Поклав автомат і взяв пензлик: у Луцьку – філософська виставка картин атовця. ФОТО

Атовець Андрій Соломін презентував у Луцьку серію картин «Парадокси війни». У неї увійшли два десятки полотен, над якими автор працював протягом року.

Відкриття виставки відбулося 13 лютого у Галереї мистецтв.

Маки, які виросли із солдатської каски, військовий, що стріляє трояндами, рука, що керує воїном-маріонеткою, - ці та інші зображення дали змогу присутнім по-іншому подивитись на війну, переосмислити своє життя та ситуацію в країні.

Підтримати бійця прийшли друзі, військові побратими, батьки, кохана та сторонні люди і поціновувачі мистецтва.

«Я хотів показати тонку грань між життям та смертю, між знищенням та розквітом. Мирне життя також небезпечне, як і військове. Побувавши там і пройшовши війну, ти бачиш мирне життя в інших кольорах», - розповів автор картин. Полотно, яке емоційно найближче Андрію, – те, де зображені гради, які мали б стріляти руйнівною силою, а натомість – феєрверки.

Атовець – непрофесійний художник. Малювати почав після повернення із зони АТО. Його картини намальовані акриловою фарбою та покриті лаком. Андрій Соломін розповів, що спочатку створив три роботи в одному стилі, а згодом вирішив намалювати серію.

«Ті всі сюжети філософські, абстрактні, які зображені на картинах – військова буденність, небезпечність цієї справи, захист Батьківщини, під загрозою кожен день твого життя, бажання не створювати війн, а жити мирним життям – в Андрія чудово проілюстровано. Він поєднав філософське бачення і війни, і життя. Дуже мудро це вийшло, - поділився враженнями учасник АТО Павло Ковальський. - Рекомендую всім лучанам відвідати цю виставку і пороздумувати над цими роботами».

Його «зачепила» картина, де одна частина окулярів бачить різнобарвне життя, а інша – сірість війни. Так двояко, на його думку, дивляться ті, хто побував на Сході. Павло висловив ще одне трактування картини: права частина – бачення світу очима звичайних людей, ліва – очима військових, в яких кожен день тільки бої, позиції, техніка і командування.

«Я знаю Андрія три роки, ми познайомились на арт-реабілітації у «Лісовій пісні», коли Андрій поклав автомат і взяв пензлик. З того часу він володіє ним досконало», - зауважила творчий наставник Андрія Соломіна Тетяна Мялковська. Жінка подарувала атовцю книги, побажавши, щоб ті стали йому провідником і опорою в житті. Це, зокрема, книги Ніка Вуйчича «Життя без обмежень. Шлях до неймовірно щасливого життя», Джима Коллінза «Величні за власним вибором» та Барбари Шер «Мистецтво мріяти».

АтовецьРуслан Кашаюк, який після повернення також почав малювати, додав, що на зображеному є рівновага, нема виплескування лише негативу.

Фотограф Віктор Чухрай наголосив, що такі картини, як в Андрія, повинні бути на білбордах міста замість реклами, а Павло Ковальський побажав влаштувати таку виставку у Верховній Раді, щоб депутати задумались над станом країни.

Усі охочі залишали відгук про побачене у спеціальній книзі. А ще смакували вином та фруктами.




Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!