Об'єднання Луцька з селами: владі міста поставили «двійку»

Попри попередні домовленості щодо співробітництва із селами поблизу Луцька, нині очільники міста не роблять нічого, аби забезпечити співпрацю, таким чином позбавляючи міста перспектив до розширення.

Про це йшлося під час круглого столу «Перспективи розвитку співпраці між Луцьком та навколишніми сільськими радами», 16 січня.

Прилуцький сільський голова Валентин Арчибасов пригадав, що дійсно, співпраця із Луцьком розпочалася за часів головування Миколи Романюка. У 2017 році із низки передбачених договорами пунктів частково реалізували капремонт дороги Наливайка-Богуна, але фактично, на цьому співпраця скінчилася. Адже навіть 19-а маршрутка, курсування якої також було одним із пунктів договору, нині їздить вкрай рідко - 1-2 рази.

У сільраді думають на подальшими перспективами розвитку, обговорюють необхідність навіть не одного дитсадка, проте місто ніяк не висловлювалося стосовно готовності допомогти. Натомість відбувається щось незрозуміле – договір ні не розривають, ні не працюють над його подальшою реалізацією.

Його колега, очільниця Гіркополонківської сільради Ніна Симонович, додала, що була дуже подивована інформацією з преси, що громада Гіркої Полонки «дала добро» на приєднання до Луцька. Адже за 8 місяців жоден із нових з керівників міськради не побував у сільраді, аби поцікавитися станом справ у громаді. Тут же натомість неодноразово казали, що готові обговорювати перспективи співпраці, проте не так і не чули жодних пропозицій. Натомість місто навіть не хоче укладати договору на вивіз стоків із станції у села.

«Страждає громада», - вважає Симонович. На думку посадовця, не варто замішувати політичного підтексту, коли йдеться про життєвоважливі та перспективні питання, а громада готова сідати за стіл переговорів.

Підгайцівський сільський голова Юрій Семенюк насамперед нагадав, що його громада прийняла важливе рішення – Підгайці об’єднуватимуться із Лищенською громадою. Ще раніше, за головування Миколи Романюка, напрацювали напрямки для співробітництва між містом і селом – відкриття ЦНАПУ, реконструкція каналізації тощо.

«Найголовніше, що від нас не вимагали об’єдання», - зауважив чоловік. Після зміни влади у Луцьку його також запрошували поспілкуватися стосовно перспективи співпраці. Однак після спілкування із радником міського голови Ігорем Поліщуком далі обіцянок справа не зрушила. Адже для початку просили продовжити маршрут автобуса №18.

«Так само, як ваша команда – треба було знаходити спільне рішення. Вони навіть питання 18 маршрутки не вирішили, про що тут говорити?» - додав Семенюк.

Експерт «Волинського центру розвитку урядування» Тарас Яковлев насамкінець зауважив, що Луцьк має дуже обмежену площу, що, в свою чергу, скорочує можливості для розвитку обласного центру. Розбудова дає можливість притягувати інвесторів та збільшувати кількість робочих місць. Тож колишні заступники міського голови бачили перспективу та почали вести переговори із низкою сіл довкола міста - напрацювали «дорожню карту», аби вкладати в села кошти, а потім мати змогу спільно користуватися благами. Таким чином, вдалося налагодити діалог із Прилуцьким, обговорювали спільні проекти з Підгайцями та Гіркою Полонкою.

«Мені було дуже неприємно, коли про рішення про об'єднання деякі сільські голови дізналися не від міськради, а з преси», - додав він. Врешті, він закликав сільських голів не зважаючи ні на що вести діалог з містом. Адже у подальшому спільна праця зможе розширити перспективи і для Луцька, і для сіл.

Тож вже завтра експерти організації опублікують рекомендації щодо співпраці та закличуть владців із міста звернути увагу на питання співпраці із ближніми селами.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!