«Привид Бандери»: Польща розсварилася з усіма

Вже вдруге за тиждень Польща опинилася в епіцентрі міжнародного скандалу. Нещодавно Комітет Європарламенту проголосував за резолюцію щодо запуску процедури введення санкцій проти Польщі через проведення резонансної судової реформи.

Однак прийняття Сенатом Польщі змін до закону про Інститут національної пам'яті викликало значно більше обурення інших країн, оскільки стосується болючих тем Другої світової війни, - повідомляє Прямий.

Верхня палата польського парламенту розширила повноваження Комісії переслідування злочинів проти польського народу. Наступним кроком у прийнятті закону про Інститут національної пам'яті буде його підписання президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Зокрема, зміни до закону про Інститут національної пам’яті передбачають заборону пропаганди так званої «бандерівської ідеології». За заперечення «злочинів українських націоналістів» передбачено штраф або позбавлення волі на термін до 3 років.

Зауважимо, введення кримінальної відповідальності за «бандеризми» було запропоноване фракцією Kukiz'15. Цю популістичну та праву партію очолює панк-музикант Павел Кукіз. Раніше він уже закликав до спорудження стіни на кордоні з Україною та був причетним до фінансування історично неоднозначного фільму «Волинь».

«Привид Бандери» в україно-польських відносинах

Ще після ухвалення закону Сеймом закону 26 січня МЗС України висловило свою стурбованість. «Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися. Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій (…)», − йдеться у заяві.

У МЗС України також нагадали, що українці, як і поляки, зазнали великих страждань від тоталітарних режимів в роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини.

Після позитивного рішення Сенату розкритикував закон і президент України на своїй сторінці у Facebook. «Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон», − зазначив Петро Порошенко. За його словами, ухвалений польським парламентом закон щодо заборони так званої «бандерівської ідеології» не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

В свою чергу, директор українського Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначає, що ухвалений закон про Інститут національної пам'яті спрямований насамперед проти українців, котрі живуть у Польщі, та підтримується проросійськими силами.

«Як і очікувалось, Сенат підтримав недолугий законопроект, якій попередньо був ухвалений у Сеймі. Законопроект, який продовжує політику диктату історії та ставить під загрозу будь-які дискусії навколо історії. Зокрема історії, польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Мета цього законопроекту − припинити будь-які дискусії та затвердити односторонню оцінку та вину українців в цьому конфлікті», − впевнений В’ятрович.

Болісна історія Голокосту

Польське трактування історичних подій Другої світової війни обурило не лише Україну. Категорично проти закону про Інститут національної пам’яті виступив Ізраїль. Таку реакцію викликало положення документа про введення кримінальної відповідальності за вживання виразу «польські табори смерті» та інші висловлювання, які можуть бути інтерпретовані як спроба виставити поляків співучасниками злочинів Третього Рейху, включно з геноцидом євреїв.

Фактично законом запроваджується покарання за свідчення жертв Голокосту. МЗС Ізраїлю заявило, що таке рішення Польщі «не сприятиме виявленню історичної правди і може зашкодити свободі проведення досліджень».

Міністр розвідки Ізраїлю вже оголосив вимогу відкликати посла з Польщі для проведення консультацій. А в парламенті країни запропонували проект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті прирівнюється до заперечення Голокосту. Поправка передбачає до 5 років позбавлення волі для тих, хто заперечує чи ідентифікує себе зі злочинами проти єврейського народу. «Поляки і інші, які можуть захотіти їх наслідувати, повинні знати, що історична правда єврейського народу не продається», − сказав один з ініціаторів законопроекту Іцик Шмулі.

США у традиціній ролі модератора

На підтримку Ізраїлю вже виступили Сполучені Штати Америки, закликавши Польщу переглянути законопроект про Інститут національної пам’яті. «Історія Голокосту болісна й складна. Ми розуміємо, що такі фрази, як «польські табори смерті» є неточними, оманливими та шкідливими. Проте ми стурбовані тим, що затвердження цього законопроекту може підірвати свободу слова та академічний дискурс», − йдеться у заяві Державного департаменту США .

Слизькою стежкою до історичного трибуналу Польща розпочала йти після перемоги націонал-консервативної партії «Право і Справедливість» на парламентських виборах у 2015 році. Зокрема, у 2016 році Сейм визнав Волинську трагедію (обопільні етнічні чистки українського і польського населення) геноцидом польського народу. Не забувають поляки про свої вимоги репарацій від Німеччини за збитки у Другій світовій війні і систематично нагадують про це як і в юридичному, так і в політичному значеннях.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!