Відомий луцький скульптор показав небачену сторону творчості. ФОТО
У Луцьку відкрилася виставка творчих робіт скульптора та почесного громадянина міста Миколи Голованя. Відвідувачі мали змогу насолодитися раніше небаченою стороною творчості митця – рисунками, також були представлені фотографії та деякі скульптури, проте зазначалося, що робіт є значно більше, і на лучан очікуватиме ще не одна виставка.
Захід відбувся 5 грудня у Галереї мистецтв.
Із вітальними словами виступив секретар Луцької міської ради, виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, який висловив подяку пану Миколі, та побажав натхнення і нових творчих здобутків, а також зазначив, що ця виставка є визначною подією для міста.
У зверненні до присутніх Микола Головань не приховував свого хвилювання та розповів, що навіть забув свій ціпок, але не хотів повертатись за ним, хоча півроку тому він навіть не міг стояти. Розповів, що усе життя намагався пливти не за течією, а проти течії, і це йому допомогло.
Також зазначив, що вважає себе символістом, бо ця тема йому ближча. Пригадав, що у молодості після потужної школи Львова він тут працював майже десять років, також розповів про свого першого викладача, який направив його на правильну стежину. Пригадав усіх професорів, що дали поштовх його творчості.
Митець зауважив, що мав змогу залишитися у Львові, але батько і рідний дім знаходяться у Луцьку, тут же й минули кращі роки його життя. Із вдячністю згадав свого тезку, покійного мера міста Миколу Романюка, який у свій час багато йому допоміг, та висловив подяку усім присутнім.
Завідувач луцького художнього музею, заслужений працівник культури України Зоя Навроцька передала пану Миколі вітання від усього музейного братства і назвала виставку справді музейною, оскільки, при розгляді творів можна відчути, як оживає час 70-х років.
Опісля до присутніх звернувся керівник міжнародного проекту культурно-професійних обмінів Володимир Павлік. Жартома пан Володимир запитав присутніх, чи вони тиснули руку Миколі Микитовичу, адже таке потискання є дуже відчутним, оскільки він є не лише митцем, а й кандидатом у майстри спорту з боротьби. Виставку творів назвав прозою в малюнку, а самого Миколу Голованя – людиною, яка своєю творчістю всіх об’єднує.
Найпроникливіше вітання висловила дружина пана Миколи, яку він ніжно назвав своєю берегинею. Пані Тамара розповіла, що ця виставка є знаковою для родини, оскільки вона присвячена пам’яті їхнього покійного сина, якому у цей день мало б виповнитися 45 років.
До вітальних слів долучилося чимало друзів, знайомих та колег скульптора. Крім цього, під час заходу звучали пісні під гітару та поезія.
На завершення Микола Головань ще раз подякував усім присутнім та запросив до перегляду виставки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Захід відбувся 5 грудня у Галереї мистецтв.
Із вітальними словами виступив секретар Луцької міської ради, виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, який висловив подяку пану Миколі, та побажав натхнення і нових творчих здобутків, а також зазначив, що ця виставка є визначною подією для міста.
У зверненні до присутніх Микола Головань не приховував свого хвилювання та розповів, що навіть забув свій ціпок, але не хотів повертатись за ним, хоча півроку тому він навіть не міг стояти. Розповів, що усе життя намагався пливти не за течією, а проти течії, і це йому допомогло.
Також зазначив, що вважає себе символістом, бо ця тема йому ближча. Пригадав, що у молодості після потужної школи Львова він тут працював майже десять років, також розповів про свого першого викладача, який направив його на правильну стежину. Пригадав усіх професорів, що дали поштовх його творчості.
Митець зауважив, що мав змогу залишитися у Львові, але батько і рідний дім знаходяться у Луцьку, тут же й минули кращі роки його життя. Із вдячністю згадав свого тезку, покійного мера міста Миколу Романюка, який у свій час багато йому допоміг, та висловив подяку усім присутнім.
Завідувач луцького художнього музею, заслужений працівник культури України Зоя Навроцька передала пану Миколі вітання від усього музейного братства і назвала виставку справді музейною, оскільки, при розгляді творів можна відчути, як оживає час 70-х років.
Опісля до присутніх звернувся керівник міжнародного проекту культурно-професійних обмінів Володимир Павлік. Жартома пан Володимир запитав присутніх, чи вони тиснули руку Миколі Микитовичу, адже таке потискання є дуже відчутним, оскільки він є не лише митцем, а й кандидатом у майстри спорту з боротьби. Виставку творів назвав прозою в малюнку, а самого Миколу Голованя – людиною, яка своєю творчістю всіх об’єднує.
Найпроникливіше вітання висловила дружина пана Миколи, яку він ніжно назвав своєю берегинею. Пані Тамара розповіла, що ця виставка є знаковою для родини, оскільки вона присвячена пам’яті їхнього покійного сина, якому у цей день мало б виповнитися 45 років.
До вітальних слів долучилося чимало друзів, знайомих та колег скульптора. Крім цього, під час заходу звучали пісні під гітару та поезія.
На завершення Микола Головань ще раз подякував усім присутнім та запросив до перегляду виставки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
В їхню роботу втручатися не збираюся, - Кварцяний про кадрові зміни «Волині»
06 грудень, 2017, 01:27
Відомий луцький скульптор показав небачену сторону творчості. ФОТО
06 грудень, 2017, 00:04
6 грудня на Волині: гортаючи календар
06 грудень, 2017, 00:00
«Люди повірили в месію, а їх підставили» - Лапін про Саакашвілі
05 грудень, 2017, 23:33