Середньовічна костюмерна: як у Луцьку жінок «перетворювали» на шляхетних міщанок

У Луцьку на фестивалі «Середньовічний Лучеськ. Доблесть віків» розгорнули середньовічну костюмерну. Тут жінки могли приміряти одяг, який у Середньовіччі носили міщанки із різним рівнем достатку у різних куточках Європи.

Костюмерна діє на території замку Любарта 2 вересня.

Усі костюми та навіть взуття, представлене у костюмерній, виготовлені власноруч реконструкторами із клубу «Аквітанія», який колись діяв у Луцьку. Клуб спеціалізувався на пошитті середньовічного одягу, реконструкції середньовічної кухні, танців, розваг та театру. Однак, після того, як «Аквітанія» розформувалася, реконструктори не припинили своєї діяльності.

«Якщо ви були в реконструкції, вона ніколи вас не полишить. Якщо є якийсь турнір і нас запрошують, ми із радістю туди йдемо», - розповіла реконструкторка Олена Панова. Її колега Надія Гопалюк додала, що аби знайти зразки одягу понад 10 років тому вони чимало часу проводили в бібліотеках та перекладали книги з англійської, щоб знати, яким чином мають бути пошиті костюми.

«Ми вчилися також на сайтах західних країн, де реконструкторський рух більш розвинений», - розповіла учасниця «Аквітанії» Надія Гопалюк, яка сьогодні переодягала гостей фестивалю у середньовічні костюми.

Жінка за професією кравець, тож вона вивчала шви, якими користувалися у Середньовіччі, аби точно відтворювати костюми, та згодом шила сукні вручну. Тканини ж рекоструктори діставали, де тільки можна – на розпродажах, закордоном, льон спеціально замовляли на Рівненській фабриці, а шерсть возили із чернігівського підприємства.

Нині у костюмерній були зразки лише жіночого одягу, тож луцькі панянки залюбки користувалися можливістю його приміряти. Лучанка Оксана Кнаф, яка уже понад 10 років живе у Німеччині, була у захваті від запропонованого костюму.

«Це неможливо передати. Це просто треба раз спробувати - ви просто перелітаєте в іншу епоху. Стільки емоцій і радощів, що не передати. Як не дивно, у ньому зовсім не жарко – я навіть не помітила. що на мені стільки суконь», - розповіла жінка.

Вбрання, яке одягали на Кнаф, відтворювали за картинами нідерландських художників.

«На пані Оксані – костюм 13 століття, льняна кота і шерстяне сюрко, це одяг міщанки середнього достатку. Сюрко - це верхній одяг, він має великі пройми, бо на коту одягався широкий пояс. Одяг виготовлений із шерстяної та льняної тканини, але пошитий вручну із дотриманням всіх викройок і технологій Середньовіччя - це повна реконструкція», - розповіла Гопалюк.

Костюмерки розповідають, що протягом дня носять середньовічні костюми, однак не відчувають спеки, адже усі тканини – натуральні. Так, Панова сьогодні одягла костюм 13 століття, який носили жінки на території сучасної Німеччини та Польщі.

«Це така сукня, яка називається кіртл – літній варіант, під нього одягають льняну сорочку. Такий одяг також носили міщани середнього достатку», - розповіла Гопалюк. Сукня також мала спеціальні «причіпні» рукави, які шили із дорогої тканини та оздоблюваи камінням. Ці рукави виконували декоративну функцію. До костюму входив пояс із шкіри із золотими накладками, однак нині рекоструктори використовують литі деталі, які начищають до блиску.

«Я не можу приходити у Луцьку у старовинний замок в звичайних джинсах, мене коробить», - додала Гопалюк. Тож сьогодні вона одяглася, як бідна європейська міщанка - у тонку шерстяну коту та льняну сорочку.

За словами жінок, більшість із тих, хто приходив міряти одяг, цікавилися, що це за сукні та яка їхня історія.

«Наразі маємо лише жіночий одяг. Однак «Айна Бера Луцьк» почала відтворювати середньовічний «рух» у місті, тож міська рада виділила певні кошти для пошиття костюмів», - розповіла Гопалюк. Тому у планах реконструкторок – пошити середньовічні чоловічі костюми та розширити унікальну костюмерну.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!