На Волині – сусідські «війни» через погану дорогу

У Камінь-Каширському районі сусіди сваряться через погану дорогу.

Про це пише "Полісся".

Жителям провулку Лесі Українки, що у селі Нуйно, обридло миритися з жахіттям, яке язик не повертається назвати дорогою.

Щоразу опісля зливи вона перетворюється на непрохідне місиво з піску та глини, бо тут й досі не облаштовано твердого покриття бодай зі щебеню. Тож, аби дістатися до своїх будинків у таку пору, останнім доводиться в прямому сенсі минати пастки з води і багнюки, ризикуючи лишити в них взуття. За словами людей, проблему взялись вирішити ще два роки тому, однак через непоступливість однієї родини до робіт за цей час так і не приступили.

Немає дороги – винні сусіди

Ситуація, описана нуйнівчанами Оленою Кусік, Марією Раковець, Григорієм Семенюком і Павлом Сільчуком, котрі завітали в редакцію напередодні новорічних свят здивувала журналістів видання.

– Такої поганої дороги, певно, немає ніде. Зараз не те, що проїхати автомобілем, пішки не можна пройти, – емоційно розповідають селяни та пропонують журналістам пересвідчитись в усьому особисто. Під час короткої бесіди стає відомо, що головною причиною цієї біди вони вважають своїх сусідів – сім’ю Антонюків, які, запевняють співрозмовники, встановлюючи паркан біля дому, зайняли частину проїжджої частини, відповідно сільський голова відмовляється робити дорогу, поки ті не усунуть порушення.

– Вже набридло, через сусідів не маємо нормальної дороги, – каже Олена Кусік. – А в нас у кожного діти в школу ходять, дорослі добираються на роботу. Крий Боже пожежа, чи погано кому стане, так сюди ні пожежна, ні швидка не доїде. Тим більше там молоді надали ділянки під забудову. Скажіть, як будівельні матеріали довозити?
Жінка додає, що вся вулиця очікує на зміни, але це трапиться лише тоді, коли буде вирішено питання із загорожею.

– Сільський голова обіцяв зробити вулицю, та межа повинна іти врівень, а не так, як зараз. Вже й пропонували сусідам допомогти перенести загорожу, але ті відмовляються. В серпні ми спробували самі її демонтувати, то на нас сусідка поліцію викликала, але жодних штрафів не було.

Підтверджує сказане також і решта. Зокрема, Марія Раковець пояснює, що 27 грудня ініціативна група вкотре звернулася до сільського голови Віталія Ярощука, але у відповідь люди почули: “Домовляйтеся з сусідкою, тоді буде дорога!” Проте люди вважають, що розв’язувати конфлікти – не їхня справа.

Аби детальніше розібратися в ситуації, кореспондент “Полісся” того ж дня вирушив до Нуйно. Діставшись за чверть години на місце, переконався в правдивості слів селян — без гумових чобіт обійтись тут просто неможливо. Багновище вкрило всю дорогу, а сама місцина низинна, тож вода стоїть чи не в кожному дворі. Щоб оглянути її повністю, змушені пересуватися наче по справжньому болоті: від одного невеликого острівка сухої землі до іншого, часом через людські подвір’я. На щастя, місцеві звикли не зачиняти хвіртки.

На котромусь із них журналіст зустрів поважного віку жіночку. Євгенія Дунайчук (так назвалася вона журналісту) мешкає на цьому провулку вже десять років, стільки ж часу мріє і про нормальну дорогу.

– Якщо суха осінь, то ще як є, а за такої погоди, то не пройти, не проїхати, – бідкається господиня. – Там відразу голова казав, що дороги не можна робити, бо забор неправильно стоїть. Хлопці знесли того забора, а дороги немає. А той, що забора знесли, обижається. Ось бачите вода стоїть на подвір’ях, стоку ніякого немає, на ділянках бруд.

Євгенія розповіла, як дістаються до магазину чи в центр на зупинку:

– Отако понад хатами, дворами. Я сиджу в хаті, то мені ще так, а інші й донька щодень на роботу ходять. По дворах вийдемо, а там вже дорога нічого. То добре, що сусіди поставили хвіртки і пропускають.

Журналіст не минув обійстя згаданої попередньо родини Антонюків. Їхній паркан дійсно виступає на проїжджу частину, якщо порівнювати з рештою. Хоча заради справедливості варто додати, що частина господарів теж допустила порушення, що й визнають під час розмови. Проте вони згідні посунути межі, але чекають цього і від сусідів.

– За генеральним планом забудови дорога передбачена завширшки 12 метрів. Коли люди загороджували ділянки, то про це не знали. Зараз ширина дороги має не більше семи метрів. Виходить, всі потрохи позаймали. Ми готові відступити, аби нормально зробити ту дорогу, але нехай спочатку Антонюки перенесуть подалі загорожу, – зазначають гуртом.

Не приховує відчаю і Марія Кусік:

– Я інвалід першої групи. Лежала вісім з половиною місяців. Мене виносили на ношах аж на трасу, до машини, бо не можна сюди доїхати. То вже дуже ситуація критична і треба щось робити. Якщо скажуть всім приймати загорожі, прийдеться вже всім. Діти, внуки ростуть, хочеться комфорту.

Саме належних умов життя найпаче прагнуть селяни. Зізнаються, обридло бовтатися в цьому багні; не раз намагалися самотужки облаштувати дорогу, завозили пісок, але з того ради мало.

У сільській раді розводять руками: “Вплинути не можемо!”

Звернулися журналісти “Полісся” і до нуйнівського сільського голови Віталія Ярощука, аби він пролив світло на причини затягування дорожніх робіт. За словами Віталія Івановича, нормальна дорога на провулку Лесі Українки мала з’явитися давно, якби не цей конфлікт. Підтверджує голова і те, що окрім Антонюків зайняли зайву площу також інші жителі провулку. Загалом така проблема має місце чи не повсюдно в населеному пункті.

– Ще два роки тому планували облаштувати на згаданому провулку тверде біло-щебеневе покриття. В поточному році ми вже зробили власним коштом дві вулиці протяжністю близько кілометра, в’їзд на провулок Лесі Українки — загалом двісті метрів. Але далі через той паркан рухатись не можемо, поки не усунуть порушення, – коротко пояснює керівник громади та радить про всі деталі запитати землевпорядника Олександра Трушика.

Місцевий землевпорядник знову ж винить нерадивих сусідів за те, що встановили паркан не там, де належить.

– Орієнтовно паркан Антонюків на 3,5 метри виступає за межі, вказані у проекті. Згідно з документами дорога має ширину 12 метрів. Коли Антонюки робили приватизацію земельної ділянки, там стояли жерді. І спеціалісти, які здійснювали загальну зйомку, попереджували, що потому вони мають ще відступити. А Антонюки так і загородили. А сьогодні там навіть трактор, коли чистить зимою сніг, не може проїхати через свої габарити… Ми з Антонюками говорили по-людськи, просили перенести паркан. Вони відмовились. Пізніше їхні сусіди написали заяву. Відповідна комісія обстежувала все, склала відповідний акт. Згодом провели засідання виконкому, на котре були запрошені всі сторони конфлікту. Виконком прийняв рішення знести паркан, але порушники не забажали його підписувати, як і отримувати рекомендований лист. На той час не було сформовано земельної інспекції, тож механізмів вплинути на них сільська рада не мала.
Наразі вже звернулися до земельної інспекції. Пообіцяли, що нас включать у план перевірки, але коли приїде інспектор — я не знаю, – коментує ситуацію пан Олександр.

“Нерадива” родина має своє бачення проблеми

Людмила та Ростислав Антонюки не приховують своєї провини: “Виступили… бо де поставив кілки землевпорядник, так і городилися”. Але, як пояснюють, робили так за прикладом сусідів, що оселилися на провулку раніше. Тому в питанні дороги вимагають справедливості – коли їх примушують перенести паркан подалі, то хай це зроблять всі сусіди.

– Ми лише сім років там живемо. Поставили спочатку дерев’яного забора, викопали ставочка, бо не було де воді діватися. Потому сітку натягнули, ніхто нічого не казав. А коли металопрофіль прикрутили, то вже заважає, – обурюється Ростислав Антонюк. – Біля нас була баюра, я завіз її битою цеглою, заплатив за це гроші. Піску засипав, ніхто гроші не платив. А зараз, виходить, через мене не можуть зробити дорогу. Всі плавають, а я винний.

Як вважає чоловік, перш ніж розпочинати роботи, потрібно здійснити повторну розбивку земляного полотна дороги, розрахувати кошторис і кількість витратних матеріалів. У серпні минулого року він навіть подав відповідну заяву до сільської ради, але звідтіля отримав відповідь, що це не входить до їхньої компетенції. Власне ось її текст, підписаний землевпорядником Олександром Трушиком. Цитуємо дослівно: “На вашу заяву від 15.08.2017 року щодо прохання повторно зробити розбивку проїзної частини по провулку Лесі Українки повідомляю про те, що відповідно до посадової інструкції землевпорядника Нуйнівської сільської ради в мої обов’язки не входить розбивка проїзної частини провулку по вашому проханню”.

Загалом правильно, адже розбивкою проїжджої частини дороги, визначення її меж займається геодезист. Але, як дізнаємося з тих самих посадових інструкцій, саме землевпорядник має контролювати провадження даних робіт, складає проекти міжгосподарського і внутрішньогосподарського землевпорядження з економічним обґрунтуванням, веде земельнооблікову документацію, тощо.

Зверталися наші співрозмовники, за їх словами, і в Камінь-Каширський районний відділ волинської регіональної філії центру державного земельного кадастру. Однак там теж пояснили, що не мають повноважень. Оббивали Антонюки пороги й інших інстанцій, але й в них не отримали конкретної допомоги.

– Ми хочемо, щоб дорогу зробили згідно проекту, на 12 метрів. Зараз ні плану дороги, ні її протяжності нема. Найперше треба все виміряти. Голова не може самочинно вирішити, що ось такого розміру дороги достатньо і все, – додає Ростислав Антонюк. – Вона не повинна виляти як змія, а має бути рівною, бо це не лісова стежка. Раніше пропонував людям своїм коштом найняти спеціаліста. Всі були проти…
Приєднується до розмови і Людмила Антонюк. Зі слізьми на очах жінка пригадує день, коли до її дому навідалися сусіди та почали знімати загорожу.

– Нічого не казали. Прийшли, коли нас з чоловіком не було дома, налякали дітей. Я не писала заяву…. Ніхто так не робить, як в нас. Люди добрі, я сама ту дорогу зробила, що ви ще від нас хочете? Якщо від мене вимагають перенести паркан, то це ж саме мають зробити і інші, а не лише я. Образливо, що решта сусідів теж винні, а винуватими залишилися лише ми.

На думку подружжя, погасити вогонь сусідської сварки можна тільки законним шляхом. Вони готові до такого кроку, але очікують підтримки представників місцевої влади.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!