Забужко, Жадан і Андрухович: у Луцьку говорили про український постмодернізм
У Луцьку, в книгарні «Є» відбувся захід в рамках проекту «Мистецтво після зламу: 1918-2018».
Про це повідомили у прес-службі мистецького об’єднання «Стендаль».
Захід провели 25 липня.
Другу лекцію проекту прочитала Лілія Лавринович – кандидат філологічних наук, доцент, викладачка факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки.
На початку заходу лектор зосередила увагу на витоках постмодернізму та його ключових ознаках.
«Найважливіша теза для постмодерністів: «Світ – це текст». Стираються межі між реальністю і текстом. Існує один величезний текст, в якому є весь світ».
Друга ознака літератури постмодернізму – це смерть автора. Лілія Лавринович стверджує: «Постмодерністський автор втрачає свою владу і перестає бути авторитетом з великої літери». Велика роль надається читачу, який повинен сам відповісти на поставлені автором питання.
Третю ознаку постмодернізму лектор вбачає у грі: «Постмодерністська література – це гра. Все вже було сказано раніше. Єдине, що залишається, – грати з текстом».
Окреслила пані Лілія постмодернізм у архітекторі, живописі та музиці. А далі – перейшла до літератури. Зародження українського літературного постмодернізму Лілія Лавринович вбачає в химерній прозі.
Наступним важливим етапом у формуванні постмодернізму стали літературні угрупування: БуБаБу, ЛуГоСад, Нова дегенерація та інші. До канону українського постмодернізму лекторка зараховує «найпостмодернішого з постмодерністів» Юрія Андруховича, «наймодернішу постмодерністку» – Оксану Забужко та Сергія Жадана.
«Загалом український постмодернізм – потужне явище. Але зараз у літературі почалися зовсім інші процеси, які можна назвати терміном Люка Тернера – «метамодернізм», – в кінці зазначає Лілія Лавринович.
Наступна лекція проекту – «Українська драматургія сьогодні: на початку і наприкінці часів» – відбудеться 28 серпня. Лектор: Жанна Бортнік – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу.
Довідково:
Про проект «Мистецтво після зламу: 1918-2018».
Освітній лекторій складається з шести лекцій. Проект запроваджено з метою поглибити знання лучан про культуру України, Польщі, Латвії, Білорусі.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це повідомили у прес-службі мистецького об’єднання «Стендаль».
Захід провели 25 липня.
Другу лекцію проекту прочитала Лілія Лавринович – кандидат філологічних наук, доцент, викладачка факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки.
На початку заходу лектор зосередила увагу на витоках постмодернізму та його ключових ознаках.
«Найважливіша теза для постмодерністів: «Світ – це текст». Стираються межі між реальністю і текстом. Існує один величезний текст, в якому є весь світ».
Друга ознака літератури постмодернізму – це смерть автора. Лілія Лавринович стверджує: «Постмодерністський автор втрачає свою владу і перестає бути авторитетом з великої літери». Велика роль надається читачу, який повинен сам відповісти на поставлені автором питання.
Третю ознаку постмодернізму лектор вбачає у грі: «Постмодерністська література – це гра. Все вже було сказано раніше. Єдине, що залишається, – грати з текстом».
Окреслила пані Лілія постмодернізм у архітекторі, живописі та музиці. А далі – перейшла до літератури. Зародження українського літературного постмодернізму Лілія Лавринович вбачає в химерній прозі.
Наступним важливим етапом у формуванні постмодернізму стали літературні угрупування: БуБаБу, ЛуГоСад, Нова дегенерація та інші. До канону українського постмодернізму лекторка зараховує «найпостмодернішого з постмодерністів» Юрія Андруховича, «наймодернішу постмодерністку» – Оксану Забужко та Сергія Жадана.
«Загалом український постмодернізм – потужне явище. Але зараз у літературі почалися зовсім інші процеси, які можна назвати терміном Люка Тернера – «метамодернізм», – в кінці зазначає Лілія Лавринович.
Наступна лекція проекту – «Українська драматургія сьогодні: на початку і наприкінці часів» – відбудеться 28 серпня. Лектор: Жанна Бортнік – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу.
Довідково:
Про проект «Мистецтво після зламу: 1918-2018».
Освітній лекторій складається з шести лекцій. Проект запроваджено з метою поглибити знання лучан про культуру України, Польщі, Латвії, Білорусі.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
На Волині лікарі попереджають про загрозу гепатиту
26 липень, 2018, 21:10
Забужко, Жадан і Андрухович: у Луцьку говорили про український постмодернізм
26 липень, 2018, 21:01
Погода в Луцьку та Волинській області на п’ятницю, 27 липня
26 липень, 2018, 20:00