Школа з фотолабораторією та культурний центр: як живе волинська громада

Одна із перших створених на Волині у рамках децентралізації Голобська ОТГ вже освоїла мільйони гривень із держбюджету та спрямувала їх на розвиток інфраструктури.

Свої успіхи в покращеннях у закладах освіти і культури після реформування презентували під час прес-туру, який відбувся з ініціативи Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування, пише Район. Ковель.

Кошти громадам із Державного бюджету видляють на розвиток інфраструктури. У перший рік Голобська громада отримала 5 мільйонів 106 тисяч. В другий рік, 2017-му – 3 мільйони 471 тисяч гривень. Окрім цього, реконструкції відбуваються за рахунок дофінансування, участі у грантових проектах, на умовах співфінансування.

ОПОРНА ШКОЛА У ГОЛОБАХ

Голобська середня школа заснована в 1940 році і розрахована на 8-річну школу. Після децентралізації, у 2016 році школа стала опорним освітнім закладом «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія» смт Голоби». Ї почали активно розбудовувати та реконструювати. Нині, у школі навчається 594 учні, а в опорному освітньому закладі – 721. У школі працює 81 педагог.

Діти доїжджають до школи трьома шкільними автобусами. Окрім цього, у Радошинській раді є запасний транспорт і він підстарховує на випадок, якщо ламається якийсь із автобусів. На сьогодні, до опорної школи доїжджають дітки з 20-ти населених пунктів. Найвіддаленіший пункт з якого доїжджають діти – село Майдан за 12 кілометрів від Голоб. Загалом до цієї школи підвозять 179 дітей.

Директоркою школи є Наталія Хом’як. Раніше жінка працювала у відділі освіти Ковельської РДА і бачила проблемні моменти школи. Вона очолює заклад вже два роки і пройшла конкурс на посаду директора на шість років.

«На запитання своїх сьогоднішніх і колишніх колег «Як мої справи?», – відповідаю, що я на сьогодні із задоволенням йду до школи», – із усмішкою розповідає директорка школи.

На утеплення будинку школи із Державного фонду регіонального розвитку виділили 2 мільйони 61 тисяча гривень.

До дизайну приміщення школи залучили дітей. Вони стали головними натхненниками простору, у якому навчаються. Зокрема, відштохувались від зеленого кольору даху.

«Ми переконані, що освітній простір має бути наближений до дітей, дітям має бути тут комфортно», – каже директорка школи Наталія.

Окрім цього, вона додає, що в школі ще все не довершене і планують ремонт сходів.

У класах є телевізори для демонстрування матеріалів, а у класі біології - новенький скелет і манекен з органами людини.

Як кажуть працівники школи, спочатку боялись, що діти швидко все понищать, однак малеча поводить себе обережно і бережуть майно.

У цій школі є власна фотолабораторія, де діти можуть факультативно вивчати фотографію. Лабораторія почала функціонувати з літа 2017 року. Для цього було виділили 48 тисяч гривень на обладнання і 22 тисячі на фото-принтер.

Цю майстерню також використовують для створення власних випускних фотоальбомів. У майбутньому у школі планують брати участь у конкурсах фотографій. Окрім цього, у закладі дійшли до розуміння, що потрібно заробляти кошти, тому планують пройти юридичні процедури, щоб почати офіційно надавати фотопослуги.

Також є радіорубка, яку використовють для повідомлень та урочистих свят.

Інклюзивний клас - тут навчається 14 діток з особливими потребами.

У цій школі підтримують спортивний спосіб життя і тому на ганку можна побачити парковку велосипедів. Навіть взимку вона заповнена.

За словами дирекції школи, влітку ця парковка вщент заповнена, тому неподалік планують організувати ще одну велопарковку.

Голова Голобської громади Сергій Гарбарук розповідає, що він тут пропрацював 22 роки вчителем фізкультури і у нього «лежить душа» до цієї школи.

«Не жалкую, що ми цим шляхом пішли, тому що є певні здобутки, є певні зрушення. Наш навчальний заклад, можливо тому, що він рідний нам, але він один із кращих на Ковельщині – це однозначно», – каже про децентралізацію Сергій Гарбарук.

Голова громади відзначає важливість опорних шкіл.

«Хочеться підтримати, так як вона є опорна, потрібно зрозуміти, що ми інші школи не ображаємо, що в інших школах, там не злидні, по можливості теж їх підтримаємо, по можливості теж робимо поточні ремонти, котельні будуємо, але це є опорний заклад, він має бути взірцем, він має бути самим потужним», – каже він.

Оскільки перевагами опорної школи є концентрація класних педагогів і можливостей для дітей, це дає шанс підвищити їх рівень освіти. Це краще, ніж розпорошувати той ресурс по всьому району по маленьких школах, а в наслідку не мати результатів, показників.

Однак, це дуже важко доказувати батькам, а особливо дідусям та бабусям, які боляче сприймають закриття маленьких шкіл, де навчається по 1-6 дітей.

Також, директорка школи Наталія Хом’як розповіла, що у школі готуються до «Нової української школи», за якою навчатимуться нові першачки, починаючи з вересня 2018 року. Зокрема, цьогоріч у голобсьській опорній школі очікують три перших класи.

Завдяки громаді були віднайдені кошти для математичного напрямку. Деякі елементи у молодшій школі вже застосовуються: різноманітні куточки, зони, спортивні частини.

«Спілкуючись з дітьми, які вже рік провчились за новою державною програмою, вони з цікавістю йдуть в школу. Якщо на сьогодні в Раків Ліс батьки самі вкладають кошти в навчальне обладнання, в класи школи… і вони задоволені. І бачать результат. І зовсім змінена методика проведення уроків. Те що приносить задоволення дітям, однозначно приносить задоволення і нам. Нові методики нам не страшні, я думаю, що ми їх осилимо», – запевняє директорка школи.

БУДИНОК МИСТЕЦТВ

Заклад працює з 1975 року. Раніше був кінотеатром.

На даний час у Будинку мистецтв займається 80 дітей – танцюристів. Окрім цього, є різноманітні аматорські групи.

Нині заклад очолює Григорій Тарасовський. Він зазначає, що після децентралізації, йому стало легше працювати. Оскільки, раніше він працював директором районного Ковельського будинку культури і доводилось довго випрошувати ресурси для роботи.

«Міг тиждень ходити і канючити-канючити. Тут я тиждень не ходжу, подзвонив Сергію Володимировичу – треба, все – без питань. Зручніше чим, оперативніше. Всі дії виконуються дуже оперативно: треба – зібрали, вирішили, постановили, кошти віднайшли, зробили», – каже Григорій.

Проект реконструкції будинку мистецтв був представлений у 2013 році, однак будівля належала «району», який не мав коштів на реконструкцію.Тому у перший же рік об’єднання громада зробила реконструкцію. Одне освітлення у залі вартує 140 тисяч гривень, закупили сценічний одяг, розширили сцену, встановили проектори.

«Це основний заклад культури у нас – Будинок мистецтв, тому не шкода коштів», – каже голова громади Сергій Гарбарук.

За його словами, після об’єднання у Голобській громаді відремонтували 4 заклади культури. У минулому році, «із небітія підняли» заклад культури у Малому Порську, вклавши майже мільйон гривень.

«Люди того варті. Вони не мали (закладу культури) років 12 взагалі, розруха була», – відзначаючи активність жителів Малого Порську.

У цьому році у громаді планують в одному із сіл відремонтувати дах будинку культури.

ЦЕНТР СІМЕЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Центр сімейної культури відкрили 6 травня 2017 року.

Тут проводять літні табори, недільні школи, перегляди фільмів під відкритим небом та багато іншої творчої активності.

Раніше, у цьому приміщенні була пральня, лабораторія, бібліотека, постерунок поліції. Тому перед ремонтом, будівля була у жахливому стані.

У минулому році батьки влаштовали ярмарок з продажу напоїв з льодом, шашликів. На виручені кошти придбали ліхтарі для центру. Окрім цього, за кошти спонсорів зробили опалення. Приміщення опалюється на дровах за допомогою твердопаливного котла.

У майбутньому, тут, на другому поверсі планують облаштувати конференц-залу і музей селища.

СТАДІОН «ДРУЖБА»

За кошти Фонду регіонального розвитку і співфінансування з місцевого бюджету (куди залучили 250 тисяч гривень, загальна сума проекту майже 2 мільйони) у 2017 році вдалося зробити майданчик зі штучним покриттям, загородження, трибуни.

У вбиральні зробили частину для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Голобська громада подалась на новий проект, де виділяють понад 3 мільйони, за які тут планують оновити бігову доріжку, збудувати тенісний корт і спортивне дитяче містечко.

«Сам вчитель фізкультури, тому мені це близько і болить», – каже голова громади.

«Людина, яка далека від цього, вона це сприймає «краще б дорогу зробили». Потрібно зрозуміти суть фонду регіонального розвитку, 10% у цьому фонді передбачається на розвиток саме спортивної інфраструктури. Що б не ми вскочилили, то якась інша громада це зробить.

Тобто залучаючи, зараз умовно 250 тисяч наших, нам держава дає 2 мільйони 700, це треба бути дурному, щоб від такого варіанту відмовитись», – із захватом розповідає Сергій Гарбарук.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!