Робить те, чого інші не вміють: історія «волинського Фаберже»

Народний умілець із Володимира–Волинського Анатолій Бойко освоїв різноманітні способи оздоблення яєчної шкаралупи.

Він робить її ажурною, виколюючи тисячі дірочок, вишиває металом, прикрашає напівдорогоцінним камінням, скручує у спіраль, - пише газета Волинь-нова.

У нього — ​найбільша в країні колекція декоративних яєць. Це засвідчено в Національному реєстрі рекордів України. На жаль, зараз їх залишилося трохи більше ста. Частину з них Анатолій Бойко, якого називають волинським Фаберже, роздарував. Одне — ​із тризубом — ​підніс дружині Президента Марині Порошенко. Вироби народного умільця є за кордоном. Їх можна побачити на виставках в Україні, Греції, Канаді, Італії…


Дивишся на його колекцію і очей не можеш відірвати. Адже це не просто сувеніри, такі собі милі дрібнички, а шедеври. Окремі з них — ​із секретом. Наприклад, яйце–шкатулка, у яку можна класти обручки, чи «мереживний світильник», або два і навіть три яйця в одному. Складно зрозуміти, як вдається майстрові помістити перепелине яйце у куряче, а те — ​в гусяче.

Є в колекції Анатолія Ігоровича Бойка і яйця з портретами відомих людей, і бурштинові, викладені з крихти, причім так філігранно, що здаються витесаними із суцільного шматка сонячного каменю.

"Коли кореянка Хелен Кім Чжу, президент всесвітньої асоціації художників, що працюють із яєчною шкаралупою, ознайомилася з моїми роботами, то сказала, що подібного не бачила", — ​розповідає Анатолій Бойко.

Його захоплення різьбою по яєчній шкаралупі розпочалося із суперечки з товаришем. Якось Анатолій зайшов до нього, той показав йому аналог яйця відомого ювеліра ХІХ — ​ХХ століття Карла Фаберже зі своєї колекції. Мовляв, таке не кожен зробить. Анатолій вирішив довести, що і він може. Але великому майстрові було легше, бо працював із деревом і каменем, а Бойкові довелося з крихкою яєчною шкаралупою.

"Перечитав гору літератури, перебив не один кошик яєць, поки виготовив щось подібне", — ​усміхається чоловік.

Спершу, розповідає, що тільки не використовував, щоб зробити яйце ажурним, — ​різав, свердлив шуруповертом, шліфував. Шукав інструмент, яким можна було б працювати. Але якось зайшов до дантиста — ​і зрозумів: стоматологічний бур — ​саме те, що потрібно.

Правда, для страу­синого яйця звичайні свердла не годяться. Необхідні алмазні. Майстер робить заготовки, як і для звичайної писанки — ​миє, видуває, сушить. Тоді береться за декор. Ніколи не малює ескізів, але завжди знає, що зобразить на писанці. Узор, як каже, тримає в пам’яті. У кожному виробі він зашифровує національні символи, традиційні українські знаки. Вдалою чи ні буде робота, залежить і від якості шкаралупи. Пан Анатолій використовує яйця домашньої птиці. Найкращі — ​перші п’ять. З них робить найделікатніші речі. Пояснює це так: у птахів, які після зими починають нестися, в організмі накопичуються кальцій та кремній і переходять у шкаралупу. У перших яйцях цих хімічних елементів найбільше, тож вони менш крихкі. Майстер любить працювати з гусячими і страусиними, бо мають велику поверхню — ​є де розгулятися фантазії. До речі, страусині бере в Асканії Новій. Вважає їх найміцнішими. У них набагато більше кальцію, бо птахи там бігають на волі.

Анатолій Бойко — ​митець–новатор. Він у постійному пошуку. Любить, як каже, робити те, чого інші не вміють. Минулого року, скажімо, винайшов ще одну унікальну техніку оздоблення яєчної шкаралупи — ​витягування. Завдяки їй, всупереч усім законам фізики яйце зростає у висоту. Скажімо, мало 9 сантиметрів, а витягнув до 24. Більше побоявся, щоб не звести нанівець роботу.

За свій винахід митець отримав сертифікат світового рівня. Як вдається витягувати шкаралупу — ​не розповідає. Зазначає лише, що над роботою доводиться сидіти довго.

"Якщо на звичайну писанку потрібно 2–3 години, то на мою — ​від тижня до місяця, а то й більше. ​Складна композиція вимагає багато часу. Акцент роблю на обковку металом. Застосовую мідь, латунь, срібло. А це жорсткий матеріал. Обкувати ним складно. Треба виготовити кожен металевий елемент окремо, прикріпити його до шкаралупи. Для цього розробив спеціальні смоли", — ​каже митець.

Яйця Анатолій Бойко нерідко інкрустує напівдорогоцінним камінням — ​агатом, бірюзою, бурштином, яшмою. Окрім писанкарства, він освоїв ще багато інших технік мистецтва. Займається живописом, скульптурою, вишивкою, коренепластикою, плетінням із соломи, лози, виготовленням виробів зі скла, каменю.

"У Дубнівському училищі, яке закінчив (за спеціальністю пан Анатолій — різьбяр), нам викладали малюнок, живопис, скульптуру, ліплення, анатомію і композицію . ​Здобуті знання стали хорошою базою для творчості. А потім учився сам. Методом проб і помилок", — ​розповідає Анатолій.

Свою майстерність він передає учням і вже нині шукає собі заміну. Адже підводить здоров’я (нещодавно переніс дві операції), дається взнаки травма, отримана під час служби в армії.

"Хотів би взяти собі в помічники людину з художньою освітою, ​яка б мала фах викладача писанкарства, і передати їй свої секрети. А потім, можливо, відкрити студію з цього виду мистецтва. Адже в жодному волинському коледжі не готують таких майстрів", — ​каже майстер.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!