Ігор Палиця та курортний бізнес: коли «брудні гроші» не працюють

"Тут ви можете дихати на повні груди", - не без гордощів каже бургомістр містечка Земмерінг Горст Шреттнер (Horst Schröttner). За його словами, щорічні аналізи повітря підтверджують відсутність тут небезпечного дрібнодисперсного пилу. Земмерінг, курорт менш ніж у годині їзди від Відня, - місце легендарне. Зимовий спорт як такий, хваляться місцеві мешканці, близько ста років тому започаткували саме тут.

Однак по приїзді сюди розумієш: золоті часи Земмерінга давно в минулому. Селище нагадує сплячу красуню: казково гарне, оточене засніженими лісами і горами, але спорожніле і завмерле, немов у летаргічному сні, - пише Євген Тейзе на сторінках Deutsche Welle.

Панганс: історія і захват

Навпроти "чарівної гори", як з міркувань маркетингу прозвали місцеву гору Гіршенкоґель, величаво височіє пам'ятник славетного минулого: "Гранд готель Панганс". Цей готель доклався до творення міфу Земмерінга як жоден інший. Ще наприкінці 19-го століття він був місцем зустрічі заможних і поважних віденців.

Декілька років тому у підзабутому Земмерінгу об'явилися грошовиті українські інвестори і пообіцяли повернути курорт до лав європейської еліти. Відтоді власники готелю "Панганс" помінялися двічі. Спершу готель купила австрійська фірма з українською участю - IBS Umwelt- und Verkehrstechnik GmbH. Роком пізніше готель було перепродано Panhans Holding Group GmbH, яка належить швейцарській фірмі. Виконавчим директором холдингу є українець Віктор Бабущак. Лише перший етап інвестиційного плану холдингу, озвученого Бабущаком, передбачав 56 мільйонів євро в оновлення і розбудову туристичної інфраструктури. "Зробити тут другий Санкт-Моріц" - таку мету в австрійській пресі озвучив Бабущак.

"Гроші, здавалося, не мали жодного значення. Українці намагалися скупити все селище", - пригадує Едуард Абергам (Eduard Aberham), колишній директор готелю "Панганс". Після приходу українців до Земмерінга він деякий час був у них радником. Саме "Панганс" став першим готелем, який купили українці у Земмерінгу.

Один за одним Panhans Holding скупила майже всі великі готелі курорту. Далі були витяги і ресторани біля гірськолижних трас. Довжина трас для катання мала збільшитись у декілька разів. Для цього потрібно було викупити у місцевих землевласників їхні ділянки. "Це були перші палиці в колеса. Виявилося, що багато хто не хотів продавати землю", - розповів Абергам у розмові з Deutsche Welle. Утім, це виявилося не найбільшою проблемою українців.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКИХ БІЗНЕСМЕНІВ У КУПІВЛЮ КУРОРТУ



Грошові потоки дають збій

Бургомістр Горст Шреттнер говорить і про інший головний біль українських інвесторів - проблеми з австрійськими відомствами фінансового контролю. За його словами, українцям завідомо інкримінують, що їхні гроші брудні і особливо прискіпливо їх перевіряють. Але як довго можна перевіряти? Не рік же, чи півтора-два!" - обурюється бургомістр у розмові з DW. Він скаржиться на те, що гроші українців якщо і доходять, то лише невеличкими порціями.

У відповідь на запит DW речник Центральної прокуратури з протидії економічній злочинності та корупції у Відні підтвердив, що у зв'язку з інвестиціями у Земмерінгу ведеться слідство. "Стосовно продажу 2012 року готелю "Панганс" відкрите провадження за підозрою у відмиванні коштів проти частково встановлених і частково невстановлених осіб", - повідомили у прокуратурі.

Таємничі інвестори

Хто ж вони, ці грошовиті українці, кошти яких так прискіпливо перевіряють австрійські відомства? Дати відповідь на це запитання непросто. Власницею австрійської Panhans Holding Group GmbH є швейцарська компанія Renco Invest. Імена бенефіціарів цієї компанії у реєстрах підприємств Швейцарії не розкриваються. Неодноразові запитання австрійських журналістів щодо походження грошей дотепер залишалися без відповідей. Відмовилися представники Panhans Holding відповідати і на запитання Deutsche Welle.



Формально Panhans Holding - нинішній власник готелю "Панганс" та інвестори, які ховаються за Бабущаком, - не мають нічого спільного з операцією купівлі-продажу, яка мала місце 2012 року, щодо якої розслідується справа за підозрою у відмиванні коштів. Холдинг купив готель лише роком пізніше. Водночас, як з'ясувала DW, за тодішніми покупцями і нинішніми власниками, вочевидь, стоять ті самі люди. Засновниками IBS були австрійський бізнесмен і політик Томас Шелленбахер та українець Ігор Палиця, який також багато років активний як у бізнесі, так і в політиці. Їх пов'язує давня дружба, визнав Шелленбахер 2015 року у розмові з журналістами видання "Profil".

Українська мережа в Австрії

Сьогоднішній керівник групи Panhans Віктор Бабущак ще 2012 року працював на Палицю і Шелленбахера, а саме у проектах їхнього фонду IBS Palytsia Schellenbacher Fund. Місце проживання Бабущака зареєстроване у містечку Санкт Леонгард ам Форст - на малій батьківщині Шелленбахера. Виписка з реєстру майнових прав підтверджує припущення: будинок, в якому зареєстрований Віктор Бабущак, належить… Томасу Шелленбахеру і його дружині.

Шелленбахер донедавна був депутатом Національної Ради, де очолював групу міжпарламентських зв'язків з Україною. Однак зв'язки депутата від право-популістської Австрійської партії свободи з Україною носили не лише політичний характер. Починаючи з 2011 року, Шелленбахер зробив декількох українців співвласниками своїх фірм. Деяких з них австрієць, так само як і Бабущака, прописав вдома у себе чи у своїх батьків. За даними видання "Profil", у Шелленбахера прописався і Ігор Палиця. Реєстрація місця проживання та участь в капіталі австрійських компаній, вочевидь, мали полегшити українцям подальші інвестиції у країнах ЄС.

Поступово розвивалися і ділові контакти Шелленбахера в Україні. IBS продавала в Україні обладнання для малих гідроелектростанцій, водоочисне обладнання та іншу техніку "Made in Austria". 2012 року фірма Шелленбахера IBS Umwelt- und Verkehrstechnik GmbH отримала велике замовлення: побудувати у Буковелі - найбільшому гірськолижному курорті країни - водоочисну станцію. Тоді ж IBS виступила і формальним покупцем готелю "Панганс" у Земмерінгу.



Зв'язки з Буковелем

Про те, що за українськими інвестиціями, напевно, стоять саме власники Буковеля, у Земмерінгу говорять багато хто з посвячених у справи. Бургомістр Горст Шреттнер на запрошення інвесторів вже відвідував Буковель. "За переліт і готель я заплатив сам", - наголошує Шреттнер. В Україні він зустрічався, зокрема, з братами Олександром і Віктором Шевченками, які є співвласниками Буковеля і на місці завідують всіма справами. Як і в Буковелі, в Земмерінгу за ресторани при гірськолижних трасах відповідає Віктор Шевченко, молодший з братів. В Австрії він, разом з двома молодшими партнерами, є засновником компанії Ambikom GmbH, засвідчує реєстр підприємств. Віктор Шевченко, який, так само як і його старший брат, є депутатом Верховної Ради, не вказав у своїй електронній декларації частку в австрійському бізнесі, як того вимагає закон.



Ключову роль серед інвесторів у Земмерінгу, вочевидь, відіграє Ігор Палиця. "Коли ми ведемо переговори про щось, Бабущак постійно каже "мені треба узгодити все з Палицею", - зазначає Горст Шреттнер. Бургомістр особисто знайомий з Палицею, який регулярно буває у Земмерінгу. Про вплив Палиці за лаштунками у розмові з DW говорить і Андреас Штюлінґер, колишній власник і виконавчий директор санаторію, також купленого декілька років тому українськими інвесторами. Коли керівник Panhans Holding Group Віктор Бабущак у жовтні 2013 року підписував договір про купівлю санаторію, був присутній і Ігор Палиця. "Він виступав у ролі мозкового центру у групі інвесторів. Для інвесторів це придбання було наріжним каменем у реалізації планів. Тривалий час я думав, що інвестором виступав, власне, сам Палиця. Однак потім з'явилися чутки, що за ним стоїть ще важливіша особа".

Олігарх за лаштунками?

Цією важливою особою за спиною Палиці, вочевидь, є один з найвпливовіших оліграхів України: Ігор Коломойський. Поряд із братами Шевченками мільярдер є співвласником "Буковеля" і, згідно з численними повідомленнями у пресі, головним інвестором. Для земмерінгців ім'я Коломойського також про щось говорить. "Ви знаєте цього пана?" - дивлячись на фото Ігоря Коломойського, Андреас Штюлінґер не довго розмірковує. "Так, це він", - киває колишній власник санаторію.



"Незадовго до продажу Бабущак приїхав разом з ним і попросив показати йому санаторій. Тоді я ще не знав, хто це такий. Але його ім'я українці вимовляли з трепетом, майже пошепки", - пригадує Штюлінґер і веде далі: "Він запитав мене, що би це коштувало, щоби зробити з мого санаторію "Лансергоф" (Готелі "Лансергоф" - розкішні санаторії для багатіїв в Австрії та Німеччині - Ред.)

Ігоря Палицю прийнято вважати "правою рукою Коломойського". Зокрема, він був представником компаній олігарха у наглядовій раді "Укрнафти". Донедавна Коломойський мав оперативний контроль над грошовими потоками у цій нафтовидобувній компанії, хоч мажоритарним акціонером і є держава. Коломойського та інших інвесторів Буковеля пов'язує не лише бізнес, але і політика. Всі вони є членами партії "Укроп", головним спонсором якої є Ігор Коломойський. Брати Шевченки представляють партію у Верховній Раді, а Палиця - голова Волинської облради.



Від ейфорії не залишилися і сліду

Сьогодні, п'ять років після продажу українцям, "Гранд готель Панганс" зачинений. З весни готель перебуває на ремонті, дата завершення якого невідома. Під час перевірок у готелі вже не раз були затримані нелегальні робітники з України. "Українці були депортовані. У них не було ані дозволів на проживання, ані на роботу", - повідомив речник міністерства фінансів Австрії на запит DW. За даними міністерства, правоохоронні органи розслідують діяльність цілої мережі фіктивних фірм, які підозрюються у торгівлі людьми. Крім нелегалів, вистачає й інших негативних заголовків у ЗМІ. Зокрема, минулої зими на деякий час у гранд готелі вимикали світло за несплату. Співробітники нарікали на невиплату зарплатні. Цього року на початку зимового сезону не запрацювали навіть гірськолижні витяги, які належать українцям.

З чотирьох великих готелів, які були останніми роками куплені українцями, цього зимового сезону відкрився лише один. В Андреаса Штюлінґера, санаторій якого декілька місяців тому також змушений був закритися, враження від співпраці з українцями залишилися змішані - від великої ейфорії від "рятівників зі сходу" до гіркого розчарування від інвестицій, які так і не прийшли. "Навіть якби вони вклали у Земмерінг 100 мільйонів, ті люди, які нині тут здійснюють оперативне управління, і за 100 мільйонів нічого до ладу не доведуть", - з гіркотою каже лікар і колишній керівник санаторію.

У майбутнє земмерінгці дивляться з тривогою. Навіть підйомники на гірськолижних трасах цього року на початку сезону не запрацювали. Спершу тривалий час не могли усунути технічні несправності, потім виявилося, що українці не знайшли керівний персонал. Аби врятувати зимовий сезон і відкрити траси, федеральна земля Нижня Австрія запропонувала взяти витяги і траси в оренду і надати персонал. Утім, українці відмовилися.



ТЕКСТ - Євген ТЕЙЗЕ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!