Моніторинг та техногенна безпека: що дасть лучанам «Безпечне місто»

Правоохоронці та активісти в один голос заявляють: реалізація програми «Безпечне місто» у Луцьку дасть можливість підвищити ефективність запобігання правопорушенням та дозволить підвищити рівень особистої безпеки містян. Проте у 2018 році на реалізацію проекту міська рада не передбачила грошей.

25 січня представники громадських організацій, правоохоронних органів зібралися на круглий стіл, аби обговорити програму «Безпечне місто», реалізацію якої у місті наразі «заморозили».

Експерт «Волинського центру розвитку урядування» Тарас Яковлев нагадав, що «Безпечне місто» у Луцьку планували ще з 2013 року, аби підвищити рівень комфорту лучан та вплинути на рівень злочинності у місті. Тоді в Україні не було великої кількості подібних проектів, тож багато часу витратили на технічне обгрунтування та вивчення досвіду. Під час його розробки плідно працювали з Луцьким відділом поліції, аби обговорити необхідні моменти, а фактично проектували «Безпечне місто» у 2015 році.

«Необхідно дійсно говорити про цей проект, аби розвивати його і розширювати», - наголосив експерт.

«Безпечне місто» мало б включати моніторинг за всіма виїздами та в’їздами у Луцьк з можливістю фіксування номерних знаків спеціальними камерами. Таким чином, у відповідних місцях передбачене встановлення техніки, а завдяки відеофіксації можна було б створити базу автомобілів. Окрім того, йшлося про встановлення відеоспостереження в громадських місцях (64 камери), прокладення оптоволоконної мережі та створення єдиної світлофорної системи міста.

Тож з’явилася б можливість контролювати та регулювати транспортні потоки міста. Наприклад, у випадку утворення пробок, координуючи систему світлофорів, можна було б переорієнтувати рух тощо. Якщо ж, наприклад, відбулася крадіжка автомобіля, записи камер допомогли б встановити, куди рухається крадій, а за допомогою коригування світлофорного руху правоохоронці оперативно затримати б злочинця. Для координації роботи передбачили створення центру адміністрування.

«За моєю інформацією, практично прокладена вся система оптоволоконних мереж», - зауважив Яковлев. Також придбане обладнання, тому треба інсталювати програмне забезпечення та починати роботу – запустити її можна було б навіть цьогоріч.

Експерт зауважив, що програму розробляли кілька років тому, та вона збудована таким чином, що можна працювати над її осучасненням та вдосконаленням. Цікаво, що мережа мала б забезпечити каналом зв’язку низку комунальних закладів. Окрім контролю криміногенної ситуації, «Безпечне місто» формувало б техногенну безпеку за рахунок взаємозв'язку комунальних підприємств.

До слова, коли програму лише розробляли, то її кошторисна вартість становила понад 11 млн грн. Однак після проведення тендеру знайшлася компанія, яка готова її втілити за 7,6 млн грн. Відтак, 4 млн грн вклали у її реалізацію, а згодом, після зміни владі у місті, кошти перестали виділяти. Наприклад, цьогоріч у бюджеті на її реалізацію коштів не передбачили.

Тому Яковлев зауважив, що за результатами круглого столу до міськради нададуть рекомендації стосовно завершення реалізації проекту. Адже на лютневій сесії депутати Луцькради розподілятимуть майже 100 млн гривень залишків, тож важливо, аби питання безпеки містян вчергове не «відсунули» на другий план. Окрім того, варто створити робочу групу для формування пропозицій щодо подальшого розвитку проекту, - вважає він.

Із необхідністю завершення реалізації «Безпечне місто» погодилися й правоохоронці. Заступник начальника сектору превенції Луцького відділу поліції ГУ НП Федір Дроздик зауважив, що відеоспостереження може стати серйозною підмогою для розкриття злочинів. Адже, на жаль, не всі приватні особи, які володіють камерами, готові співпрацювати та надавати відео, якщо злочин потрапив у поле зору їх техніки. Тому важливо, аби програма була комунальною. Між тим, наявність відеоспостереження, згідно прогнозів, підвищує розкриття правопорушень майже на 50%.

Старший інспектор відділу моніторингу та забезпечення патрульної поліції Луцька Павло Радивонік додав, що управління надавало в міськраду інформацію щодо основних місць, де здійснюють правопорушення. Наприклад, аби повністю охопити Центральний парк, патрульним не вистачає працівників. Камери ж дозволяють покращити три складові – превенцію, протидію і розкриття.

З цією думкою погодився й самооборонівець Олександр Ніколайчук, який у складі громадського формування вже 4 роки патрулює Луцьк. Адже чи не найважливішим етапом є превенція – запобігання злочинів та порушень важливіше, ніж боротьба з подіями, які вже відбулися. Варто працювати й над освітньою частиною – клеїти мотиваційні білборди. Адже навіть просвітницька програма для інформування мешканців змусить і потенційних злочинців задуматися, що надалі буде важче уникати правосуддя.

Натомість очільник громадського формування «Національні дружини» Вадим Крикун зауважив, що під час патрулювань неодноразово доводилося пост-фактум прибувати на місця ДТП чи масових бійок. У таких випадках важко встановити істину. Тому проект «Безпечне місто» стане гарною опорою для встановлення справедливості, а правопорушникам важче буде уникнути кари.

Тож наразі слово - за Луцькою міською радою.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!