Повісилися, лишивши гроші на похорон: подробиці подвійного самогубства на Волині
Перед самогубством двоє жителів села Уляники Рожищенського району були у церкві.
Нагадаємо, Богдан і Лариса Карабани повісилися у власній хаті у неділю, 27 січня.
Сільський голова Уляниківської сільської ради Микола Андрієвський розповів про події останнього, як виявиться, дня в житті цих людей, пише Волинь-нова.
У неділю 55–річна Лариса і на шість років молодший від неї брат Богдан були у місцевому храмі. Лариса посповідалась. А коли всі розходились, вона дуже плакала.
Священик почав розпитувати, чим викликаний такий розпач. Жінка розповіла йому, що її, по суті, вижили з квартири, яку має в Луцьку, і взагалі «хтось хоче вбити».
На слова священика з приводу того, що, може, треба звернутись у міліцію, мовила, що вони з братом підуть у монастир. А ще жінка в розпачі говорила, що щось зробить із собою…
«У понеділок вранці, десь о 10:30 до мене приїхав бусом наш місцевий підприємець. Він сказав, що на подвір'ї Карабанів стоять занепокоєні люди, які й послали його до мене», - розповів сільський голова.
Занепокоєні люди були тим, що цілу ніч у хаті горіло світло, а вранці на подвір'ї ніхто не з'явився.
«Я поїхав на місце. Вже нікого біля хати не було. Знайшов кількох людей, щоб були свідками, і ми вибили двері, закриті зсередини на защіпку», - каже Микола Андрієвський.
Тоді й з'ясувалось, що сталось непоправне. Судячи з усього, першою повісилась на драбині жінка. Брат її, який порався по хазяйству, зайшовши в коридор, побачив бездиханне тіло й обрізав мотузку. А потім заліз по цій же драбині на горище і теж наклав на себе руки.
У передсмертній записці, яка була знайдена, Лариса й Богдан просили вибачення в рідних за вчинене. Залишили вони і гроші на поховання.
За словами сільського голови Миколи Андрієвського, похоронили їх в одній могилі. Він же пригадав, що в сімдесятих роках, коли Богдан Карабан прийшов тільки-но з армії, то ледь не загинув. Він фарбував дах, і в якийсь момент його уразив струм.
Тоді від смерті сина врятувала мати: вона почала стягувати його з даху і прийняла на себе ураження.
Ще до року після її смерті, «щось із собою зробив» й батько, який не міг пережити такої втрати. Останнім часом покійні брат і сестра, в яких не було своїх сімей, жили в батьківській хаті.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Нагадаємо, Богдан і Лариса Карабани повісилися у власній хаті у неділю, 27 січня.
Сільський голова Уляниківської сільської ради Микола Андрієвський розповів про події останнього, як виявиться, дня в житті цих людей, пише Волинь-нова.
У неділю 55–річна Лариса і на шість років молодший від неї брат Богдан були у місцевому храмі. Лариса посповідалась. А коли всі розходились, вона дуже плакала.
Священик почав розпитувати, чим викликаний такий розпач. Жінка розповіла йому, що її, по суті, вижили з квартири, яку має в Луцьку, і взагалі «хтось хоче вбити».
На слова священика з приводу того, що, може, треба звернутись у міліцію, мовила, що вони з братом підуть у монастир. А ще жінка в розпачі говорила, що щось зробить із собою…
«У понеділок вранці, десь о 10:30 до мене приїхав бусом наш місцевий підприємець. Він сказав, що на подвір'ї Карабанів стоять занепокоєні люди, які й послали його до мене», - розповів сільський голова.
Занепокоєні люди були тим, що цілу ніч у хаті горіло світло, а вранці на подвір'ї ніхто не з'явився.
«Я поїхав на місце. Вже нікого біля хати не було. Знайшов кількох людей, щоб були свідками, і ми вибили двері, закриті зсередини на защіпку», - каже Микола Андрієвський.
Тоді й з'ясувалось, що сталось непоправне. Судячи з усього, першою повісилась на драбині жінка. Брат її, який порався по хазяйству, зайшовши в коридор, побачив бездиханне тіло й обрізав мотузку. А потім заліз по цій же драбині на горище і теж наклав на себе руки.
У передсмертній записці, яка була знайдена, Лариса й Богдан просили вибачення в рідних за вчинене. Залишили вони і гроші на поховання.
За словами сільського голови Миколи Андрієвського, похоронили їх в одній могилі. Він же пригадав, що в сімдесятих роках, коли Богдан Карабан прийшов тільки-но з армії, то ледь не загинув. Він фарбував дах, і в якийсь момент його уразив струм.
Тоді від смерті сина врятувала мати: вона почала стягувати його з даху і прийняла на себе ураження.
Ще до року після її смерті, «щось із собою зробив» й батько, який не міг пережити такої втрати. Останнім часом покійні брат і сестра, в яких не було своїх сімей, жили в батьківській хаті.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 19
Останні новини
Шахрай «видурив» пін-коди і зняв усі гроші з карток
02 лютий, 2013, 17:30
Повісилися, лишивши гроші на похорон: подробиці подвійного самогубства на Волині
02 лютий, 2013, 14:01
У райцентрі на Волині виступить Павло Зібров
02 лютий, 2013, 13:09
У Луцьку зник 16-річний хлопець
02 лютий, 2013, 12:21
Н да і ще кажуть ,що в нас в родинах всі такі "хороші" і все так чисто та й добре у правосудді,що жінка до такого стану дійшла, гарантію даю-довели або "зробили" так,щоб дійшла сама і ще й з братом до такого....
А тепер й надалі не вірте ні в Бога святого, ні в того хто Богом хотів стати, а на щастя, не вийшло...
От тому і не вірите,що існує та людина,яка Вас знищує..., віруйте і чиніть по законам Божим, - тоді всім легше житеметься!!!
А тим хто це спричинив-життя покаже, в них теж все ще попереду,якщо не в них,то в їхніх дітей,онуків,правнуків і так далі..., все зло повертається бумерангом,усім,без винятку, в життя всі ідеально не буває ні в кого!!!
Буття 32, 26-27 26
І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа до мене! І зібралися до нього всі Левіїні сини.
27 І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.
по законам божим кажеш жити? нет уж...
На рахунок муміфікацій. Знаєш скільки тіл бомжів знаходять біля водомагістральних і каналізаційних труб, які збереглися і лежать роками? Їх до мощей не зараховують. Бо можуть пояснити це нормальними словами, з т.з. науки. Тільки вашого Єгови ради -- не пиши, щоб я підтвердив факти, порийся в неті -- сам знайдеш, а мені морока зайва.
І наостанок. Якщо вам за щастя поцілувати мертву плоть -- вас шкода. Це ж наскільки потрібно мати травмовану психіку що б це подобалося. Ну -- кожному своє. Мені тільки цікаво -- як ти намагався відчути в якому стані тіло. І ще цікавіше -- як перконався що "воно справжнє"? На зуб чи що?
Може, хочете підвищити відвідуваність вашого сайту? Вам, напевно це вдасться, проте розумні, освічені люди просто перестануть заходити читати це інтернет-видання.