Часом 10 поранених, часом – жодного: волинський лікар розповів про будні в АТО

Старший лейтенант медичної служби та старший ординатор травматологічного відділення Луцького військового госпіталя Дмитро Земба 4 місяці пробув у зоні АТО, де опанував техніку артроскопії.

Медик перебував у Донецькій області протягом серпня-грудня 2017 року на базі 66 військово-мобільного госпіталю у місті Покровськ, де надавав допомогу військовослужбовцям. Мобільний госпіталь облаштували на базі місцевої лікарні, тож половина лікарів – цивільні, а решта приїжджають на ротації із військових госпіталів західного регіону.

Лікар розповідає, що протягом першого місяця доводилося частіше виїжджати на «передок» до стабілізаційного пункту в Авдіївці.

«У госпіталя є передові пункти, які розміщені ближче до лінії фронту, аби швидше надати допомогу пораненим на полі бою… З передових пунктів одразу ж повідомляють про вид травм та те, куди везуть пораненого.

Система налагоджена, бригада має зв’язок по рації і вже чекає на пораненого. А далі - рентгени, УЗД, лабораторія. Залежно від виду та ступеня поранення чи травми пацієнта направляють в оглядову чи протишокову, де стабілізують, та подають в операційну», - пояснив медик.

Земба розповів, що у госпіталі було чимало лікарів із Західної України, тож спрацюватися вдалося легко і швидко.

«Колеги раніше вже бували в АТО, та й я знав, куди я їду, який об’єм допомоги надають у мобільному госпіталі… Є тільки організаційні моменти – не знаєш обстановки в госпіталі, та за тиждень звикаєш.

Кількість поранених залежить від періоду, а сягає рекордних показників під час обстрілів. Може бути по 10 людей за день, може бути двоє травмованих. Може нікого не бути, якщо все спокійно.

В основному це вогнепальні і осколкові поранення, дуже багато саме осколкових поранень. Якщо травми, зазвичай хтось або під час бігу впав і пошкодив коліно, або ж зіскакував із військової техніки та зламав ногу - саме такі травми бували найчастіше», - резюмував медик.

Найкритичнішим випадком, за спогадами лікаря, був військовий із важкими опіками тіла.

«Подзвонили одного ранку о 5 годині, що в Курахово, на передовій точці, обпечений хворий. Я виїжджав разом із хірургом, коли ми прибули, хворий вже був в операційній. У нього навіть берці шкіряні згоріли до половини. Ми надали допомогу, хірург викликав вертоліт, який приземлився на стадіоні і забрав цього чоловіка у Дніпро», - пригадав Земба.

Луцький медик зізнається – часто дні були дуже схожими між собою. Однак іноді дивувала позиція місцевих мешканців.

«Хтось абсолютно все одно дивиться їхні канали та має свою думку… Є лікарі, які охоче співпрацюють, а буває й інакше. Як хлопці розповідали, коли був пік із кількості поранених, місцеві лікарі бачать, що ситуація складна і приходять допомагати, коли вільні. А інші ні - не прийдуть, навіть коли не мають роботи…

Цікаво, що дуже багато місцевих мешканців приходять до військового госпіталя на консультацію. Вже сформувалося у місцевих за госпіталем думка, що там хороші лікарі, і особливо амбулаторного прийому серед місцевих дуже багато. Серед тих, хто до мене звертався, я упередженого ставлення на помічав», - пригадав Земба.

Перебуваючи в АТО, він почав освоювати методику проведення операцій на суглобах за допомогою артроскопа. Цей різновид ендоскопа дозволяє лікареві «заглянути» всередину суглоба без великих хірургічних втручань. У потрібному місці роблять невеличні надрізи, через які вводять інструменти та камеру.

Окрім того, з допомогою спеціальних інструментів можна одразу ж прооперувати. Так, в зоні АТО Земба мав змогу навчатися в провідного хірурга зі Львова - спочатку медик лише асистував, а згодом і сам робив операції. Нещодавно для Луцького військового госпіталя придбали артроскоп, тож на Волині лікар також здійснюватиме такі операції.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!