На Волині на центр громади претендує одразу три села

У Камінь-Каширскому районі, де досі не створили жодної ОТГ, у потенційній Пнівненській сільській ОТГ на центр громади претендує одразу Пнівне, Брониця і Тоболи.

Про це повідомляє Волинське регіональне відділення Асоціації міст України.

Броницькі самоврядці зайняли вичікувальну позицію, тоболяни розмірковують над створенням власної ОТГ поза Перспективним планом, а Пнівне – офіційно визначене адміністративним центром майбутньої громади. Тим часом новочервищанці та воєгощенці не можуть, хоч і дали згоду, розпочати об’єднання з селом Пнівне, бо не мають із ним спільної межі, тільки через Тоболи та Броницю відповідно. Вихід із ситуації шукають уже півтора роки, а домовитися не можуть. За цей час потенційна Пнівненська ОТГ, яка мала б об’єднати сільради, що нині дотаційні на 80-90 відсотків, втратила за три роки тільки інфраструктурної субвенції в межах 20 мільйонів гривень, які могли б використати на розвиток громади.

Саме про об’єднання, фінансові вигоди, переваги самостійного господарювання та перспективи розвитку майбутньої ОТГ йшлося під час виїзної консультації, з якою до села Брониця, приїхали консультанти Офісу реформ Валентин Малиновський, Василь Гром, Тамара Зубенко та виконавчий директор Волинського РВ Асоціації міст України Богдан Самойленко. Як відомо, такі заходи в межах проекту ПУЛЬС, який Асоціація втілює за підтримки USAID, є систематичними. До Брониці ПУЛЬСовики приїхали на запрошення помічника народного депутата України Світлани Сидорук, а послухати їх прийшли представники Воєгощенської, Пнівненської та Броницької сільрад.

На початку зустрічі Самойленко наголосив, що консультанти проекту ПУЛЬС мають на меті донести правдиву інформацію про децентралізаційну реформу та, за допомогою фінансових розрахунків і прикладів, показати, що чекає громади після об’єднання і, що вони втрачають зволікаючи.

Валентин Малиновський, консультант з юридичних питань АМУ, нагадав присутнім, що іншого шляху розвитку окрім децентралізації для України немає, бо це найкраща європейська практика. Він наголосив, що «об’єднані територіальні громади створюються на десятиліття, а місцеве самоврядування – фундамент держави, який децентралізація дає шанс укріпити». Експерт закликав самоврядців не перекроювати Перспективний план, який складали відповідно Методики формування спроможних територіальних громад, щоб не втратити зайвих півроку на різні погодження. Він запропонував розпочинати процес об’єднання вже, забувши про власні амбіції й поставивши в пріоритет інтереси людей.

– Фінансові втрати, а це мільйони – лише квіточки у порівнянні з тим, що Камінь-Каширський район може втратити. Ваша пасивність, ідея окремих владців, які, схоже, не ознайомилися з Методикою формування спроможних територіальних громад, створити район-громаду, що, зважаючи на розмір території і кількість населення Камінь-Киширщини, суперечить не лише законодавству, а й здоровому глузду, може відгукнутися тим, що Камінь-Каширський втратить усі передумови, щоб стати центром нового району (повіту), як це сталося з Госпітальним округом. Через подальше зволікання зі створенням ОТГ, окремі сільські ради, що межують із сусідніми районами, почнуть приєднуватися до ОТГ цих районів, – окреслив не надто привабливі перспективи Валентин Малиновський.

Він наголосив, що за умови невідкладного створення ОТГ, ще є реальна можливість провести перші вибори голови і депутатів цьогоріч у жовтні чи, в гіршому випадку, у грудні та з 1 січня 2019 року розпочати життя в нових умовах.

Консультант з бюджетних питань Василь Гром, який назвав фінансовий стан сільрад плачевним, а втрати від зволікань із децентралізацією серйозними, теж закликав, не товкти воду в ступі, а перейти від пасивного споглядання до серйозної роботи.

– Ви всі разом зараз маєте 10 мільйонів видатків, із них сім із лишком отримуєте з району і лише в межах двох мільйонів ваші власні гроші. Закінчуйте тату торгувати, бо немає чим здачі давати… А втрати лише інфраструктурної субвенції за три роки рахуйте: близько семи мільйонів на рік і помножте це на три. Я не кажу вже про освітню, медичну субвенції, гроші з Держфонду регіонального розвитку та інше. От і втратили не мало не багато 20 мільйонів… А тепер подумайте, шановні керівники сільських рад, як будете такі втрати пояснювати людям… – сказав Василь Гром.

Він також наочно продемонстрував фінансову перспективу потенційної Пнівненської ОТГ, де господарюватимуть спільно близько 10 тисяч людей і яка об’єднає Пнівненську, Броницьку, Воєгощенську, Тоболівську і Новочервищанську сільські ради.

Василь Гром наголосив, що «єдина додана вартість цієї території – близько 10 тисяч населення», яке дає потенційній ОТГ, за умови об’єднання, шанс отримати понад 10 мільйонів гривень дотації з Держбюджету і можливість згодом мати реалу додану вартість. До речі, якщо зібрати всі гроші, які матиме Пнівненська ОТГ, відняти витрати, то можна говорити, що за попередніми підрахунками, бюджет громади буде збалансований.

Після виступів доповідачів дискутували багато, але, на жаль, спільної думки так і не дійшли. Втім консультанти-ПУЛЬСовики сподіваються, що їхні аргументи і роз’яснення стануть підґрунтям для ухвалення зваженого рішення.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!