Якої ми хочемо України» відбулася у Луцьку 5 вересня. До слова, напередодні такі обговорення вже були у Львові, Харкові, Одесі, Вінниці, Дніпрі. В обласному центрі Волині послухати політика та висловити свою точку зору прийшло майже дві сотні людей – журналісти, громадські діячі, представники бізнесу та місцевого самоврядування, студенти та викладачі.
Безсмертний переконаний, що лише відповідь на питання про те, якою ми хочемо бачити Україну, дасть змогу консолідувати державу навколо головної цінності – людини. Тож дискусія була способом поділитися власними думками та почути думки місцевого населення. «Для нас дуже важливо почути, як формують відповідь на питання «Якої ми хочемо України» тут, на Волині, бо це один із тих маркерів, який визначає, як ми маємо рухатися далі», – мовив він.
Політик зауважив, що за результатами міжнародного дослідження за методикою стійкості держав і суспільств показники України найнижчі серед європейських держав. Так, наша країна має десяток загроз, а згідно з методикою країни із показником вище 3 загроз вже вважаються нежиттєздатними.
Під час дискусії Безсмертний озвучив найбільші з них – війна, безпека, корупція, економіка та соціальна сфера.
Війна – лихо і найбільший виклик для України. «По суті, це перший і єдиний конфлікт у світі між двома сусідніми державами, куди втягнутий Центральноєвропейський регіон, континент і весь світ. Фактично немає сьогодні міжнародного форуму, де б не озвучували тему війни на Донбасі і анексії Криму», – зауважив Безсмертний. Однак людей найбільше хвилює те, що в української влади немає плану вирішення цієї проблеми. Хоча насправді відповіді лежать на поверхні – це сильна армія, діалог з людьми на Донбасі та прямий діалог з Кремлем. Жоден інший формат не здатен якісно вплинути на ситуацію.
«Війна породила не лише зовнішню загрозу, а й внутрішню тривогу і переживання за безпеку на вулиці та вдома», – додав Безсмертний. Проте цією проблемою не займається уряд. Там навіть не помітять відсутності міністра внутрішніх справ на засіданні Кабміну.
Не займаючись безпекою своїх громадян та держави загалом, уряд займається непритаманною для нього справою – концентрується на бізнесі. І в результаті перешкоджає можливостям самореалізації кожної конкретної людини. Більше того, зазначив Безсмертний, кожен бізнесмен в країні добре знає, що насправді в Україні існує два уряди – один на Грушевського, другий – на Банковій. І домовленості з одним владним суб’єктом зовсім не гарантують перешкод з боку іншого. Два уряди конкурують між собою і тим самим породжують велетенське зло української сучасності – корупцію.
Подолати цю загрозу наразі не вдається, за словами Безсмертного, тому що «у нас борються із наслідками, а не з причиною». Створення нових антикорупційних органів – НАБУ, САП, НАЗК – важливе і необхідне. Але це інструменти подолання наслідків лиха. Антикорупційні органи не виконають своєї функції, якщо такі державні інститути як Фонд держмайна, Антимонопольний комітет не почнуть також адекватно діяти. Вільна економіка потребує передусім чітких правил гри і верховенства закону.
«Це блокує розвиток того, що ми називаємо «середній клас», я вже не кажу про елементарний діалог із ним», - мовив Безсмертний. Виникають конфлікти, але держава мовчить, що свідчить про її нездатність реагувати на сигнали, які подає громадянське суспільство.
Майбутній кандидат у Президенти переконаний, що ці та інші ключові загрози є наслідком розриву між державою та людиною. «Ми досі не визнали війну війною. Людина – воює, держава – торгує. Я грубо кажу, але це відображає слабкість державних інститутів. Держави забагато там, де її немає бути, і замало там, де вона необхідна, особливо у питаннях оброни та безпеки», - додав Безсмертний.
«Я постійно зустрічаюся із людьми в регіонах і скрізь чую фразу «Київ нас не чує». Дуже небезпечно чути таку фразу на п’ятому році війни», - додав Безсмертний.
Політику в країні він назвав мертвою, бо вона перестала бути інструментом розв’язання проблем, перетворившись натомість на шоу. Це сталося внаслідок того, що пішли і йдуть з життя представники культурної та політичної еліти, а їм на зміну приходять люди без жодних ціннісних пріоритетів.
«Нам потрібні інший Президент, інший уряд і інша система влади. Гри слів «новий-старий» я не приймаю, я кажу про іншу систему з точки зору цінностей», - наголосив Безсмертний. Ідеться про глибоке інституційне перезаснування держави – зміни в Конституції, перехід до іншої моделі виконавчої влади і усвідомлення ролі громадянського суспільства. «Його не можна ігнорувати: коли воно дає сигнали, на них треба реагувати». Відтак, на його переконання, треба змусити державні інститути працювати на людину.
У якості спікерів на дискусію запросили декана факультету історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Анатолія Шваба та екс-заступника міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Юрія Казмірука. Тож вони також поділилися власним баченням ситуації.
Юрій Казмірук зауважив, що хоче України не такої, як сьогодні є, але уявлення, якою має бути нова країна, треба формувати спільно у подібних дискусіях. «Романе Петровичу, Ви колись сказали: «Я дуже люблю Україну, але ненавиджу таку державу». Наша місія сьогодні - запропонувати такі методи модернізації держави, яка б стала ефективною та любою для нас», - мовив Казмірук. Окрім того, він згадав про особливості адміністративно-територіальної реформи на Волині, коли деякі райони повністю вкриті громадами, але досі функціонують РДА. Натомість структурні перебудови в економіці країни тривають надто довго, тоді як, наприклад, у сусідній Польщі все відбулося буквально за кілька років.
Доктор історичних наук Анатолій Шваб окреслив ще низку проблем - найперше, треба змінювати систему формування влади.
«Є цілі середовища, зацікавлені її зберегти, вони мають потужні можливості впливати на вибори... Але, якщо ми не змінимо системи формування влади, навряд чи щось зміниться», - упевнений історик. Окрім того, сьогодні Україна має гарний шанс, бо, як ніколи, ми відірвані від впливу Росії.
Серед новітніх викликів він також виділив трудову міграцію. Адже якщо, наприклад, лікаря запросять за кордон на вищу зарплатню, він туди поїде. Тож наразі Україна все-таки недооцінює трудовий ресурс.
Опісля розпочалася дискусія щодо озвучених проблем. Перше із питань, озвучених із залу, стосувалося можливості впровадження в Україні американської моделі, коли президент водночас очолює й уряд.
На думку Казмірука, такий варіант можливий лише у випадку, якщо пропозицію підтримають на всеукраїнському референдумі. Безсмертний же зауважив, що є прихильником парламентської форми, але з двопалатним парламентом.
Далі волиняни цікавилися, яким чином Безсмертний бачить переговори із Росією, коли у суспільстві панують настрої щодо розірвання відносин.
«Якщо ми не розпочнемо діалог з Кремлем, тема війни в Європі на євразійському континенті буде загострюватися», - вважає політик. Тому треба говорити і формувати нову модель безпеки у Європі і світі, інакше війна може розгортатися далі. Переговори треба було б починати із технічного рівня – аби фахівці окреслили проблеми та запропонували шляхи їх вирішення. Далі мали б зустрітися міністри, а лише тоді переговори перейшли б на рівень президентів. Водночас треба вести діалог та інформувати суспільство про нього.
Декілька питань стосувалися адміністративно-територіальної реформи. Зокрема того, що часто у громадах не знають, де закінчуються їхні повноваження.
«Якби в 2005 році те, що я пропонував (на той час Безсмертний відповідав в уряді за проведення адміністративно-територіальної реформи – ред.), реалізували, не було б ніякої війни, не було б жодної анексії», - переконаний Безсмертний. За його словами, згодом у 2014 році він також пропонував внести до Конституції зміни, які б розписували чітко, хто за що відповідає. Однак до його порад не дослухалися. «Нам треба повернутися до чіткої організації: громада-бюджет-повноваження, район-бюджет-повноваження, область-бюджет-повноваження, інакше бедлам, який триває, триватиме далі. Я не бачу жодної необхідності функціонування на рівні району представника держави. Я не розумію, чим він там має займатися, там на 100% питання місцевого самоврядування», - зауважив майбутній кандидат на посаду Глави держави.
Наприкінці учасники дискусії сформулювали свої відповіді на ключове запитання зустрічі: волиняни хочуть бачити свою країну справедливою, багатою і щасливою. «З моєї точки зору, Україна - це вільна людина та сильна держава», - резюмував Безсмертний
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Зустріч-дискусія «Якої ми хочемо України» відбулася у Луцьку 5 вересня. До слова, напередодні такі обговорення вже були у Львові, Харкові, Одесі, Вінниці, Дніпрі. В обласному центрі Волині послухати політика та висловити свою точку зору прийшло майже дві сотні людей – журналісти, громадські діячі, представники бізнесу та місцевого самоврядування, студенти та викладачі.
Безсмертний переконаний, що лише відповідь на питання про те, якою ми хочемо бачити Україну, дасть змогу консолідувати державу навколо головної цінності – людини. Тож дискусія була способом поділитися власними думками та почути думки місцевого населення. «Для нас дуже важливо почути, як формують відповідь на питання «Якої ми хочемо України» тут, на Волині, бо це один із тих маркерів, який визначає, як ми маємо рухатися далі», – мовив він.
Політик зауважив, що за результатами міжнародного дослідження за методикою стійкості держав і суспільств показники України найнижчі серед європейських держав. Так, наша країна має десяток загроз, а згідно з методикою країни із показником вище 3 загроз вже вважаються нежиттєздатними.
Під час дискусії Безсмертний озвучив найбільші з них – війна, безпека, корупція, економіка та соціальна сфера.
Війна – лихо і найбільший виклик для України. «По суті, це перший і єдиний конфлікт у світі між двома сусідніми державами, куди втягнутий Центральноєвропейський регіон, континент і весь світ. Фактично немає сьогодні міжнародного форуму, де б не озвучували тему війни на Донбасі і анексії Криму», – зауважив Безсмертний. Однак людей найбільше хвилює те, що в української влади немає плану вирішення цієї проблеми. Хоча насправді відповіді лежать на поверхні – це сильна армія, діалог з людьми на Донбасі та прямий діалог з Кремлем. Жоден інший формат не здатен якісно вплинути на ситуацію.
«Війна породила не лише зовнішню загрозу, а й внутрішню тривогу і переживання за безпеку на вулиці та вдома», – додав Безсмертний. Проте цією проблемою не займається уряд. Там навіть не помітять відсутності міністра внутрішніх справ на засіданні Кабміну.
Не займаючись безпекою своїх громадян та держави загалом, уряд займається непритаманною для нього справою – концентрується на бізнесі. І в результаті перешкоджає можливостям самореалізації кожної конкретної людини. Більше того, зазначив Безсмертний, кожен бізнесмен в країні добре знає, що насправді в Україні існує два уряди – один на Грушевського, другий – на Банковій. І домовленості з одним владним суб’єктом зовсім не гарантують перешкод з боку іншого. Два уряди конкурують між собою і тим самим породжують велетенське зло української сучасності – корупцію.
Подолати цю загрозу наразі не вдається, за словами Безсмертного, тому що «у нас борються із наслідками, а не з причиною». Створення нових антикорупційних органів – НАБУ, САП, НАЗК – важливе і необхідне. Але це інструменти подолання наслідків лиха. Антикорупційні органи не виконають своєї функції, якщо такі державні інститути як Фонд держмайна, Антимонопольний комітет не почнуть також адекватно діяти. Вільна економіка потребує передусім чітких правил гри і верховенства закону.
«Це блокує розвиток того, що ми називаємо «середній клас», я вже не кажу про елементарний діалог із ним», - мовив Безсмертний. Виникають конфлікти, але держава мовчить, що свідчить про її нездатність реагувати на сигнали, які подає громадянське суспільство.
Майбутній кандидат у Президенти переконаний, що ці та інші ключові загрози є наслідком розриву між державою та людиною. «Ми досі не визнали війну війною. Людина – воює, держава – торгує. Я грубо кажу, але це відображає слабкість державних інститутів. Держави забагато там, де її немає бути, і замало там, де вона необхідна, особливо у питаннях оброни та безпеки», - додав Безсмертний.
«Я постійно зустрічаюся із людьми в регіонах і скрізь чую фразу «Київ нас не чує». Дуже небезпечно чути таку фразу на п’ятому році війни», - додав Безсмертний.
Політику в країні він назвав мертвою, бо вона перестала бути інструментом розв’язання проблем, перетворившись натомість на шоу. Це сталося внаслідок того, що пішли і йдуть з життя представники культурної та політичної еліти, а їм на зміну приходять люди без жодних ціннісних пріоритетів.
«Нам потрібні інший Президент, інший уряд і інша система влади. Гри слів «новий-старий» я не приймаю, я кажу про іншу систему з точки зору цінностей», - наголосив Безсмертний. Ідеться про глибоке інституційне перезаснування держави – зміни в Конституції, перехід до іншої моделі виконавчої влади і усвідомлення ролі громадянського суспільства. «Його не можна ігнорувати: коли воно дає сигнали, на них треба реагувати». Відтак, на його переконання, треба змусити державні інститути працювати на людину.
У якості спікерів на дискусію запросили декана факультету історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Анатолія Шваба та екс-заступника міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Юрія Казмірука. Тож вони також поділилися власним баченням ситуації.
Юрій Казмірук зауважив, що хоче України не такої, як сьогодні є, але уявлення, якою має бути нова країна, треба формувати спільно у подібних дискусіях. «Романе Петровичу, Ви колись сказали: «Я дуже люблю Україну, але ненавиджу таку державу». Наша місія сьогодні - запропонувати такі методи модернізації держави, яка б стала ефективною та любою для нас», - мовив Казмірук. Окрім того, він згадав про особливості адміністративно-територіальної реформи на Волині, коли деякі райони повністю вкриті громадами, але досі функціонують РДА. Натомість структурні перебудови в економіці країни тривають надто довго, тоді як, наприклад, у сусідній Польщі все відбулося буквально за кілька років.
Доктор історичних наук Анатолій Шваб окреслив ще низку проблем - найперше, треба змінювати систему формування влади.
«Є цілі середовища, зацікавлені її зберегти, вони мають потужні можливості впливати на вибори... Але, якщо ми не змінимо системи формування влади, навряд чи щось зміниться», - упевнений історик. Окрім того, сьогодні Україна має гарний шанс, бо, як ніколи, ми відірвані від впливу Росії.
Серед новітніх викликів він також виділив трудову міграцію. Адже якщо, наприклад, лікаря запросять за кордон на вищу зарплатню, він туди поїде. Тож наразі Україна все-таки недооцінює трудовий ресурс.
Опісля розпочалася дискусія щодо озвучених проблем. Перше із питань, озвучених із залу, стосувалося можливості впровадження в Україні американської моделі, коли президент водночас очолює й уряд.
На думку Казмірука, такий варіант можливий лише у випадку, якщо пропозицію підтримають на всеукраїнському референдумі. Безсмертний же зауважив, що є прихильником парламентської форми, але з двопалатним парламентом.
Далі волиняни цікавилися, яким чином Безсмертний бачить переговори із Росією, коли у суспільстві панують настрої щодо розірвання відносин.
«Якщо ми не розпочнемо діалог з Кремлем, тема війни в Європі на євразійському континенті буде загострюватися», - вважає політик. Тому треба говорити і формувати нову модель безпеки у Європі і світі, інакше війна може розгортатися далі. Переговори треба було б починати із технічного рівня – аби фахівці окреслили проблеми та запропонували шляхи їх вирішення. Далі мали б зустрітися міністри, а лише тоді переговори перейшли б на рівень президентів. Водночас треба вести діалог та інформувати суспільство про нього.
Декілька питань стосувалися адміністративно-територіальної реформи. Зокрема того, що часто у громадах не знають, де закінчуються їхні повноваження.
«Якби в 2005 році те, що я пропонував (на той час Безсмертний відповідав в уряді за проведення адміністративно-територіальної реформи – ред.), реалізували, не було б ніякої війни, не було б жодної анексії», - переконаний Безсмертний. За його словами, згодом у 2014 році він також пропонував внести до Конституції зміни, які б розписували чітко, хто за що відповідає. Однак до його порад не дослухалися. «Нам треба повернутися до чіткої організації: громада-бюджет-повноваження, район-бюджет-повноваження, область-бюджет-повноваження, інакше бедлам, який триває, триватиме далі. Я не бачу жодної необхідності функціонування на рівні району представника держави. Я не розумію, чим він там має займатися, там на 100% питання місцевого самоврядування», - зауважив майбутній кандидат на посаду Глави держави.
Наприкінці учасники дискусії сформулювали свої відповіді на ключове запитання зустрічі: волиняни хочуть бачити свою країну справедливою, багатою і щасливою. «З моєї точки зору, Україна - це вільна людина та сильна держава», - резюмував Безсмертний
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
У Луцьку обмежили рух вулицею Дубнівською
06 вересень, 2018, 10:00
Вільна людина та сильна держава: про що Безсмертний дискутував з волинянами*
06 вересень, 2018, 09:48
Військові волинської бригади допомогли загасити пожежу на Луганщині: постраждав боєць. ФОТО
06 вересень, 2018, 09:38
Розповіли, у якому стані велосипедист, який потрапив під вантажівку на Волині. ВІДЕО
06 вересень, 2018, 09:10