Закриваємося самі, ніхто у нас ліцензії не забирав, - ректор ЛГУ

У липні 2013 року Луцький гуманітарний університет, випустивши чергову порцію студентів, припинить працювати.

Масштабним «ЧП» ця подія не стане: на трьох курсах, які в ЛГУ не є випускними, лишається менше 20 студентів. Та й тих керівництво вишу обіцяє прилаштувати в інші вузи на тих самих умовах.

Проте багатьом лишається незрозумілим: чому вуз, який протягом півтора десятка років готував кадри зі спеціальностей «Міжнародна економіка», «Менеджмент», «Журналістика» та «Економічна кібернетика», просто «вішає замок на двері»?

Про причини і наслідки цієї ситуації – кілька питань ректорові Луцького гуманітарного університету Андрію Журавльову (на фото).

- Державна інспекція навчальних закладів України поширила інформацію, що ЛГУ Акредитаційна комісія позбавить ліцензії у липні цього року, «взявши до уваги виявлені Інспекцією порушення і недоліки в роботі університету». Це правда?

- У цій інформації є суттєва неточність. Таке рішення комісія дійсно прийняла, але взяла до уваги мою заяву. Я був присутній на засіданні Акредитаційної комісії і там заявив, що я, як ректор і один із засновників, разом з іншими засновниками прийняли рішення про припинення з липня освітньої діяльності університету.

А «виявлені порушення і недоліки» не могли стати причиною позбавлення ліцензії. Це, очевидно, помилилася людина, яка готувала цю інформацію. Факт має місце: університет припиняє роботу з липня. А у причинах, значить, автори повідомлення не до кінця розібралися.

- Чому ви прийняли рішення припинити роботу?

- Ми прийняли це рішення з огляду на те, що третій рік маємо великі труднощі з набором абітурієнтів. Останні три роки ми випускаємо в рази більше, ніж набираємо.

- Які причини цього?

- Причина – незалежні від нас обставини. В першу чергу – це величезна конкуренція з польськими вузами. Тому що велика маса студентів, які можуть платити за навчання, воліють навчатися за кордоном, аби там лишитися працювати і жити.

А ще поляки, німці, чехи, угорці виграють тим, що у них відсутнє поняття про зовнішнє незалежне оцінювання. Там для вступу достатньо просто подати атестат про середню освіту – і ти студент.

От і маємо ситуацію, що у вузах Європи навчається близько 250 тисяч українців.

Плюс – постійно збільшується держзамовлення для українських вузів.

За таких умов ні я, ні інші засновники, ні навіть колектив не бачимо можливості суттєво збільшити набір. Навіть відтворити той, який був 4 роки тому.

Тому, коли приватний вуз має ще й доплачувати за те, що в ньому навчаються, то яка людина зі здоровим глуздом буде це робити? Ми ж від держави не отримуємо жодної копійки допомоги, а тільки акуратно платимо податки.

- До липня допрацюєте, аби віддати випускникам дипломи?

- Так. Абсолютна кількість студентів зараз навчається на випускних курсах.

Мало того, у нас в липні закінчується термін дії ліцензій на три з чотирьох спеціальностей. І повторно акредитувати ці спеціальності, коли ми не бачимо реальної можливості набору, сенсу немає.

- На який час призупиняєте роботу?

- Може бути і на рік, і на 10. Залежить від того, яка буде кон'юнктура.

- Скільки студентів вступило до вас у цьому навчальному році?

- Подали заяви близько 40 чоловік. Але потім, коли стали відомі результати, більшість забрало документи, бо вступили в інші вузи на умовах держзамовлення.

В результаті до навчання приступило три людини.

Тому й розглядалося питання ще з вересня. Обговорювали, а потім ще й провели моніторинг. Обійшли всі школи, зробили опитування, аби вивчити настрої потенційних абітурієнтів. І ми зрозуміли, що вони орієнтується або на держзамовлення, або на навчання за кордоном. Ми обробили сотні анкет, їх проаналізували, і з прикрістю змушені були дійти висновку, що далі нема можливості рухатися.

- Багато в ЛГУ студентів, які навчаються не на випускних курсах?

- У нас на першому-другому курсі разом 5 чоловік. Третій – 9 чоловік.

- Що їх чекає після липня?

- Я вже маю домовленість з ректором одного з волинських університетів про те, що ці студенти перейдуть на навчання у цей вуз – на ту ж спеціальність, на таких же умовах. Ніхто не постраждає. Про всіх домовлено.

Маю я й «перестраховочні» варіанти. До прикладу, якщо студентів-журналістів не забере до себе Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, на такий випадок є домовленість із Львівським національним. Одним словом, зможуть без проблем закінчити навчання.

Я спочатку це питання погодив, і тільки після того робив на Акредитаційній комісії заяву про припинення освітньої діяльності.

- Скільки у вас працює викладачів?

- Наразі у нас викладає 33 кандидати і доктори.

- Що їх чекає після закриття вузу?

- Протягом усіх років роботи ми ставили умову викладачам, аби вони, попри викладання в університеті мали ще якусь роботу, практику за тими напрямами, за якими вони викладають. Тому для них це значитиме залишитися без роботи.

А по-друге, я думаю що такі викладачі, які у нас зараз працюють, не залишаться без роботи – адже це справжні фахівці.

Тут я навіть не бачу потреби якогось втручання, допомоги з мого боку: інші вузи їх з задоволенням заберуть до себе.

- Про яку перевірку йшлося у повідомленні Державної інспекції державних закладів України?

- У грудні в нас дійсно була перевірка. Проте вона не виявила жодного порушення, яке могло б впливати на якість навчання. Нам в акті перевірки не закинули ані того, що ми неякісно здійснювали навчання, ані того, що у нас погані студенти, ані того, що вони погано працевлаштовувалися.

До речі, всі наші випускники, хто хоч трохи серйозно навчався, дуже успішно були працевлаштовані.

Якби знайшли справді серйозні, системні недоліки – анулювати ліцензію б відразу. Як це зробити, наприклад, з Донецьким економіко-гуманітарним інститутом, про який йшлося у тому ж повідомленні.

- Які ж все-таки порушення виявили?

- Порушення, як я кажу, «блошині», дрібні. Не зовсім за правилами вівся журнал реєстрації вступників.

Або звіряли обсяг навчальної бази з тією, яка передбачена ліцензією. Вийшло, що у нас менше. Але і студентів у нас менше! У нас ліцензований обсяг, наприклад, 600 чоловік, а навчається 180. То на ці 180 студентів у нас і професорсько-викладацького складу, і бібліотечного фонду, і матеріального фонду, і комп’ютерів, і навчальних площ – всього навіть забагато. Але по формальних показниках, які записані в ліцензії – замало.

Мені за ті недоліки не соромно. Це ж не значить, що я щось «перехімічив».

Розмовляв Юрій РИЧУК (ВолиньPost)

Довідка

Приватний вищий навчальний заклад Луцький гуманітарний університет (до березня 2004 року – Вища школа «Луцький гуманітарний університет») був заснований у 1998 році за сприяння Волинської обласної ради, Волинської облдержадміністрації та Луцького міського виконавчого комітету.

Вагомою у створенні університету була допомога Благодійного некомерційного Фонду імені Ярослава Мудрого, дійсними членами якого є провідні підприємства Волинської області: ПАТ «Волиньхолдинг», ПАТ «Луцькавтодор», ПАТ «СКФ Україна», ТзОВ «Волинькультторг» та інших.

Згідно з ліцензіями Міністерства освіти та науки України, університет готує фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр»


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!