Як у Луцьку прощалися з Героєм Андрієм Єлістратовим. ФОТО
Луцьк – у скорботі. Містяни провели в останню дорогу загиблого Героя, бійця 14-ої ОМБР Андрія Єлістратова, який загинув на Луганщині 8 серпня.
Скорботні заходи відбулися сьогодні, 111 серпня.
Тіла лучанина Андрія Єлістратова та жителя Камінь-Каширського району Сергія Цепуха зустріли у передобідню пору зустріли на Цуманському посту. Звідти траурний кортеж вирушив до Луцька, де у Свято-Троїцькому відбулася служба за упокій душі Андрія Єлістратова. Натомість тіло Сергія Цепуха повезли до рідного села.
На Театральному майдані, де відбулася громадська панахида, зібралися сотні людей. Віддати шану воїну Андрію Єлістратову прийшли його рідні, друзі, знайомі, побратими, а також усі лучани, які відчували обов’язок вшанувати того, хто виборював наш спокій у війні з агресором.
Секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт під час громадської панахиди розповів, що Андрій Єлістратов народився 23 жовтня 1993 року. Навчався в школі №10, а згодом здобув освіту в університеті харчових технологій. Протягом 2010-2013 років служив за контрактом у 30-й окремій механізованій бригаді. Навесні 2014 року був призваний на військову службу по мобілізації. 28 липня 2014 року отримав поранення під час виконання бойового завдання. У 2015 році був демобілізований. У березні 2016 року він підписав контракт і ніс службу у складі 14-ої ОМБР.
Опісля ж усі присутні вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання.
«Сьогоднішні воїни – це великі воїни. Бо у 2014 році. Це був ентузіазм, бажання за короткий час повернути Україні мирне небо, але сьогодні лише справжні воїни стоять на захисті нашої Батьківщини… Цих хлопців туди веде внутрішнє почуття – любові, жертовності за ближніх своїх. Вони роблять те, що і належить робити справжнім чоловікам», - висловився під час громадської панахиди митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл.
Спогадами про загиблого Андрія Єлістратова поділилася і його класний керівник Лариса Процик. Вона розповіла, що Андрій навчався у математичному класі. Він, за словами вчительки, дуже швидко подорослішав, бо йому довелося постійно виховувати свого меншого братика Володю.
«Їх можна було разом побачити на кожній перерві, на шкільному подвір'ї, на майданчику біля дому… Він так мало прожив, не встиг полюбити, створити сім’ю, але він запам’ятався нам, вчителям, завжди лагідним і спокійним, добрим, мужнім, кмітливим, дотепним учнем. Хай світла пам’ять про Андрія залишиться завжди в наших серцях», - сказала вчитель.
Майор Артем Якимчук, який був побратимом Андрія Єлістратова, розповів, що загиблий мав авторитет серед особового складу підрозділу, у якому служив, оскільки зарекомендував себе як мужній військовослужбовець.
Після виконаного спільно Гімну України скорботна хода з тілом Андрія Єлістратова вирушила із Театрального майдану проспектом Волі до гімназії № 4. Перехожі ставали на коліна перед жалобною процесією, віддаючи шану загиблому Герою. Звідти ж тіло загиблого бійця доправили на міське кладовище у селі Гаразджа, де похоронили на Алеї почесних поховань.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Скорботні заходи відбулися сьогодні, 111 серпня.
Тіла лучанина Андрія Єлістратова та жителя Камінь-Каширського району Сергія Цепуха зустріли у передобідню пору зустріли на Цуманському посту. Звідти траурний кортеж вирушив до Луцька, де у Свято-Троїцькому відбулася служба за упокій душі Андрія Єлістратова. Натомість тіло Сергія Цепуха повезли до рідного села.
На Театральному майдані, де відбулася громадська панахида, зібралися сотні людей. Віддати шану воїну Андрію Єлістратову прийшли його рідні, друзі, знайомі, побратими, а також усі лучани, які відчували обов’язок вшанувати того, хто виборював наш спокій у війні з агресором.
Секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт під час громадської панахиди розповів, що Андрій Єлістратов народився 23 жовтня 1993 року. Навчався в школі №10, а згодом здобув освіту в університеті харчових технологій. Протягом 2010-2013 років служив за контрактом у 30-й окремій механізованій бригаді. Навесні 2014 року був призваний на військову службу по мобілізації. 28 липня 2014 року отримав поранення під час виконання бойового завдання. У 2015 році був демобілізований. У березні 2016 року він підписав контракт і ніс службу у складі 14-ої ОМБР.
Опісля ж усі присутні вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання.
«Сьогоднішні воїни – це великі воїни. Бо у 2014 році. Це був ентузіазм, бажання за короткий час повернути Україні мирне небо, але сьогодні лише справжні воїни стоять на захисті нашої Батьківщини… Цих хлопців туди веде внутрішнє почуття – любові, жертовності за ближніх своїх. Вони роблять те, що і належить робити справжнім чоловікам», - висловився під час громадської панахиди митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл.
Спогадами про загиблого Андрія Єлістратова поділилася і його класний керівник Лариса Процик. Вона розповіла, що Андрій навчався у математичному класі. Він, за словами вчительки, дуже швидко подорослішав, бо йому довелося постійно виховувати свого меншого братика Володю.
«Їх можна було разом побачити на кожній перерві, на шкільному подвір'ї, на майданчику біля дому… Він так мало прожив, не встиг полюбити, створити сім’ю, але він запам’ятався нам, вчителям, завжди лагідним і спокійним, добрим, мужнім, кмітливим, дотепним учнем. Хай світла пам’ять про Андрія залишиться завжди в наших серцях», - сказала вчитель.
Майор Артем Якимчук, який був побратимом Андрія Єлістратова, розповів, що загиблий мав авторитет серед особового складу підрозділу, у якому служив, оскільки зарекомендував себе як мужній військовослужбовець.
Після виконаного спільно Гімну України скорботна хода з тілом Андрія Єлістратова вирушила із Театрального майдану проспектом Волі до гімназії № 4. Перехожі ставали на коліна перед жалобною процесією, віддаючи шану загиблому Герою. Звідти ж тіло загиблого бійця доправили на міське кладовище у селі Гаразджа, де похоронили на Алеї почесних поховань.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Не згідний з митрополитом, що воїни у 2014 році були просто ентузіастами, а ось сьогодні лише справжні воїни стоять на захисті нашої Батьківщині. Я вважаю, що воїни 2014-го майже всі пішли на війну за ідею, мало хто із них був контрактником, їх не цікавило гроші. І не треба тепер їх, загиблих 2014-го виставляти як "ура-патріотів".
цей чувак не є митрополитом.
Останні новини
«Маршрутним» скандалом на Волині займеться поліція
11 серпень, 2018, 17:00
Як у Луцьку прощалися з Героєм Андрієм Єлістратовим. ФОТО
11 серпень, 2018, 15:51
Через загрозу вибуху відклали змагання на Чемпіонаті Європи
11 серпень, 2018, 15:15