ТОП-5 луцьких фестивалів

Що таке фестиваль у сучасному розумінні? Якщо не вдаватися в енциклопедичні означення терміну, то більшість людей уявляють це як якесь масове дійство, де обов'язково цікаво, є безліч різних за тематикою подій, неформальна обстановка, можливість відпочити і обов'язково щось вкинути до черева.

Протягом 2012 року в Луцьку відбулися кілька фестивалів, організованих для людей із різними вподобаннями. Кожен з них був по-своєму унікальним – з особливим мікрокліматом, організаторським розмахом і увагою відвідувачів.

Ніч у Луцькому замку

Формально захід назвали «арт-шоу». Часові рамки не ті (всього одна ніч), та й місця, чесно кажучи, не дуже… Проте за суттю – це саме фестиваль: масовий і яскравий.
Ніч у замку багатьом уже відверто приїлася. Про це пишуть на форумах, гуторять у приватних розмовах. Фестиваль практично не змінює своєї програми з року в рік, відбувається лише ротація виконавців та учасників.

Але направду ідея Ночі дуже цікава і концептуальна. Впродовж кількох років тут виступили багато якісних виконавців. Перш за все тих, творчість яких узгоджується з ідеєю історичного фестивалю в замку.

Саме завдяки цій події лучани мали змогу вживу послухати білоруський гурт "Стары Ольса", які відтворюють стародавні інструменти нашої батьківщини, шукають давні тексти, адаптовують їх, і грають потім те все на концертах. Вони співають і про Вітовта, який доклався до побудови замку, Луцька в цілому і розбудову усього волинського краю. "Стары Ольса" оспівують події з історії Луцька. Крім того, їхня музика дуже драйвова, запальна, одразу заохочує глядачів до танцю - хто був, той знає.

Крім білорусів, до Луцька приїжджали інші виконавці подібного напряму. Кожен із них по-своєму інтерпретує історію через музику і тим вони всі цікаві. Такого в Луцьку більше нема.

Ще однією фішкою фесту стали відомі не у вузькому колі виконавці. І хоча багатьом людям не подобається це, бо вони вважають, що "попсові виконавці" псують історичний дух фесту, але варто зізнатися, що на цій події – маса відвідувачів, яким відверто "по-барабану" історія. Їм цікаві саме відомі виконавці. У 2012 році таким виконавцем була Руслана.

Цьогорічна Ніч відзначилася широкою географію. В Луцьк приїхали гурти з Угорщини, Литви, Польщі, Білорусі, Чехії та Грузії. Більшість тих гуртів мали історичне спрямування.

Фестиваль запам'ятався виконанням грузинським гуртом Mgzavrebi шевченкового "Реве та стогне Дніпр широкий".

Kia Fan-Fest

У 2012 році Україна з Польщею провели безпрецедентну з точки зору марнування коштів імпрезу, - Чемпіонат Європи з футболу. Хоч зі скрипом із рипом, але футбольний турнір в Україні таки відбувся.

Й залишив по собі масу позитивних вражень. Для лучан одним з таких стало проведення фестивалю Kia Fan-Fest.



Фестиваль тривав з 21 червня по 1 липня. Його територією став увесь Театральний майдан міста.

На сцені виступали гурти, глядачів розважали ді-джеї і заїжджі зірки. Серед них - "Танок на Майдані Конго", "С.К.А.Й.", «Дзідзьо».
На великому екрані транслювали матчі чемпіонату. Крім того, поряд зробили футбольне міні-поле зі штучним покриттям. Протягом фестивалю там відбувався турнір з футболу. Команда-переможець потім змагалася з командами-переможцями з інших міст за авто KIA.

Цей фестиваль доєднав Луцьк до свята під назвою «Євро-2012» Його відвідала найбільша кількість людей з-поміж інших фестивалів міста.

Але найбільша його перевага - спільний масовий перегляд футбольних матчів збірної України. Хто був, той зрозуміє емоції людського натовпу, коли сотні пар очей приковані до одного м’яча на екрані… Коли ще в Луцьку можна буде взяти участь у такому? Люди веселилися, плакали, сміялися, розчаровувалися, стрибали з радості і немилосердно заливали футбольне горе і футбольну радість літрами пива.

Бандерштат

Волиняки знають: Українська повстанська армія зародилася саме тут, на Волині. Тож не дивно, що патріотичний фестиваль "Бандерштат" (фестиваль справжнього українського духу – стверджують організатори) став однією з візитних карток Луцька.

Цьогоріч дійство присвятили 70-річчю від заснування Української Повстанської Армії. Відбувалося воно в Центральному парку поряд зі звіринцем. Бандерштат-2012 тривав три дні, його відвідали більше 3000 глядачів. Були організовані кілька сцен, місце для зустрічей та обговорень, наметове містечко. Впродовж трьох днів тут виступили більше 30 різноманітних виконавців.

Фішка фестивалю – заборона на його території вживати алкоголь. Тут його не продавали, а охорона на вході перевіряла сумки і не пропускала на територію відвідувачів з алкоголем.

Цей найбільший фестиваль патріотичної тематики на Волині, який збирає людей під націоналістичними гаслами з усієї України.

Окремий респект організаторам – за відсутність політичної агітації. Хоча один з його організаторів уже на той час був в офіційному статусі кандидата у нардепи.

Поліське літо з фольклором

Цей міжнародний фестиваль відбувся 22-24 серпня. У ньому взяли участь представники Мексики, Румунії, Словенії, Ізраїлю, Литви, Конго і Туреччини. Протягом цих днів колективи показували народну творчість своєї країни.

Незважаючи на незмінну програму від фестивалю до фестивалю, він кожного разу – цікавий. В основному тим, що дає можливість на власні очі побачити культуру країн, у яких не факт що попбуваєш за життя. Бо що не кажи, а географія фесту – світова: обидві Америки, Африка, Азія, Європа, Океанія.

Фестиваль проходить під егідою CIOFF (Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору і Традиційних Мистецтв). Ця Рада діє при ЮНЕСКО і має серйозні наміри щодо географії фестивалю – представити в Луцьку всі континенти і всі країни світу. Станом на 2012 рік у рамках цього фестивалю в Луцьку побували майже 7000 учасників із майже 50 країн світу.

Кажуть, цей фестиваль чимось нагадує стародавній Луцьк. Колись тут жили різні національності. І не просто жили. Вони впливали на життя міста, формували його культурну атмосферу. Кожна національна громада мала свої виділені місця проживання, плекали власні звичаї, традиції, займалися лише певною діяльністю.

"Поліське літо з фольклором" хоча і не має на меті відтворити конкретну багатонаціональну мозаїку, але дає можливість відчути, як це, коли поруч знаходиться така розмаїтість представників різних національностей і рас. Ти поринаєш з головою у фестивальні дні, Луцьк стає схожим на маленький світ з його глобальною багатокультурністю. Саме за це багато людей люблять цей фестиваль.

Jazz bez

В Луцьку відбувається три щорічних джазові фестивалі, а в останні два роки - ще й джазові колядки. Jazz bez, напевно, найбільший із них. Цього разу зі сцени лунали різні стилі: від класичних бопових ритмік до сучасного й експериментального джазу.

Фестиваль тривав 3 дні. За цей час тут виступили майже 50 музикантів з 7 країн світу. Найвідомішим був Едді Хендерсон, учень одного з найвпливовіших джазових музикантів ХХ століття Майлза Девіса. Був також широко знаний саксофоніст Сергій Лєтов, який працював із російськими гуртами "ДДТ", "Гражданская оборона" та іншими.

Фестиваль особливий тим, що музиканти порадували як сучасними напрямками джазу, так і традиційними: бі-боп, кул, фрі-джаз, ф'южн та інші.

Джзаз-фестиваль репрезентуэ немасову музику, яка не має на меті розважати глядача. Це оригінальний пласт світової музики, який має глибокі корені історії і широкий вплив на музику другої половини ХХ століття. Фактично, джаз у Луцьку існує тільки завдяки цим фестивалям. Крім того, ця музика має багато паралелей, які розвиток світової музичної культури. Розуміючи історичний музичний підтекст, можна проводити різні асоціації, глибше розуміючи музику та її суспільний контекст.

Можливо, це стосується не тільки джазу, але на яких ще фестивалях в Луцьку можна почути настільки різних виконавців на одній сцені цього напрямку світової культури?

Ще один аспект - фотографія. Один із незвичних способів сприймати ту музику – це коли ти стоїш за сценою, бачиш музикантів з іншого ракурсу і навіть намагаєшся їх фотографувати. Тоді під музикою бачиться конкретний «живий малюнок», скульптура, або краще – архітектура, яка творить музику. В джазі це по-особливому.

Найоригінальнішим проектом цьогорічної луцької частини міжнародного фестивалю Jazz bez - гурт Meeting of Sounds (з англ. «зустріч звуків»). Такого в Луцьку, певно, ще не було. Соліст цвірінькав, скавучав, вив, мугикав, ніби ласкаво муркав, а потім, здавалося, з кимсь сварився. А музиканти видобували незвичні звуки з інструментів. Хоча враження були полярні, але цей проект нікого не залишив байдужим.


Підготував Олександр КОТИС (ВолиньPost)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!