(Не)своє житло: у Луцьку обговорили, як переселенцям отримати оселю

У Луцьку шукали способи, як зробити так, аби переселенців не сприймали чужинцями і вони інтегрувались у громаду, відчували себе її частиною та повноцінно жили у власному, а не орендованому житлі.

Про це йшлося 13 квітня під час круглого столу щодо житлових проблем переселенців.

Керівник ГО «Переселенці Криму та Донбасу» Аза Голощапова запевнила, що переселенці потрібні для Волині, адже серед них багато фахівців у різних галузях. Крім того, вони поповнюють бюджет там само, як інші працездатні жителі. І вони також хочуть мати власну домівку, а не жити у тимчасових оселях чи роками орендувати чужі квартири.

«Наявність переселенців у регіоні – це привід і можливість для міжнародних інвесторів зайти на Волинь для вирішенняя місцевих проблем», - переконана жінка.

Аза Голощапова навела приклади, де переселенці можуть оселитись. Прозвучали зокрема такі варіанти:

1. Модульні містечка. Мінуси їх у тому, що за кілька років вони починають руйнуватись і потрібно багато коштів на ремонт дахів і інших частин, крім того у них тісні кімнати.

2. Соціальний готель – житло на 50 осіб за 40-50 грн. за добу, в якому можна проживати до 90 днів. Після перевищення цього терміну треба сплачувати додаткові кошти за кожен прожитий день, але все одно це дешевше, ніж оренда житла.

3. Гуртожитки. За словами Ази, недоліком є те, що житло не таке комфортне, як квартира, крім того, з часом власники гуртожитків починають витісняти переселенців.

4. Соціальне житло. Це те що, могло б виручити багатьох переселенців, які мають дуже мало коштів, щоб себе утримувати. Це реконструйоване житло, а не новобудови. Мешканці сплачують лише за комунальні послуги і навіть мають право на субсидії. Мінус полягає у тому, що житло неможливо приватизувати.

5. Житлові кооперативи переселенців. Є в різних містах, але знаходяться на різних етапах – хтось тільки отримує землю, а хтось уже будується. На Волині наразі нема охочих створити такий кооператив.

6. Програма «Власний дім». Це будівництво для тих, хто бачить себе у селі. Кредит під 3 %, його можна брати по частинах і спокійно будувати свій дім. У 2016 році на Волині це було дуже актуально, але зараз охочих скористатись програмою значно менше.

7. Програма «Доступне житло» за розподілом 50 на 50 або 10 на 90. У першому випадку 50 % вартості квартири у новобудові оплачує держава, а 50 % - власник. Мінус у тому, що мало хто з переселенців може заплатити навіть половину суми. У другому випадку людина сплачує одразу 10 % вартості, а решту – протягом 20 років. На думку Голощапової, це найбільш доступна для працюючих переселенців можливість, тому що кошти на перший внесок можна знайти, якщо продати своє житло в зоні АТО.

8. Надання житла в лізинг. Передбачає поступову виплату вартості житла, але доки вся сума не буде сплачена без спеціальних дозволів неможливо зробити у квартирі ніяких ремонтів. До того ж за цією програмою діють відсоткові ставки до 15 %, тож доведеться переплачувати.

Аза Голощапова наголосила, що за підтримки влади можна було б реалізовувати найбільш вигідні варіанти, щоправда, вона не знає, як це зробити, оскільки ніхто із запрошених на круглий стіл не прийшов. Вона переконана, що влада не хоче їх чути і не вважає переселенців важливою складовою місцевої громади.

Натомість в ГО шукають партнерів серед забудовників, бо ті зацікавлені продавати квартири, тож спільними зусиллями, на її думку, можна вирішити це питання. Жінка вважає, що житло для переселенців найкраще саме будувати, бо це дасть нові робочі місця.

У свою чергу перша заступниця генерального директора ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Ірина Патлашинська розповіла про ситуацію із державними програмами.

«З 5 акредитованих об’єктів по Луцьку саме під будь-які державні програми ми акредитовані під усі, які тільки можна, з грошима, без грошей. Ми пройшли всі процедури, не побоялись. У нас є відповідний штат працівників, які це тягнуть. Якщо є гроші, є що пропонувати. Шкода і дивно, що мало приділяється уваги і внутрішньо переміщеним особам, і хлопцям з АТО. Спочатку декларуються одні суми, а потім по факту приймаються інші суми. Що пропонується міській владі? По-перше контролювати, бо там у нас зараз бардак відбувається, виділення ділянок. Ми за останні 10 років не будували на жодній міській ділянці», - сказала жінка.

Голова асоціації «Бізнес-Волинь» Ігор Дильов порадив ініаторам круглого столу активніше звертатись до представників влади та різних політичних сил.

«Я скажу грубо: можна завести у туалет і допомогти роздягнутись, але сходити туди треба самостійно. Я не буду замість громадської організації ходити до депутатів і не буду їх в чомусь переконувати, а лише разом з ними», - сказав він. Дильов додав, що якби до нього звертались з проханням познайомити із депутатами міської чи обласної ради, то він неодмінно допоміг би, однак ніхто не звертався.

Під час круглого столу переселенці, які мешкають у різних містах України, поділились досвідом вирішення житлових та інших питань.

Наостанок керівниця ГО «Переселенці Криму та Донбасу» повідомила, що у багатьох регіонах України прийняли різні програми з вирішення проблем переселенців, а от у Волинській області нічого подібного немає. Тож учасники громадської організації підготували резолюцію, у якій ідеться про необхідність створення такої програми. Окремою її частиною має бути цільова програма із вирішення житлових питань.

У документі ініціатори просять до 20 травня створити робочу групу для розробки програми із вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, до складу якої увійшли б фахівці профільних управлінь та відділів органів місцевого самоврядування, представники ГО «Переселенці Криму та Донбасу», фахівці регіонального представництва ДФСУ «Держмолодьжитло», забудовники. Після цього планується розпочати процес створення стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб.




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!