Мріє знову політати в літаку: закликають привітати сина загиблого Героя

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.

Найближчими днями свій шостий День народження святкуватиме Сашко Деркач - син Деркача Олександра Петровича, військовослужбовця 51-шої окремої механізованої бригади, кулеметника, який зник безвісти у районі села Андріївка Старобешівського р-ну Донецької обл. при виході з Іловайська “зеленим коридором” 29 серпня 2014 року. Дружина Олена розповідає, що коли була розстріляна колона бронетехніки з обох сторін танками та реактивними системами залпового вогню, то українські бійці опинилися в оточенні і Олександр прикривав відступ своїх товаришів понад годину часу, щоб бійці змогли добратися до безпечного місця. Сам же він звідти не вийшов і лише за деякий час родина здала тест на ДНК-експертизу, яка нібито підтвердилась, хоча офіційних документів сім’ї не надали, а опізнати обгорілі рештки тіла було не можливо.

Уже четвертий рік дитина зростає без батька. Сашко проживає з мамою у селі. Нині він, випускник дитячого садочка «Сонечко», цілком серйозно та свідомо готується до школи. Адже шкільна лінійка уже не за горами і ось-ось хлопчині продзвенить перший у його житті шкільний дзвінок. Тож не дивно, що Сашко до цього готувався та навчився читати, і навіть писати трохи уміє. А все інше вивчати буде у стінах рідного класу за шкільною партою.

Особливих розваг у поліському селі немає, а возити дитину до Луцька мама не має можливості, так як усе господарство тепер на ній. Хоч іноді допомагають родичі, та Олені переважно доводиться самотужки порати городи та навіть будівництво, носити мішки, рубати дрова, виконувати усю чоловічу роботу. Мама, сестра, свекруха та інші родичі підтримують її, тому доводиться якось триматись та справлятись. Ось і Сашко уже береться допомагати мамі: носить дрова, годує курей, індиків, годує телятко Квіточку, миє посуд і залюбки пече з мамою тортики. У обов’язки юного господаря входить також пилососити у будинку, годувати тварин, що є у господарстві, виганяти корову на пасовисько, сапати з мамою город, садити та збирати картоплю. Та до вподоби хлопцю більше дикі тварини, такі як тигр, лев чи гепард, яких бачив у зоопарку.

Попри хатню роботу є у Олександра час і для своїх захоплень. Він дуже любить ганяти м’яча з сусідськими хлопцями, є швидкою та надзвичайно активною дитиною. А ще Сашко залюбки грається машинками та малює фарбами. І навіть таке тяжке логічне завдання, як складання кубика Рубика, він виконує із наполегливістю. Наш іменинник завжди за собою прибирає іграшки, бо це його безпосередній обов’язок. А ще, хлопчик любить, коли мама читає йому на ніч казки: що може бути цікавішим від неймовірних пригод, у які поринає його уява, коли він чує про чергову перемогу добра над злом, про відважних лицарів та безстрашних героїв. Сашко і сам мріє колись стати борцем, який рятуватиме чиїсь життя. Тому й професію собі підбирає відповідну – пожежника, поліцейського або ж лікаря.

У 2015 році Сашко з мамою подорожували до Туреччини і, незважаючи на ту обставину, що йому тоді було лише 2,5 роки, хлопчик дуже добре запам’ятав політ у літаку. То ж тепер він хоче повторити ці незабутні відчуття. А ще, мріяв би колись побачити океан. В Україні хлопець відпочивав у санаторіях «Пролісок», «Лісова пісня» та «Орізонт».

Олександр дуже любить дивитися мультфільми, хоча робить це не часто, так як мама не дозволяє йому весь час сидіти біля телевізора. Зараз його улюбленим мультиком є «Зак Шторм», а найцікавішою йому казкою – «Кобиляча голова». Серед відомих співаків дуже подобається Дзідзьо і мріє колись із ним зустрітися.

Авторитетом для сина Героя є, без сумніву, його мама, яка викликає захват своєю силою та стійкістю перед життєвими випробуваннями. Не дивно, що Сашко не хоче лишати Олену ні на хвилину. Єдиною опорою для їхньої маленької сім’ї є родичі, батьки з обох сторін (оскільки впоратись з важкою сільською роботою дуже складно, а у селі їм ніхто не допомагає), іноді підтримують волонтери. Більшість продуктів мають з власного господарства, а у фінансовій скруті жінці часто на допомогу приходять мама та сестра. Сашко ж дуже любить своїх дідусів та бабусь, а ще двоюрідних братиків та сестричок, яких має чимало, і дуже задоволений, коли вони навідуються до нього в гості.

Зростає Олександр справжнім патріотом, каже: «Україна – мій рідний дім!». А український прапор шанує та упізнає серед безлічі інших. Хлопчик хоче, щоб на рідній землі панував мир та добро, і щоб всі татусі, захисники неньки-України, повернулися додому до своїх діток цілими та неушкодженими. Та мріє, щоб ДНК-експертиза була помилковою, і колись так само і до нього повернувся його татко…

Зробити сюрприз хлопцю може кожен, привітавши його з Днем народження на свій розсуд – а при потребі ми вам у цьому допоможемо! Наш контактний номер: 0509734484 та 0989481450. Інформація про батька іменинника є у Книзі пам’яті, деталі за посиланням: http://memorybook.org.ua/5/derkacholeks.htm

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!