Найстаріший парк Луцька: перлина, яка занепадає

Колись тут були танці, пляж та затишні прогулянки по алеям вздовж річки. Нині важко сказати, що залишилося цінного від ботанічного саду, а прогулятися не лячно лише вдень, та й у компанії.

Ботанічний сад, парк Ворошилова, парк біля Слоника – як лише не називають цю територію. ІА "Конкурент" вирішив дізнатися, яку нині місію виконує ця територія та які її перспективи.

ІСТОРІЯ У ПОНАД СТОЛІТТЯ

Парк було закладено ще на початку минулого століття. У 50-тих роках тут відкрили дитячу залізницю. На архівних відео видно, яким був парк у ті роки.





У повоєнні часи територію парку почали називатися в честь Климента Ворошилова, радянського політичного діяча. А наприкінці 70-тих років тут виник саме ботанічний сад.

"Рішенням Луцької міської ради від 27 жовтня 1977 року Луцькому державному педагогічному інституту імені Лесі Українки була надана земельна ділянка площею 10 гектарів на вулиці Шопена для створення ботанічного саду, без права власності на цю земельну ділянку", — пояснили в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки.



Свого часу у ботанічному саду були тюльпанове дерево, платан західний, граб, клен, дуб, вільха, верба, каштан, липа, ялина, сосна, тополя, горобина, береза, катальпа (до 50 видів дерев), а також ліщина, калина, кивильник, спірея, самшит, барбарис, бузина, жимолость, магонія, крушина, едельвейси, лілеї, родіоли, астильби, маслини, сакури (всього до 200 видів рослин).

Втім у 2001 році адміністрація університету звернулася до міської ради з проханням вивести цю ділянку з підпорядкування університету. По тому співробітники ботанічного саду Національної академії наук України, дослідивши територію, дійшли до висновку, що категорії ботанічного саду територія більше не підлягає.

Тож свій статус ця територія втратила у 2003 році, коментує начальник відділу екології Луцької міської ради Анатолій Гламазда. Натомість ботанічний сад з'явився на вулиці Потебні та займає площу у 10 гектарів. Ним теж опікується Східноєвропейський університет.

СЛОНИК, ТАНЦІ ТА ПЛЯЖ

За часів розквіту тут було чимало порід дерев, кущів та рослин. Про минулу інфраструктуру тут нагадують кілька об'єктів. Зокрема, це платан — рідкісне дерево, що ще й досі означене інформаційною табличкою.



Також тут збереглася дитяча залізниця, яка працює у теплу пору. Приміщенням, самими вагончиками тут опікується львівська залізниця.







Також в парку зберігся пам'ятник Слонику. Колись скульптура мала ще "напарника" — Моську — героями відомої байки Івана Крилова. Втім, собачка зникла.



Збереженням Слоника у належному вигляді турбують небайдужі лучани. Вони ж і регулярно фарбують його у різні кольори.



Подалі від скульптури збереглися рештки колишньої сцени, де відбувалися танці та концерти. Свого часу тут були справжні дискотеки, територія гарно освітлювалася. Частина старих ліхтарів все ще збереглася, але вони не працюють та заржавілі.



ЩО НИНІ?

Територія, що на Шопена, отримала статус об'єкта природньо-заповідного фонду загальнодержавного значення, кажуть у відділі екології міськради. Відтак була переписка між органами влади, аби зняти цей статус, адже саду вже немає. Втім цього так і не сталося. Коштів на утримання цієї території зі сторони держави, зазначає Анатолій Гламазда, не виділяли. Як комунальну землю його доглядає, прибирає міська влада чи громадські організації, приватні підприємства чи під час екологічних акцій.

Частиною території, що біля дитячої залізниці, опікується Львівська залізниця. Ділянка вздовж річки Сапалаївка – це рекреаційна зона (7,51 гектара) відповідно до рішення міської ради.



"Безпосередньо на цю ділянку кошти не виділяються. Виділяються загалом на парки та сквери, але якщо є необхідність дерева зрізати, чагарники, то це робиться", — зазначає Анатолій Гламазда.

На думку посадовця відновити тут ботанічний сад не можливо. Адже реально саме 10 гектарів сад ніколи не займав, максимум — 2,5 гектара. Більше того, на самій території є стежки, комунікацій, а статус ботанічного саду означає територію з обмеженим режимом використання. Натомість там може бути рекреаційна зона, парк чи сквер з велосипедними доріжками, пішохідними зонами.

Загалом територія видається прибраною, якщо заплющувати очі на певні ділянки. Наприклад, місце, де колись були танці — це ніби суцільний смітник. Пляшки, недопалки, лахміття — усе це "добро" принесли та залишили на території відпочивальники. Смітник тут є невеликий лише на алеї, що з'єднує вулиці Світла та Шопена.



ВІДНОВИТИ САД — ЧИ МОЖЛИВО?

Віднедавна радник міського голови Мар'яна Сорочук у квітні минулого року виступила з ініціативою відновити ботанічний сад. Вона зазначала, що до початку Незалежності тут налічувалося 50 видівки, яка пролягатиме від Шопена до Київського майдану, встановленням лавочок зі смітниками тощо. Петиція знайшла потрібну кількість голосів.

Утім в міській раді відповіли, що підстав відновити ботанічний сад — немає.

"...встановлено, що його територія не відповідає вимогам та завданням, передбаченим Положенням про ботанічний сад "Волинь" ні за величиною території, ні за придатними умовами, ні за місцем розташування, ні за видовим складом, і було рекомендовано підібрати нову територію під державний ботанічний сад", — йдеться про дослідження науковців 2001 року у відповіді мерії.







Поза тим, Мар'яна Сорочук, яка нині працює радником і курує саме екологічний сектор, від ідеї відновлення ділянки не відмовляється.

"За літній та осінній періоди було проведено чимало заходів, аби цю територію реабілітазувати. Оскільки нині і природній фонд, і інфраструктура саду у занедбаному стані через те, що не здійснювався належний догляд особами, які за нього відповідають. Зараз постане питання, аби у квітні-травні провести фахову комісію, ботаніків, які оцінять, чи збереглися там певні види рослинності, чи все ж таки вони втрачені. Після будуть висновки — це сад буде відновлюватися і робитися проект його реконструкції чи яка його може бути подальша доля", — коментує Мар'яна Сорочук.




Вона зазначає, що територія важлива для інфраструктури міста, оскільки поєднує кілька районів, розташована майже в центрі і є найстарішою парковою зоною Луцька. У будь-якому разі, цю територію потрібно зберегти як зелену зону, каже радниця.

Для цього варто здійснити проект відновлення доріжок, сходів, пандусів, освітлення, відновити рослинність.

***

Свого часу територія колишнього саду — була одним із найжвавіших територій для розваг тодішньої молоді. У сучасному Луцьку ця територія може стати зеленою оазою для прогулянок, занять фізичною культурою чи відпочинку. Тим паче, що ближче до Київського майдану, на території CityПарк облаштована зона для рекреації є.

Колишній парк легко з'єднує одразу кілька центральних вулиць: Київський майдан, проспект Волі та Перемоги. Лише вирішивши питання з освітленням, територія може ожити як колись.

Текст - Тетяна Грішина
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!