Легендарна рота «Світязь»: історія звитяги

Складні та драматичні дні в оточенні на сході країни, героїзм добровольців та мудрість командира роти, а також віра у перемогу над окупантами: юні лучани спілкувалися з учасниками АТО у День українського добровольця.

Зустріч із бійцями роти волинської поліції особливого призначення «Світязь» відбулася 14 березня в рамках музейного проекту «Наші захисники» у Волинському краєзнавчому музеї, - пишуть Волинські новини.

Як зазначив кандидат історичних наук Богдан Зек, проект «Наші захисники», започаткований музеєм з метою популяризації героїзму волинян, їхнього внеску у захист державного суверенітету і територіальної цілісності країни. Проект передбачає також збір експонатів, присвячених історії АТО. Нагадаємо, у рамках проекту юні лучани зустрічалися у музеї з представниками 14-ї ОМБР та полку «Азов».

Нині вихованці навчальних закладів міста мали нагоду поспілкуватися з бійцями роти поліції особливого призначення «Світязь», тих, хто не чекав повістки з військкомату, а сам зголошувався у добровольчий підрозділ, аби боронити рідну землю.

Підрозділ був створений у червні 2014 року, а 12 липня його особовий склад присягнув на вірність українському народу. У зону АТО волиняни вирушили 14 серпня. Так почався бойовий шлях підрозділу. Рота героїчно билась в Іловайську, виходила із пекельного котла. Волиняни проявили стійкість в боях за Дебальцівський плацдарм. Нечисельний підрозділ упродовж трьох днів оборонявся в оточеному Вуглегірську.

Завдяки військовій майстерності 30 січня 2015 року рота «Світязь» героїчно вирвалась з блокади, завдавши серйозних втрат ворогу. Сьогодні підрозділ продовжує виконувати завдання у зоні АТО.

На час проведення заходу у музеї буде представлена виставка світлин, елементів військової амуніції із фондів Волинського краєзнавчого музею, інших експонатів, які є свідченням звитяжного бойового шляху роти поліції «Світязь».

В боях за Україну загинули бійці роти Володимир Іщук, Мирослав Столярчук, Сергій Помінкевич, Максим Ляшук, Олександр Сацюк, Віктор Шолуха та Олександр Сивий. Юним лучанам нагадали, що наш моральний обов’язок перед полеглими захисниками України – здійснювати реформи, розвивати державу, тому що Україна повинна бути розвинутою та процвітаючою, щоб кров захисників була пролитою не марно. Пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Представник роти поліції «Світязь» Дмитро Білецький розповів, що підрозділ був сформований з тих, хто виявив бажання відстоювати батьківщину – це були представники різних професій, різні за характером. Пройшовши початковий курс, вони згуртувалися, пройшли бойове злагодження, а у першому відрядженні протягом сімох днів намагалися зайти у зону бойових дій через Ясинувату, отримали наказ вирушити в Іловайськ.

У складі підрозділу нараховувалося 40 осіб. Саме в Іловайську бійці вперше віч-на-віч зустрілися з негідниками, які посягнули на суверенітет України. Бійці роти приймали бої, тримали оборону. Місто та прилеглі території зайняли російські війська, які були без розпізнавальних знаків. Іловайськ оточили, тоді підрозділ зазнав першої втрати – загинув Володимир Іщук. Ситуація була складною та напруженою, але вони трималися.

У певний момент стало зрозуміло, що потрібно виходити з оточення, тому що до роти не могли пробитися представники збройних сил. Рота під керівництвом Олександра Фацевича вирішила виходити. Проходячи так званим «зеленим коридором», вони потрапили в засідку – тоді загинуло багато людей. Вийшовши з оточення, бійці проходили курс реабілітації, частині з них стан здоров’я не дозволив продовжити службу, але частина з них продовжила бойовий шлях. Вже взимку підрозділу знову довелося в ступити у бій у Вуглегірську.

Дмитро Білецький зауважив, що наймолодшому представнику роти виповнилося лише 23 роки. Дивував моральний дух молодого бійця – випускник Луцького педагогічного коледжу Олександр Сивий у екстремальних ситуаціях співав пісню українських повстанців «Лента за лентою».

Капітан роти «Світязь» Сергій Зиза, який надав декілька експонатів для експозиції музею, зазначив, що якби не добровольчі підрозділи, ситуація в Україні була б значно більш трагічною, адже збройні сили попередні керманичі держави всіляко намагалися розвалити.

Він закликав молодих лучан не тішити себе ілюзіями та не вірити у те, що росіяни не є ворогами України. Наприклад, в Іловайську ті свідомо не збиралися випускати живими бійців «Світязя» попри брехню про «зелений коридор». Він підтвердив, що Іловайськ оточували регулярні російські війська.

Також Сергій Зиза відзначив, що Україна постійно ворогувала з москалями, які ніколи не були нашими братами чи друзями. На його думку, у 1991 році Україні потрібно було взяти приклад з прибалтійських країн, які проголошували не незалежність, відновлення державності. Україна також мала свою державу, що була окупована у 1918 році.

«Я думаю, що чергову московсько-українську війну ми завершимо нашою звитягою. Збудуємо справжню Українську соборну самостійну державу», - зазначив ветеран АТО.

Зі слів Сергія Зизи, він протягом 17 років служив у підрозділі фізичного захисту податкової міліції. На базі податкової міліції у 2014 році планували створити добровольчий підрозділ, до лав якого він зголосився. Однак минали місяці і сформувати підрозділ не вдавалося, тож він звільнився та вступив як доброволець у роту «Світязь». Прослуживши місяць, він потрапив у Вуглегірськ, де підрозділ виконував бойові завдання.

Спочатку було відносно спокійно, але згодом їх оточили вороги. Підрозділ дислокувався у приміщенні школи-інтернату для дітей з порушеннями здоров’я. У другому корпусі інтернату базувалася протитанкова батарея ЗСУ у складі 32 чоловік. Інших підрозділів в оточеному Вуглегірську не лишилося, а на місто сунули регулярні російські війська – півтори-дві тисячі проти 52 оборонців міста.

Протягом трьох діб вони відбивали атаки ворога, маючи на озброєнні лише легку стрілецьку зброю та один великокаліберний кулемет ДШК, що рятував від легкої бронетехніки, автомобілів, але не від танків, САУ та бронетранспортерів. На озброєнні також були гранатомети.

«Якби не наші артилеристи, я і побратими, які були зі мною у Вуглегірську, зараз перед вами не стояли б, це був би другий Іловайськ. Ми двічі викликали вогонь на свої позиції», - зізнався Сергій Зиза.

З його слів, з артилеристами доводилося зв’язуватися через волонтерів, які давали координати. Артилеристи були дуже здивованими, що стріляти просять по своїх. Від обстрілу ховалися у підвалі, ворожий танк зі ста метрів відкривав прямий вогонь по будівлі. Коли наші артилеристи відкривали вогонь, ворог відступав, а живу силу бійці «Світязя» відбивали своєю стрілецькою зброєю.

Командир роти ухвалив рішення виходити не на Дебальцеве, а на Єнакієве та Горлівку, де ворог на них не чекав і завдяки цьому вдалося вийти з оточення пішки (БТР роти був повністю розбитий). За три дні боїв у підрозділі було лише двоє легких поранень. Одному з бійців вдалося врятувати життя багатьох побратимів – коли вони захопили в полон російського снайпера, той жбурнув у них гранатою, а бійцеві «Світязя» вдалося її відкинути, хоч боєць і отримав осколкове поранення.

Другого бійця поранило осколком від гранатомета. До прориву з оточення пораненого тримали у підвалі, а згодом він пройшов з пробитою ногою разом із побратимами понад 10 кілометрів,навіть не віддаючи зброю. Отже, вціліти бійцям підрозділу вдалося завдяки Божій волі та мудрості командира Олександра Фацевича.

Сергій Зиза наголосив, що вже протягом чотирьох років триває справжня війна з Росією. Він нагадав, що перед обранням на посаду президента Петро Порошенко обіцяв закінчити АТО за два тижні. З його слів, досі гарант та його кліка при владі торгують з російськими агресорами не лише вугіллям та металом, а й запчастинами до зброї, які Україна постачає у Росію.

Він закликав юних лучан нарешті поважати себе та обрати до влади українців, тому що, якщо ми самі себе не поважаємо, до нас ніколи не ставитимуться з повагою інші народи.

Попри те, що Сергій Зиза у жовтні минулого року звільнився з підрозділу, він вважає, що українцям варто гнати нечисть зі своєї землі, і коли українці оберуть іншу владу, він готовий знову влитися у добровольчий підрозділ.

Насамкінець представникам роти «Світязь» вручили подяки Волинського краєзнавчого ліцею та солодкий подарунок від студентів Луцького педагогічного коледжу.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!