Тато загинув, мама - в Росії: син Героя очікує сюрпризів на День народження

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: 050-973-44-84; 0997508538; 0989481450.


Наш черговий іменинник – Іван Головін – уже за кілька днів відзначить своє 14-річчя. Його татко Головін Дмитро Володимирович у серпні 2014 року був призваний на військову службу за мобілізацією, як доброволець, приховавши те, що сам виховує двох діток (дружина покинула сім’ю раніше, виїхавши в Росію). Дмитро був навідником у 17-й окремій танковій бригаді. Загинув 1 лютого 2015 року при обороні опорного пункту “Саша” у с. Троїцьке Попаснянського р-ну Луганської обл., під час нападу російських окупантів.

Інформація про батька хлопця є у Книзі пам’яті.

Найважче було про загибель татка повідомити дітям.

“Що ж тепер робити, буся? Татко ж казав, що він літом приїде, і ми підемо рибалити. З ким я тепер туди піду? Він же обіцяв приїхати”, – перші невинні емоції дитини вилились у гіркі слова розчарувань. А вже згодом на своїй сторінці у соцмережі Іванко написав: “Щоб Путін здох! Я ненавиджу його, бо він забрав життя мого татуся”. Страшно уявити, що відчуває дитина в 11 років, ховаючи рідного батька. Після загибелі Дмитра його дітки лишилися під опікою бабусі Анни Романівни, яку вони ніжно називають “буся”.

Іван так і живе з бабусею, дідусем і сестричкою Олександрою. Дітки кажуть, що Анна Романівна їх дуже любить і намагається у всьому їм допомагати та підтримувати, хоч інколи це буває не просто...

Бабуся розповіла нам, що ім’я собі Іванко обрав сам, оскільки народився у день Святого Івана Златоуста. Вона ж поділилася спогадами із хрестин: коли священник хрестив Івана, то сказав, що той буде або “попом” або артистом. Наш іменинник часто жартує з цього приводу: каже, що посвячуватись у священника не збирається, а от про кар’єру артиста уже задумувався. А якщо точніше, мріяв бути хореографом, так як 8 років був учасником ансамблю сучасного бального танцю “Грейс”. Але несподівана смерть тата на війні змінила усі його плани. Тепер він точно знає, що коли виросте, стане військовим, як батько і планує в наступному році вступити у Волинський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Небесної Сотні.

Зараз Іван навчається у дев’ятому класі. Навчання дається добре. Зі шкільної програми йому до вподоби уроки історії, української літератури. Так склалось, що свій улюблений гурток танців він замінив спортивними заняттями у боксерській залі. Тому і на здоров’я скаржитись не доводиться, бо ж готує себе наш іменинник до військової служби.

Справжнім авторитетом для Вані завжди був і залишиться його татко, а ще хресний батько Віктор – рідний брат полеглого Героя, котрий служить у поліції. Тому Іван бачить, як часом буває тяжко та попри все намагається наслідувати його і не зрадити своєму вибору професії.

Не зважаючи на такий дорослий вибір, іноді і Вані хочеться побути дитиною. Тож вдома у них є “повний набір фауни”. Улюбленицею сім’ї є собака породи пекінес Жужа, яку подарував їм тато. А ще мають дітки папужку Кешу, рибку Мартина, хом’яка Кекса, а в дворі є ще один пес та чотири кішки. В основному, доглядом за тваринками займається молодша сестричка Олександра, але і Ваня теж їй охоче допомагає.
Свій вільний час Іван проводить з друзями, серед яких багато є його однокласників. Ще більше знайомств він завів під час подорожей та відпочинку. А побувати хлопцю вже пощастило у Франції, Болгарії, Польщі та Німеччині, також відвідав багато знаменитих місць України, підкорював Карпатські гори. І все це завдяки волонтерам і громадським організаціям, за що він їм дуже вдячний.

Про Україну Іван відгукується з теплотою в серці, бо це ж країна, де він народився та живе. І якщо потрібно буде, впевнено стане на її захист, як і його татко. Та все ж надіється, що настане час, коли ця війна закінчиться і Україна стане ще заможнішою, а, головне, мирною країною. Ще Іван додає, що нічого не хотів би змінювати у державі, лише додати свою частку у розвиток та процвітання нашої Батьківщини.
Бабуся розповіла, що компенсації і з державного, і з місцевих бюджетів родина отримала, тому практично матеріально забезпечена, особливих якихось потреб не має.

Волонтери проекту закликають волинян допомогти влаштувати дитині свято на День народження.

Інформація для благодійників: Головін Іван Дмитрович – 14 років (26.11.2003). Ріст: 168 см. Розмір взуття 42-43.
Омріяний подарунок: приємні сюрпризи.

Маєте бажання підтримати дітей – переказуйте кошти нашому координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!